Президент України В.Зеленський вніс до Верховної Ради України подання про звільнення членів Центральної виборчої комісії. Однак, попри висловленні у поданні зауваження щодо роботи ЦВК, на думку КВУ на разі відсутні об’єктивні підстави для звільнення членів Центрвиборчкому.
Рішення щодо розпуску ЦВК має базуватися на об’єктивних фактах, які б свідчили про серйозні порушення в роботі ЦВК, однак за оцінкою КВУ таких фактів надано не було. Під час спостереження за виборами Президента та народних депутатів України спостерігачі КВУ справді відзначали низку проблем, пов’язаних із роботою ЦВК, однак такі проблеми швидше носили технічний характер і не були наслідком незаконних чи упереджених дій членів Центрвиборчкому.
На думку КВУ аргументи, висловлені в подані Президента, не є такими, що свідчать про систематичні проблеми чи грубі порушення законодавства зі сторони членів ЦВК та наслідком яких має бути беззаперечний розпуск ЦВК. Більшість аргументів, зазначених в поданні Президента, побудовані на наявності низки судових рішень, якими було визнано протиправними та скасовано ряд Постанов ЦВК. Зокрема, щодо реєстрації окремих кандидатів у народні депутати та вказування некоректної партійності осіб, які балотувалися.
Такі судові рішення справді мали місце, однак не варто ігнорувати той факт, що під час виборчої кампанії неодноразово мали місце ситуації, коли рішення різних судових інстанцій не лише скасовували Постанови ЦВК, але й прямо суперечили одне одному, що було викликано, в тому числі, недосконалістю виборчого законодавства. За оцінкою КВУ Закон «Про вибори народних депутатів України» потребує значного доопрацювання, оскільки містить низку неточностей та прогалин які на практиці призводять до різночитань з боку різних органів державної влади та судових інстанцій. Більше того, варто враховувати, що досить часто рішення судів під час виборчих кампаній прямо чи опосередковано можуть прийматися в інтересах окремих політичних груп. До прикладу, така ситуація мала місце під час прийняття рішень судами щодо протиправних дій ЦВК із відмови в реєстрації окремих кандидатів у народні депутати, що призвело до організації низки протестів в місті Києві і подальшого скасування відповідних судових рішень.
Тому апелювання лише до кількості судових рішень, якими було скасовано Постанови ЦВК не є коректним і таким, що відображає реальні проблеми в роботі Центрвиборчкому. На думку КВУ, така ситуація швидше свідчить про наявність більш глобальної проблеми, пов’язаної із різночитанням виборчого законодавства представниками ЦВК та судами, що, в тому числі, викликано його недосконалістю та потребою у повноцінній виборчій реформі.
Щодо інших аргументів, наведених у поданні Президента, то вони також не є самодостатніми і такими, що справді свідчать про нагальну потребу в достроковому припиненні діяльності членів ЦВК. Зокрема, у поданні зазначається, що під час виборчого процесу ЦВК було зареєстровано низку кандидатів у народні депутати, які вказували у своїх біографічних відомостях неправдиві відомості про їх партійність. При цьому в поданні Президента ігнорується реальна спроможність ЦВК встановити на етапі реєстрації кандидатів, чи справді ці особи були членами тієї чи іншої політичної партії, а також належним чином відреагувати на такі ситуації. Насправді подібні випадки є частиною більш об’ємної проблеми, пов’язаної із засиллям технічних кандидатів (т. зв. клонів) на виборах до ВРУ 21 липня 2019 року, відповідальність за яку лежить в першу чергу на недоброчесних політиках, які використовують такі практики.
КВУ відзначає, що проблеми, описані в поданні Президента мають бути вирішені представниками ЦВК спільно із Верховною Радою України, судовими інстанціями та іншими органами влади, залученими до виборчого процесу і повинні мати наслідком проведення повноцінної реформи виборчого законодавства України. Щодо можливого розпуску ЦВК, то такі дії є крайньою формою, а тому підстави для такого кроку мають бути максимально об’єктивними та чіткими, що, однак, наразі не знайшло вираження у поданні Президента. На думку КВУ звільнення членів ЦВК має залежати від реальних результатів їх роботи, а не зміни політичної влади в державі, а тому будь-якому рішенню щодо можливого розпуску Центрвиборчкому має передувати фаховий та незалежний аналіз щодо роботи ЦВК, проведений в тому числі із залученням вітчизняних експертів та національних і міжнародних профільних організацій, що спостерігають за організацією виборчих процесів.
