Упродовж жовтня-грудня 2018 року політична партія «Батьківщина» витратила 71 млн. грн. Із них 56 млн. склали витрати на оплату реклами. Про це йдеться в звіті партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за IV квартал 2018 року.

Найбільше коштів було витрачено на оплату реклами на телебаченні – 45,9 млн. грн. Так, 22 млн. грн. отримало ТОВ «Старлайт Бренд Контент», понад 18 млн. – ТОВ «Глобал Медіа Груп». Гроші перераховані в якості оплати за розміщення реклами на телебаченні. Експерти пов’язують діяльність вказаних компаній із телеканалами ICTV, СТБ, Новий Канал та ін.

Ще 11 млн. грн. «Батьківщина» витратила на розміщення зовнішньої політичної реклами (білборди, сітілайти).

Також «Батьківщина» спрямувала 6 млн. на проведення публічних заходів, 2,5 млн. – на оплату матеріальних витрат і послуг, 2 млн. – на оренду приміщень, 1 млн. – на зарплати.

Щодо джерел походження коштів, то «Батьківщина» зазначила, що в жовтні-грудні отримала значну кількість грошових внесків. Так, фізичні особи профінансували партію на 51 млн. грн., юридичні – 6,7 млн. грн.

Таким чином із 71 млн. загальних витрат 54,5 млн. були власними грошима партії, 16,6 млн. – грошима, отриманими із Державного бюджету. Реклама була оплачена за власні гроші партії.

Упродовж жовтня-грудня 2018 року політична партія «Народний Фронт» офіційно витратила 64,9 млн. грн. Майже половину суми було спрямовано на оплату рекламних матеріалів. Про це йдеться в звіті партії про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за IV квартал 2018 року.

Із 64,9 млн. витрат 64,1 млн. були грошима, отриманими із Державного бюджету України. Таким чином партія заплатила за рекламу державними коштами.

Найбільше грошей було спрямовано на рекламу по телебаченні – 17 млн. Із цієї суми 9 млн. отримало ТОВ «Медіа Партнерство Баінг», 5 млн. – ТОВ «Глобал Медіа Груп», 1,8 млн. – ТОВ «Старлайт Бренд Контент». Кошти перераховані в якості оплати «за розміщення рекламних матеріалів на телебаченні». Платежі проведені в листопаді 2018 року. Експерти пов’язують діяльність вказаних компаній із телеканалами ICTV, СТБ, Новий Канал та ін.

Майже 12 млн. «Народний Фронт» витратив на розміщення зовнішньої реклами (білборди, сітілайти). Ймовірно, мова йде про оплату білбордів, розміщених у листопаді-грудні із зображенням одного з лідерів політичної сили. Значну кількість таких білбордів можна було візуально спостерігати в м. Києві. 

На видавничу діяльність було спрямовано 1,4 млн., рекламу на радіо – 0,4 млн., у друкованих ЗМІ – 0,1 млн.

Крім політичної реклами партія витрачала гроші на виплату зарплат (13 млн.), оренду приміщень (7 млн.), сплату податків (7 млн.) та здійснення матеріальних витрат і оплату послуг (4 млн.).

«За даними експертів КВУ на президентських виборах може працювати більше мільйона громадян, робота яких буде оплачуватися у тіньовий спосіб. Насамперед йдеться про роботу агітаторів, спостерігачів, працівників нижніх ланок виборчих штабів» - про це повідомив голова Комітету виборців України Олексій Кошель під час прес-конференції КВУ за підсумками першого місяця президентської виборчої кампанії.

6 лютого відбулася прес-конференція КВУ: «Підсумки КВУ щодо спостереження за виборчою кампанією у січні».

Під час заходу було представлено звіт  КВУ за результатами довгострокового спостереження за підготовкою до чергових виборів Президента України (грудень 2018 р.-січень 2019 р.).

Повний звіт за посиланням

Основні висновки й рекомендації:

