У Києві у прес-центрі ІА «Інтерфакс-Україна» відбулася прес-конференція Комітету виборців України: «Підсумки КВУ щодо спостереження за виборчою кампанією».  

Завантажити звіт КВУ можна за посиланням.

У четвер, 7 березня, о 12:00, у Прес-центрі ІА «Інтерфакс-Україна» відбудеться прес-конференція Комітету виборців України: «Підсумки КВУ щодо спостереження за виборчою кампанією».  

Під час заходу буде оприлюднено висновки КВУ щодо спостереження за ходом президентської виборчої кампанії.

Теми заходу:

-          основні проблеми та ризики виборів;

-          підкуп виборців та адмінресурс: оцінка КВУ;

-          чорний ПР та інші виборчі технології;

-          найпоширеніші порушення;

-          робота ЦВК та окружних комісій;

-          агітація кандидатів: форма та зміст.

Спікери:

Олексій Кошель – генеральний директор КВУ

Денис Рибачок – аналітик КВУ

Вхід за редакційними посвідченнями.

Серед кандидатів на посаду Президента є 16 чинних народних депутатів України. КВУ проаналізував їх роботу у Верховній Раді за період лютого 2019 року. Зокрема, щодо участі в голосуваннях Ради.

Із 16 депутатів-кандидатів у Президенти лише 2 взяли участь бодай у половині голосувань парламенту за місяць. Це Віктор Кривенко, який взяв участь в 70% голосувань і Юрій Тимошенко, який долучився до 69% голосувань.

В інших кандидатів показники значно нижчі. Дмитро Добродомов взяв участь в 36% голосувань, Ольга Богомолець – 33%, Юрій Дерев’янко – 30%, Олександр Шевченко – 28%, Юлія Тимошенко – 27%, Олександр Вілкул – 17%, Сергій Каплін – 16%, Олег Ляшко – 13%.

Шестеро політиків взяли участь менше, ніж в 10% голосувань. Це Юрій Бойко (8% голосувань), Аркадій Корнацький (6%), Віктор Бондар (2%), Сергій Тарута (1%), Віталій Купрій (1%), Євгеній Мураєв (0, 97%).

За місяць відбулося 12 пленарних засідань Ради. Із них В. Кривенко був письмово зареєстрований на 12, Юрій Тимошенко – 9, Д. Добродомов – 5, О. Богомолець – 9, Ю. Дерев’янко – 9, О. Шевченко – 7, Юлія Тимошенко – 8, О. Вілкул – 6, С. Каплін – 6, О. Ляшко – 8, Ю. Бойко – 12, А. Корнацький – 2, В. Бондар – 2, С. Тарута – 2, В. Купрій – 4, Є. Мураєв – 1. Офіційно депутати не пропускали засідання з поважних причин (хвороба, відпустка), тому мали б брати участь в усіх голосуваннях Ради.

Щодо відпусток на період виборів, то Закон не передбачає такої можливості для народних депутатів. Відповідно до ч. 1 ст. 65 Закону «Про вибори Президента України» кандидат на пост Президента України (крім кандидата на пост Президента України, який є Президентом України або народним депутатом України) має право на отримання неоплачуваної відпустки на період його участі у виборчому процесі виборів Президента України.

Всього в лютому відбулося 206 голосувань.

27 лютого в ІА "Главком" відбулася прес-конференція: "Аналіз програм кандидатів у Президенти: висновки КВУ"

КВУ проаналізував програми 44 кандидатів на пост Президента України.

Порівняльний аналіз програм кандидатів за посиланням

Основні висновки:

Більшість тез виборчих програм кандидатів на пост Президента України носять загальний, декларативний характер і є сумнівними з точки зору реалістичності їх виконання. Виборчі програми переважно не є планом дій на найближчі 5 років, а дзеркальним відображенням результатів соціологічних опитувань, які вказують на основні запити громадян.

