Комітет виборців України продовжує аналізувати фінансові звіти політичних партій. Станом на середину листопада політичні партії мали подати звіти за ІІІ квартал 2019 року, що включає період із липня до вересня.

Комітет виборців проаналізував відвідування народними депутатами України, парламентськими фракціями та групами пленарних засідань Верховної Ради у листопаді.

Всього в листопаді відбулося сім пленарних засідань. Із 423 народних депутатів всі сім засідань відвідали лише 299 депутатів або 70% від складу Ради. Ще 76 депутатів відвідали шість засідань, 12 депутатів – п’ять засідань, 19 депутатів – чотири засідання, 6 депутатів – три засідання, 4 депутати – два засідання, 7 депутатів – одне та нуль засідань.

Показники відвідування серед фракцій Верховної Ради є такими: «Голос» - в середньому на засіданнях ВР було зареєстровано 83% депутатів, «Слуга Народу» - 80%, «Європейська солідарність» - 69%. Дещо нижчі результати в «Опозиційної платформи – «За життя» – 61% та ВО «Батьківщина» - 57%. Найнижчими відносно інших є показники групи «За майбутнє» – в середньому на засіданнях Ради було зареєстровано 11 із 23 депутатів групи або 52%.

«У листопаді було проведено порівняно невелику кількість пленарних засідань – 7. Для порівняння: в жовтні відбулося 16 засідань, вересні – 14. Однак навіть попри таку незначну кількість, лише 70% депутатів відвідали всі з них. Серед іншого ця ситуація демонструє, що проблема прогульників у Верховній Раді все ще є актуальною і потребує комплексного вирішення», – заявив голова КВУ Олексій Кошель.

Дані відповідно до електронної реєстрації народних депутатів. Варто відзначити, що згідно із Законом України №196-IX з 01.11.2019 р. у разі якщо народний депутат не зареєструвався за допомогою електронної системи, але протягом пленарного засідання здійснював голосування за допомогою електронної системи, він вважається таким, який зареєструвався за допомогою електронної системи.

Наступне пленарне засідання Верховної Ради має відбутися 3 грудня.

Комітет виборців проаналізував роботу лідерів парламентських фракцій у Верховній Раді. До уваги було взято такі показники як участь в голосуваннях ВРУ, відвідування пленарних засідань ВРУ та відвідування засідань парламентських комітетів.

За даними КВУ окремі лідери фракцій фактично провалюють роботу за окремими напрямками.

Комітет виборців проаналізував відвідування фракціями ВРУ пленарних засідань у жовтні.

В середньому на засіданнях Ради були присутні 378 народних депутатів або 89% від її поточного складу.

Серед фракцій ВРУ найвищі показники відвідуваності у «Слуги Народу» та «Європейської солідарності». В середньому на засіданнях Ради були присутні 92% депутатів СН та 87% депутатів ЄС. Також високі показники у фракції «Голос» - 86%.

Нижчі показники у фракцій «Опозиційна платформа За життя» - 80% та ВО «Батьківщина» - 79%.

«В цілому показники відвідування ВР залишаються високими, однак вони дещо погіршилися у порівнянні із попереднім місяцем. Зокрема, дещо погіршилася динаміка відвідування у ВО «Батьківщини» (-9% відвідуваності), «Голосу» (-8%), «ОПЗЖ» (-5%) та «Слуги Народу» (-2%). У «Європейської солідарності» показники відвідуваності залишилися сталими, тобто, відсоток депутатів, які відвідували засідання Ради у вересні та жовтні не змінився», - зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

Інформація за даними письмової реєстрації. Всього в жовтні було проведено 16 пленарних засідань.

Нагадаємо, що 30 жовтня набув чинності Закон №196-IX, який передбачає введення штрафів для депутатів, які систематично не голосують в Раді та не відвідують засідання парламентських комітетів.

Комітет виборців проаналізував показники участі народних депутатів у голосуваннях Верховної Ради в жовтні.