1. На думку КВУ чинний Закон «Про вибори Президента України» в цілому дозволяє організувати виборчий процес належним чином та провести вибори у відповідності до міжнародних стандартів. При цьому Закон містить низку технічних недоліків і часто не узгоджується з більш новими законодавчими актами. 
2. КВУ вважає, що чинне законодавство про вибори Президента не встановлює дієвих запобіжників щодо впливу великих грошей на політику. Зокрема, не встановлено максимальної межі виборчого фонду кандидата в Президента. Таким чином політики можуть витрачати на вибори довільні суми коштів. Також було б варто передбачити обмеження витрат на політичну рекламу (наприклад, не більше 50% витрат із виборчого фонду), що сприяло б проведенню більш змістовних виборчих кампаній.
3. Одним із ризиків для виборчого процесу може стати поява значної кількості заангажованих членів виборчих комісій з ініціативи технічних кандидатів. Закон передбачає, що кожен кандидат має гарантоване право на включення кандидатур до складу комісій. Жеребкування по кандидатурах не проводиться, верхньої межі членів комісій не встановлено. Таким чином технічні кандидати матимуть стільки членів комісій, скільки подадуть, а чисельність самих комісій може бути штучно завищеною.
4. КВУ в цілому позитивно відзначає діяльність ЦВК та розпорядника Державного реєстру виборців щодо підготовки та організації виборчого процесу. Упродовж грудня-початку лютого ЦВК було прийнято понад 150 Постанов, що стосуються організації виборів, зокрема, реєстрації кандидатів  у Президенти. КВУ вважає, що процес реєстрації переважно проходив у безконфліктній атмосфері та у відповідності до чинного законодавства. Частині громадян (24 особи станом на 5 лютого) ЦВК було відмовлено в реєстрації, однак, на думку КВУ, такі рішення були аргументованими і відповідали чинному законодавству.
5. КВУ позитивно оцінює публічну ініціативу ЦВК щодо підвищення прозорості виборчого процесу шляхом публікації на веб-сайті ЦВК повних фінансових звітів кандидатів. При цьому ЦВК і НАЗК важливо не лише проводити технічний аналіз звітів (чи вчасно подано, чи відповідають дані інформації від банків, чи мали право особи робити внески тощо), але й докладати зусиль для перевірки повноти інформації у звітах. Зокрема, чи інформація у звітах відповідає реальним витратам кандидатів. За оцінкою КВУ традиційно відсоток тіньових витрат на виборах в Україні є високим, однак виявлення фінансових порушень з боку кандидатів є рідкістю і не має значного результату.
6. На виборах Президента 2019 року зафіксовано рекордну в історії України кількість кандидатів – 30 осіб (станом на 5 лютого). Загалом документи до ЦВК подали 90 осіб. Для порівняння: на виборах Президента 2014 року було зареєстровано 23 кандидати, 2010 року – 18, 2004 – 26, 1999 року – 15. Частина кандидатів балотувалися на посаду Президента й на попередніх виборах. Так, Олександр Мороз балотувався в 1999, 2004, 2010 роках. Однак більшість із 30 політиків ніколи раніше не балотувалися на посаду Президента.
7. КВУ закликає Верховну Раду прийняти законодавчі зміни, спрямовані на вирішення проблеми підкупу виборців. Парламенту варто розглянути проект закону №8270, що передбачає посилення відповідальності за підкуп виборців, а також надає правоохоронцям додаткові інструменти для порушення результативних кримінальних справ.
8. Із 30 кандидатів 14 є чинними народними депутатами України. Із 30 кандидатів 12 є самовисуванцями, 18 – було висунуто політичними партіями. Серед партій, які висунули кандидатів: політична партія "5.10", "Опозиційний блок – партія миру та розвитку", "Громадянська позиція", «Воля», "Громадський рух "Народний контроль", «Слуга народу», "Соціал-демократична партія", Соціалістична партія України, ВО «Свобода», "Радикальна партія Олега Ляшка", "Соціалістична партія Олександра Мороза", «Наші», «Самопоміч», «Основа», «Всеукраїнське об’єднання "Батьківщина"», "Українське об’єднання патріотів – УКРОП", «Відродження». Всього в україні 353 політичні партії.
9. Однією з проблем виборчого процесу КВУ вважає неофіційний старт виборчої кампанії, який відбувся в травні-червні 2018 року, а не січні 2019, як це визначено Законом. За оцінкою КВУ 17 політичних партій та потенційних кандидатів у президенти проводили масовані рекламні кампанії, що мали ознаки передвиборчої агітації. На думку КВУ такими діями політики порушили один з базових принципів виборів, а саме принцип рівності.
10. КВУ зазначає, що до неофіційної агітації були активно залучені представники політичних партій. Так, за період жовтня-грудня КВУ зафіксував 272 інформаційні повідомлення на веб-сайтах п’яти парламентських партій, які мають ознаки непрямого підкупу виборців. Зокрема, в них йшлося про роздачу від імені політичних партій, їх місцевих осередків чи народних депутатів товарів для виборців. За даними КВУ про таку діяльність згадували на веб-сайтах БПП, «Батьківщини» та «Опозиційного блоку», «Народного Фронту» та Радикальної партії Олега Ляшка.
11. За оцінкою КВУ найпоширенішим порушенням упродовж січня стало розміщення незаконної агітації. Зокрема, розміщення агітаційних матеріалів без вихідних даних (відомості про установу, що здійснила друк, тираж, інформація про осіб, відповідальних за випуск, замовники відповідних матеріалів). Незаконна агітація мала місце в більшості областей України та м. Києві.