КВУ закликає кандидатів на пост Президента України оприлюднити стратегії, розширені програми, інші документи, які обґрунтують положення програм на предмет реалістичності та будуть базуватися на конкретних механізмах досягнення запропонованих соціально-економічних показників. У цих документах має буде вказана пріоритетність, черговість та часові рамки реалізації положень програми. На думку КВУ кандидати на пост Президента України мали б дати публічні обіцянки щодо регулярного звітування щодо реалізації їх виборчих програм.

Чинний Закон «Про вибори Президента України» передбачає обов’язковість дебатів лише напередодні другого туру виборів. З огляду на це існує ризик того, що виборчі програми кандидатів залишаться лише формальними документами і не будуть обговорені під час повноцінних дебатів напередодні першого туру. КВУ закликає провідні телеканали України організувати передачі у формі дебатів за участю кандидатів на пост Президента України по обговоренню тез їх виборчих програм.

Загалом майже половина тез виборчих програм кандидатів не належить до повноважень Президента, які окреслені в ст. 106 Конституції України. Натомість обіцянки кандидатів часто виходять за рамки Конституції. В цілому у програмах кандидатів переважає економічна й соціальна тематика, що не є основними повноваженнями Президента.

ТОП 5 тем у програмах кандидатів у Президенти:

1. Економіка (інвестиції, податки, робочі місця, зарплати, пенсії) – в середньому 31% тексту кожної програми. Кожне третє речення в програмах стосується економіки. 
2. Правова політика (Конституція, недоторканність, реформа суду, взаємодія гілок влади) – 11%
3. Безпека і армія – 8%
4. Освіта і медицина – 8%
5. Зовнішня політика – 6%

Близько 20% в програмах партій – це загальні слова та історії з біографії кандидатів.

КВУ склав рейтинг «ТОП 10 дивних обіцянок кандидатів у Президенти»

1. Право на щоденний безоплатний хліб кожному громадянину України (В. Петров)
2. Ефективно боротись з дитячим алкоголізмом (А. Садовий)
3. Забезпечити кожній українській дитині доступ у дошкільний заклад (Р. Кошулинський)
4. Будівництво протягом п’яти років у кожному обласному центрі по одному льодовому Палацу спорту (В. Бондар)
5. Встановимо безкоштовний високошвидкісний інтернет по всій території України (Ю. Дерев'янко)
6. Мораторій на звільнення лікарів (С. Каплін)
7. За корупцію в судовому процесі може бути встановлена міра покарання аж до смертної кари (І. Кива)
8. Дитячі будинки переважно перетворені будуть на військові ліцеї-інтернати для хлопчиків (О. Мороз)
9. За моєї ініціативи також буде створено Міжнародний трибунал. Це буде перший у світі антикорупційний Трибунал, який розглядатиме справи гнобителів народу, в тому числі за відмивання корупційних активів у США та ЄС і масове корумпування політиків цих держав (А. Корнацький)
10. Створення трибуналу для розгляду відповідальності посадовців за геноцид українського народу в 1991–2018 рр. (О. Мороз)

Про переважання економічного блоку в програмах партій свідчать такі статистичні дані:

23 із 44 кандидатів згадують у програмах про проблему високих комунальних тарифів. До прикладу:

О. Богомолець – «запровадити мораторій на підвищення тарифів для українців»

Ю. Бойко – «ми зупинимо зростання цін та зменшимо тарифи»

В. Бондар – «повний енергоаудит і зниження тарифів для населення й промисловості»

Ю. Дерев’янко – «припинити тарифний грабунок людей олігархічними кланами»

С. Каплін – «скорочення ціни на газ в чотири рази»

Р. Кошулинський – «надавати газ та електроенергію для населення за собівартістю»

О. Ляшко – «справедливі ціни і тарифи»

Є. Мураєв – «знизити тарифи більш ніж удвічі»

33 із 44 кандидатів наголошують у програмах на проблемі низьких пенсій. До прикладу:

О. Шевченко – «поетапне зростання за три роки пенсій до еквіваленту 300 євро»

С. Тарута – «середню пенсію – не менш як 10 тис. грн.»