Так,  упродовж жовтня майже не голосували 13 народних депутатів, які пропустили понад 90% голосувань (не натискали "за", "проти" чи "утримався"). Один із них не проголосував жодного разу – це Віталій Данілов із ВО «Батьківщина». За даними веб-сайту ВРУ він був відсутній на засіданнях ВРУ в жовтні з невідомих причин. Щодо решти одинадцяти депутатів, то їх показники участі в голосуваннях є такими:

• Максим Єфімов (позафракційний) – взяв участь в 1% голосувань;
• Олександр Герега (група «За майбутнє») – 2%;
• Андрій Деркач (позафракційний) – 2%;
• Антон Яценко («За майбутнє») – 3%;
• Юлія Льовочкіна (Опозиційна платформа – За життя) – 4%;
• Ігор Абрамович (ОПЗЖ) – 4%;
• Вадим Столар (ОПЗЖ) – 5%;
• Сергій Тарута (ВО «Батьківщина») – 6%;
• Вадим Рабінович (ОПЗЖ) – 7%;
• Олександр Фельдман (ОПЗЖ) – 9%;
• Сергій Лабазюк (позафракційний) – 10%;
• Федір Христенко (ОПЗЖ) – 10%.

Офіційно депутати пропустили голосування без поважних причин (тобто, не хвороба, відпустка чи відрядження).

У порівнянні з вереснем кількість депутатів, які майже не голосували дещо зменшилася (17 у вересні проти 13 у жовтні).

Також нагадаємо, що у жовтні ВРУ було прийнято Закон № 196-IX від 16.10.19, яким введено штрафи для депутатів за неучасть в голосуваннях. Так, відповідно до ч. 5 ст. 33 Закону «Про статус народного депутата України» «Якщо народний депутат протягом календарного місяця упродовж однієї чергової сесії Верховної Ради України без поважних причин не бере особистої участі у більш як 30 відсотках голосувань, такому народному депутату не відшкодовуються витрати, пов’язані з виконанням депутатських повноважень, за відповідний календарний місяць». Цей закон вводиться в дію з 1 листопада, однак, якщо поширювати його положення і на жовтень, то виявиться, що, відповідно до запропонованої методики, штрафи мали б отримати близько півсотні депутатів, які взяли участь у менше, ніж 30% голосувань.

Всього за місяць відбулося майже півтисячі голосувань – 476.

Зокрема, ВРУ відновила відповідальність за незаконне збагачення, прийняла закон про викривачів корупції, проголосувала за основу закон про надання статусу учасників бойових дій добровольцям та про управління газотранспортною системою.

Білу книгу «ФАКТОР РОСІЙСЬКОЇ ПРОПАГАНДИ ТА ДЕЗІНФОРМАЦІЇ ПІД ЧАС ВИБОРІВ 2019 РОКУ В УКРАЇНІ» підготовлено завдяки фінансовій підтримці Офісу Шотландської національної партії Вестмінстерської фундації за демократію (ШНП ВФД). Погляди, висловлені в цій книзі, відображають позицію Всеукраїнської громадської організації «Комітет виборців України» і можуть не збігатися з офіційною позицією Офісу Шотландської національної партії Вестмінстерської фундації за демократію (ШНП ВФД).

Комітет виборців України
КВУ — Всеукраїнська громадська організація, заснована як незалежна позапартійна організація для сприяння демократичним перетворенням у державі, зокрема шляхом здійснення незалежного громадського моніторингу виборчих процесів та процесів референдуму, як на загальнодержавному, так і на місцевому рівні, а також громадського лобіювання відповідних законодавчих змін. В Україні зареєстровано 125 обласних, районних та міських організацій (відділень) ВГО КВУ в усіх регіонах держави.

Євген Магда — кандидат політичних наук, доцент і аналітик. Автор кількох книг, одна із останніх — «Гібридна агресія Росії: уроки для Європи». З 2018 року — виконавчий директор Інституту світової політики.  

Офіс Шотландської національної партії Вестмінстерської фундації за демократію

ШНП – проєвропейська лівоцентристська партія, що має унікальний досвід у сфері формування політики та співпраці у ролі правлячої (та найбільшої) партії в Парламенті Шотландії та опозиційної партії (третьої за кількістю депутатів) в Парламенті Сполученого Королівства. Своїми напрацюваннями вона активно ділиться у процесі програмної діяльності. 

Вестмінстерська фундація за демократію — позавідомча публічна організація Сполученого Королівства, створена для сприяння демократичним процесам у світі. ВФД працює у партнерстві з політичними партіями Сполученого Королівства, парламентами, виборчими установами й інституціями фінансового контролю, надаючи підтримку країнам світу в забезпеченні більш справедливої, ефективної та підзвітної системи урядування.