12. КВУ закликає кандидатів відмовитися від агітації в шкільних та дошкільних закладах, а також не розміщувати фото дітей у агітаційних матеріалах та в офіційних видання партій.
13. КВУ вказує, що частина кандидатів у Президенти не відкрили виборчі фонди, однак проводили агітацію, що є порушенням чинного закону. Так, за даними КВУ станом на 25 січня виборчі фонди сформували лише 5 із 20 зареєстрованих кандидатів.
14. КВУ в цілому позитивно відзначає роботу МВС щодо недопущення порушень виборчого законодавства, однак закликає утриматися від політичних заяв щодо оцінки виборчої кампанії і оприлюднювати аргументовані докази порушень з боку суб’єктів виборчого процесу. Також КВУ закликає кандидатів у Президенти одночасно із повідомленням про порушення надавати відповідну доказову базу, що сприятиме їх розслідуванню. На думку КВУ кандидатам варто утриматися від надмірно емоційних та часто необґрунтованих заяв щодо можливих порушень в ході виборчого процесу.
15. КВУ закликає кандидатів дотримуватися Конституції України і виборчого законодавства та не поширювати матеріали, що пропагують війну, насильство, розпалюють міжетнічну, расову, релігійну ворожнечу, посягають на права і свободи людини.
16. Попередній аналіз виборчих програм кандидатів вказує на переважно низький рівень змістовності кампанії. Частина кандидатів пропонують обіцянки, які не відповідають повноваженням Президента. КВУ вважає, що кандидати мають більш виважено підходити до своїх передвиборчих обіцянок, підкріплюючи їх відповідними фактами та фінансовими розрахунками. Окремі кандидати використовують в агітації теми, які суперечать основоположним правам людини та йдуть в розріз із міжнародними зобов’язаннями України. Зокрема, щодо запровадження в Україні смертної кари. На думку КВУ такі обіцянки можуть нести серйозні репутаційні ризики для держави і політикам варто утриматися від їх поширення.
17. КВУ відзначає, що кандидати переважно використовують малозмістовні форми ведення передвиборчої агітації. Найчастіше кандидати використовують такі форми ведення агітації як оприлюднення в друкованих та аудіовізуальних ЗМІ політичної реклами; розповсюдження виборчих листівок, плакатів та інших друкованих агітаційних матеріалів; розміщення політичної реклами на носіях зовнішньої реклами. Натомість, майже не використовуються такі форми агітації як проведення публічних дебатів, дискусій, "круглих столів", прес-конференцій стосовно обговорення положень передвиборних програм та політичної діяльності кандидатів на пост Президента України.
18. КВУ звертає увагу на аномально велику кількість організацій, які отримали дозволи на спостереження за виборами – 139 організацій. Для порівняння: за виборами Президента в 2014 році спостерігали лише 10 організацій. Із 139 організацій 131 заявили, що спостерігатимуть на всій території України. При цьому більшість зареєстрованих організацій не мають досвіду спостереження, а частина з них (десятки організацій) були зареєстровані лише незадовго до виборів. Деякі організації є такими, що пов’язані із певними політиками, що підіймає питання про спроможність таких організацій забезпечити справді незалежний та об’єктивний моніторинг.
19. КВУ закликає державні органи докласти належних зусиль для реалізації виборчих прав всіх категорій громадян України, незалежно від їх місця проживання. Зокрема, внутрішньо переміщених осіб і трудових мігрантів, які мають право змінити місце голосування без зміни виборчої адреси. Державні органи мають сприяти реалізації виборчих прав громадян шляхом проведення широкої інформаційно-роз’яснювальної роботи, а також надання консультаційної і методичної допомоги при поданні ними відповідних документів. КВУ позитивно оцінює рішення ЦВК щодо запровадження спрощеного порядку голосування для внутрішньо переміщених осіб. Також КВУ підтримує оприлюднення на веб-сайті Державного реєстру виборців інформації про кількість осіб, які скористалися процедурою зміни місця голосування без зміни виборчої адреси.
20. КВУ закликає державні органи посприяти в реалізації виборчих прав військовослужбовців та інших осіб, залучених до Операції об’єднаних сил на Сході України. Верховній Раді спільно із ЦВК та іншими державними органами варто розглянути можливість внесення змін до Закону «Про вибори Президента України», які б дозволили голосування військовослужбовців та інших осіб, залучених до ООС, за процедурою уточнених списків (як це було передбачено на виборах Президента 2014 року).

У середу, 6 лютого, о 10:00, в Кризовому медіацентрі відбудеться прес-конференція Комітету виборців України: «Підсумки КВУ щодо спостереження за виборчою кампанією у січні». 

Під час заходу буде оприлюднено висновки КВУ щодо спостереження за ходом президентської виборчої кампанії у січні.

Теми заходу:

-          оцінка КВУ виборчого процесу;

-          аналіз виборчого законодавства;

-          реєстрація кандидатів;

-          як легалізувати роботу штабів;

-          вартість виборчої кампанії;

-          ключові форми агітації;

-          недоброчесні технології на виборах.

Спікери:

Олексій Кошель – генеральний директор КВУ

Денис Рибачок – аналітик КВУ

Вхід за редакційними посвідченнями.