Є. Мураєв – «розмір пенсії слід встановити на рівні, не нижчому від фактичного розміру прожиткового мінімуму»

О. Вілкул – «пенсія – НЕ нижче 40% від середньої заробітної плати по країні»

В. Зеленський – «перехід від солідарної до накопичувальної пенсійної системи»

Юл. Тимошенко – «пенсійні внески відкладатимуться на особовий рахунок кожної людини»

28 із 44 кандидатів пропонують підвищення заробітних плат. До прикладу:

Г. Балашов – «поліція і військовослужбовці будуть отримувати зарплату не нижче $1000»

М. Габер – «вчителі та  лікарі будуть отримувати зарплату не менше 30-40 тис. грн.»

А. Гриценко – «середня зарплата в Україні буде понад 700 євро»

С. Каплін – «збільшення мінімальної зарплати до 10 000 гривень»

О. Шевченко – «середню зарплату в галузі швидко довести до 15 тис. грн за місяць»

С. Тарута – «підвищення середньої зарплати до 20 – 25 тис. грн»

О. Вілкул – «підвищення зарплат медиків, учителів та викладачів»

У зовнішній політиці лише 19 із 44 кандидатів виступають за зближення України з НАТО. До прикладу:

В. Наливайченко – «інтегрувати Україну до ЄС та НАТО»

П. Порошенко – «наша місія – вступ до Євросоюзу і НАТО»

А. Садовий – «налагоджувати взаємодію та постійну співпрацю з НАТО, щоб згодом отримати членство»

В. Скоцик – «посилення співпраці з НАТО»

В. Зеленський – «рух України до НАТО та інших безпекових об’єднань – запорука нашої безпеки»

І. Смешко – «забезпечення сумісності з НАТО, що сприятиме отриманню Плану дій щодо членства в Альянсі»

Натомість, не згадують в програмах про потребу в зближенні з НАТО Є. Мураєв, Ю. Бойко, О. Вілкул, О. Мороз, С. Тарута, І. Шевченко та ін.

36 із 44 кандидатів підіймають в своїх програмах питання повернення окупованих територій, 8 – не згадують ці питання.

У 2018 році парламентські політичні партії офіційно витратили на діяльність рекордні 727 млн. грн. Із них 513 млн. витрат – це гроші, отримані партіями з Державного бюджету України. Інформація зі звітів партій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за 2018 рік.

Найбільше за рік витратили партії «Батьківщина» (188 млн. грн.), «Народний Фронт» (133 млн.), Блок Петра Порошенка «Солідарність» (130 млн) і «Самопоміч» (124 млн.). Радикальна партія Олега Ляшка витратила 93 млн., «Опозиційний блок» – 56 млн.

ТОП витрат політичних партій виглядають таким чином:

1. Оплата реклами. На саморекламу партії витратили 293 млн. або 40% від усіх витрат. Із них 180 млн. – це оплата реклами на телебаченні. Серед партій лідером за офіційними витратами на телевізійну рекламу є «Батьківщина». За рік партія витратила на рекламу по ТБ 120 млн. грн. Ще 36 млн. на рекламу по ТБ витратила Радикальна партія Олега Ляшка, 17 млн. – витрати «Народного Фронту».
2. Утримання місцевих осередків – 114 млн.
3. Витрати на зарплату – 92 млн.
4. Здійснення матеріальних витрат і оплату послуг – 89 млн.
5. Оренда офісів – 68 млн.

Таким чином із наближенням виборів партії стали витрачати значно більше коштів. Якщо в 2017 р. всі шість парламентських партій разом витратили 454 млн. грн., то в 2018 р. – 727 млн. грн.