 Програма проекту

Комітет виборців України (КВУ) та Офіс Шотландської національної партії Вестмінстерської фундації за демократію (ШНП ВФД) у виборчий період проведе у Києві, а потім у регіонах серію круглих столів,  на яких обговорить, як виборці на всій території України можуть розпізнавати, виявляти російську дезінформацію, уникати її та протидіяти їй. Ми прагнемо заохотити діалог між регіональними представництвами КВУ, представниками ЗМІ, народними депутатами України, неурядовими організаціями та організаціями громадянського суспільства, а також сприяти поширенню шотландського досвіду. Євген Магда узагальнить ключові моменти дискусій та розробить посібник для розповсюдження онлайн. 

Ми прагнемо сприяти політичному діалогу в українському громадянському суспільстві, зокрема серед журналістів, науковців, громадськості, бізнес-лідерів та неурядових організацій, на тему визначення дезінформації навколо виборів та боротьби з нею, серед іншого привернути увагу до того, як Росія здійснює свій вплив, які існують лакуни у застосовуваних нині антидезінформаційних політиках та стратегіях. Результати проекту будуть корисні як для здійснення ефективної законодавчої реформи, так і для розробки політики, яку можна буде застосувати в різних секторах до президентських і парламентських виборів в Україні.

У Верховній Раді продовжується практика реєстрації значного відсотку юридично неякісних законопроектів. Про це свідчать висновки Головного науково-експертного управління Верховної Ради (ГНЕУ), які були проаналізовані експертами Комітету виборців.

Так, ГНЕУ було підготовлено узагальнюючі висновки щодо 65 законопроектів, зареєстрованих у вересні 2019 року, із яких 40 проектів законів (або 61%) було рекомендовано доопрацювати, повернути суб’єкту ініціативи або взагалі відхилити.

Найчастіше причинами для критики законопроектів була їх юридична некоректність та суперечність вже існуючим законодавчим актам.

Так, ГНЕУ було рекомендовано повернути на доопрацювання проекти законів №№ 1175-3, 1208-1, 1231, 1233, 2002, 2023, 2045, 2045-1, 2051, 2066, 2110, 2110-1, 2115, 2116, 2116-1, 2143, 2143-1, 2143-2, 2143-3, 2164, 2189. Щодо проектів законів №№ 1008-1, 1029-1, 1031-1, 1035-1, 1035-2, 1036-1, 1040-1, 1042-1, 2042, 2144 також вказано, що вони потребують доопрацювання. Проекти законів №№ 1175-1, 2015, 2063, 2077, на думку ГНЕУ, доцільно відхилити.

Серед іншого ГНЕУ було рекомендовано доопрацювати проект закону №2143 «Про внесення змін до Закону України «Про столицю України - місто-герой Київ». У висновку ГНЕУ вказано, що законопроект потребуватиме додаткових видатків з бюджету, хоч в документі відповідні розрахунки не представлено. Також здійснення реформи потребуватиме часу, що знову ж таки не передбачено проектом, яким пропонується набуття чинності положень з дня опублікування. Крім цього, висловлено суттєві зауваження до змістової частини документу (зокрема, щодо перевіркою КМДА актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування на предмет «їх відповідності публічним інтересам територіальної громади»).

Також, до прикладу, ГНЕУ було рекомендовано повернути розробнику проект закону №1152-1 (автор – Бакумов О. С., «Слуга Народу»), яким пропонується посилити відповідальність за фальсифікацію лікарських засобів. Зокрема, шляхом покарання винних осіб виключно у виді довічного позбавлення волі. Однак, на думку ГНЕУ, «запровадження безальтернативних санкцій суперечить засадничим положенням Кримінального Кодексу».

Крім того, було рекомендовано доопрацювати проект закону №2051 (автор – Дмитро Шпенов, позафракційний), який спрямований на зменшення кількості пластикових пакетів в цивільному обігу. У своєму висновку експерти ГНЕУ зазначили, що «законопроект складається лише з 5 статей, у одній із яких визначаються терміни, які використовуються у законі, дві з половиною мають відсильний характер, і лише у одній статті питання правового регулювання використання пластикових пакетів вирішуються безпосередньо».