«У 2018 році партії витратили більшість коштів на самопіар. На рекламу було витрачено майже кожну другу гривню із загальних витрат партій. При цьому витрачалися, в тому числі, кошти платників податків, отримані партіями в рамках державного фінансування їх діяльності, що є негативною тенденцію. До прикладу, лише упродовж жовтня-грудня «Народний Фронт» заплатив за рекламу 31 млн. бюджетних гривень. Цікаво також те, що частина партій відзвітували перед виборами про рекордні внески на свою користь. Однак є сумніви, що ці внески справді були зроблені реальними громадянами, а не підставними особами. Оцінку таким фактам має дати НАЗК», – зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

27 лютого, об 11:30 ВГО КВУ проведе прес-конференцію у прес-центрі «Главком» за адресою вул. Шовковична, 8/20, Київ: Аналіз програм кандидатів у Президенти: висновки КВУ.

Серед тем:

-           який відсоток програм не стосується повноважень Президента;

-           ТОП 5 тем, про які пишуть в програмах;

-         рейтинг абсурдних обіцянок;

 -          скільки програм кандидатів порушили Кримінальний Кодекс і Закон про вибори;

-           хто з кандидатів забув про Донбас і Крим у програмах;

-           зовнішня політика, безпека і оборона: що обіцяють політики.

Спікери:

Олексій Кошель, голова КВУ

Денис Рибачок, аналітик КВУ

Вхід за редакційними посвідченнями.

Прес-служба КВУ 

Упродовж жовтня-грудня 2018 року парламентські політичні партії витратили на оплату рекламних матеріалів 147 млн. грн. Окремі політичні сили оплатили рекламу за гроші, отримані з Державного бюджету України. Загалом із 147 млн. витрат на рекламу понад 43 млн. були бюджетними грошима.

Найбільше спрямували на пропагандистську діяльність партії ВО «Батьківщина», Радикальна партія Олега Ляшка та «Народний Фронт».

ВО «Батьківщина» витратила в жовтні-грудні на рекламну діяльність 57 млн. грн. Із них 45 млн. було спрямовано на рекламу по телебаченні. Більшість коштів отримали ТОВ «Старлайт Бренд Контент» і ТОВ «Глобал Медіа Груп». Гроші перераховані в якості оплати за розміщення реклами на телебаченні. Ще 11 млн. було витрачено на зовнішню рекламу (білборди, сітілайти).

Радикальна партія Олега Ляшка витратила на пропагандистську діяльність 46 млн. Із них 28 млн. – на рекламу по ТБ, 14 млн. – на зовнішню рекламу, 3 млн. – на розміщення реклами в друкованих ЗМІ.

«Народний Фронт» спрямував на пропагандистську діяльність 31 млн. Найбільше витрачено на рекламу по телебаченню – 17 млн. Гроші отримали ТОВ «Медіа Партнерство Баінг», ТОВ «Глобал Медіа Груп», ТОВ «Старлайт Бренд Контент». Експерти пов’язують діяльність вказаних компаній із телеканалами ICTV, СТБ, Новий Канал та ін. Кошти перераховані в якості оплати «за розміщення рекламних матеріалів на телебаченні». «Народний Фронт» заплатив за рекламу грошима, отриманими з Державного бюджету України.

Щодо витрат інших партій, то «Самопоміч» за жовтень-грудень витратила на пропагандистську діяльність 8 млн. грн., БПП – 3 млн., «Опозиційний блок» – 0 грн. «Самопоміч» і БПП, як і «Народний Фронт», використали для оплати реклами переважно бюджетні кошти. При цьому БПП і Опоблок проводили активні кампанії зовнішньої реклами, однак, ймовірно, вона оплачувалася припартійними громадськими організаціями і витрати на неї не відображені у звітах партій.

Загалом шість парламентських партій за період жовтня-грудня витратили на діяльність 290 млн. Таким чином на рекламу було витрачено кожну другу гривню (147 млн. із 290 млн.).

Інформацію наведено зі звітів політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за IV квартал 2018 року.