КВУ повідомляє про перші факти незаконної агітації на виборах Президента України.

У місті Києві та інших регіонах України розміщено білборди з агітацією на користь С. Капліна та А. Садового, які не мають вихідних даних (відомості про установу, що здійснила друк, тираж, інформація про осіб, відповідальних за випуск, замовники відповідних матеріалів). Це є порушенням ч.3. ст. 59 Закону «Про вибори Президента України». Ці білборди було розміщено за кілька місяців до початку виборчого процесу, однак після офіційної реєстрації С. Капліна та А. Садового вони вважаються передвиборчою агітацією, а тому мають розміщуватися із обмеженнями, встановленими Законом «Про вибори Президента України». Зокрема, містити вихідні дані та оплачуватися із виборчих фондів кандидатів.

252 народні депутати пропустили 50% голосувань Верховної Ради в грудні. Із них 61 нардеп пропустив понад 90% голосувань.

17 політиків не проголосували жодного разу за місяць. Нульові показники голосувань у Євгена Мураєва, Семена Семенченка, Дениса Омельяновича, Миколи Фролова, Юрія Солода, Гліба Загорія, Романа Зварича, Петра Сабашука, Ігоря Шкірі, Віталія Чепиноги, Дмитра Яроша.

Жодного разу не проголосували депутати-втікачі: Євген Бакулін, Сергій Клюєв та Олександр Онищенко. Не голосували також В’ячеслав Константіновський та Андрій Журжій, які заявили про складання депутатських повноважень, а також Надія Савченко, яку утримують під вартою.

За даними веб-сайту ВР офіційно вони пропустили голосування з невідомих причин, тобто, не через хворобу чи відрядження.

Частина відомих депутатів проголосували лише кілька разів за місяць. Серед них Дмитро Добкін (взяв участь в 0,3% голосувань), Михайло Поплавський (1%), Андрій Білецький (2%), Вадим Рабінович (2%), Костянтин Жеваго (2%), Віталій Купрій (2%), Наталія Королевська (4%), Сергій Льовочкін (7%), Михайло Добкін (10%).

Натомість, найвищі показники голосувань у Віктора Пинзеника (100% голосувань), Михайла Бондаря (99%) та Івана Спориша (99%).

Всього у грудні відбулося дванадцять пленарних засідань ВР, на яких було проведено 335 голосувань. Зокрема, було прийнято закони щодо продовження мораторію на продаж земель сільськогосподарського призначення (№9355-5), а також перейменування УПЦ МП (№5309).

«Опозиційний блок», ВО «Батьківщина» та Радикальна партія Олега Ляшка найменше серед парламентських фракцій підтримують реформу децентралізації. За час роботи Верховної Ради VIII скликання було прийнято 23 закони із забезпечення реформи.

В середньому їх підтримували (натискали «за») лише 17% депутатів фракції «Опозиційного блоку». Так, жоден депутат Опоблоку не підтримав базові для реформи закони «Про добровільне об’єднання територіальних громад» та «Про засади державної регіональної політики».

Також «за» голосували менше половини депутатів «Батьківщини» – 47%. Лише 9 депутатів із 20 підтримали закон про створення об’єднаних громад навколо великих міст (№2379 від 03.04.2018), сім політиків проголосували за закон щодо врегулювання статусу старости села, селища (№1848 від 09.02.2017).

У Радикальної партії Олега Ляшка рівень підтримки склав – 59%. Жоден депутат РПЛ не підтримав закон щодо передачі ЦВК повноважень із призначення виборів в ОТГ (№676 від 02.09.15). Лише 10 депутатів із 21 проголосували за розширення повноважень органів місцевого самоврядування в частині надання адміністративних послуг (№888 від 10.12.15).

Найчастіше закони приймалися голосами фракцій «Самопомочі», «Народного Фронту» та «Блоку Петра Порошенка». В середньому «за» голосували 65% депутатів «Самопомочі», 74% – БПП і 83% – «Народного Фронту».

«Децентралізація – єдина реформа, що була згадана в усіх виборчих програмах парламентських партій. На словах її підтримують всі політики, але їх дії часто відрізняються від риторики. Наприклад, Опоблок не голосував за виділення додаткових коштів на вибори в громадах, а «Батьківщина» не підтримала розблокування виборів в ОТГ з різних районів. Однак, коли вибори все ж були призначені, обидві фракції активно брали в них участь», – зазначив голова КВУ Олексій Кошель.  

Нагадаємо, що у 2016 році КВУ також проводив дослідження щодо підтримки реформи децентралізації в парламенті.

Продуктивність визначалася як співвідношення кількості поданих проектів законів до прийнятих (є діючими законами). Часові рамки: чотири роки роботи Верховної Ради.

Найменш продуктивним депутатом ВР є позафракційний Євгеній Мураєв. За чотири роки він подав 160 проектів законів, жоден із яких не був прийнятий. У списку найменш продуктивних політиків також члени «Опозиційного блоку» Юрій Солод (подано 111/ прийнято 0), Олександр Вілкул (108/0), Дмитро Шпенов (81/0) та Дмитро Колєсніков (80/0).

Загалом у Раді є 48 політиків, які досі не стали авторами жодного прийнятого закону. Серед них такі відомі прізвища як Вадим Рабінович (53/0), Нестор Шуфрич (24/0), Віктор Шевченко (73/0), Сергій Ківалов (34/0), Михайло Добкін (6/0), Андрій Білецький (43/0), Дмитро Ярош (12/0).

З іншого боку в Раді є політики, які вже стали авторами десятків прийнятих законів. Найбільш продуктивним депутатом ВР є член фракції БПП Гліб Загорій. За чотири роки кожен другий законопроект політика став законом (подано 53/прийнято 25).

Серед лідерів депутатських фракцій найпродуктивнішими є Артур Герасимов, 32% законопроектів якого стали законами (подано 91/прийнято 29). На другому місці Максим Бурбак із показником 26% (118/31), третій Олег Ляшко – 20% (269/54). Далі йдуть Олег Березюк – 18% (92/17), Юлія Тимошенко – 8% (102/8) і Вадим Новинський – 0% (15/0).

«Поділ на коаліцію та опозицію є ключовим фактором, що впливає на ймовірність прийняття депутатського законопроекту. Однак варто враховувати, що навіть серед опозиційний фракцій і груп є надпродуктивні депутати. Так, законами стають 26% законопроектів Оксани Корчинської із РПЛ. Це стільки ж, скільки у голови «Народного Фронту». Також законами стають 23% законопроектів Юрія-Богдана Шухевича (РПЛ) і 22% законопроектів Віктора Галасюка (РПЛ) та Олексія Рябчина («Батьківщина»). Тому говорити, що опозиція повністю виключена із процесу прийняття рішень також некоректно», - підсумував голова КВУ Олексій Кошель.

До уваги бралися виключно проекти законів, проекти постанов не враховувалися.

Інформація в рамках проекту «Дослівно».

Лідери п’яти фракцій і груп Верховної Ради ігнорують засідання парламентських комітетів, членами яких вони є. За чотири роки роботи вони не відвідали й половини засідань відповідних комітетів. Юлія Тимошенко була присутня лише на 9% засідань Комітету, Вадим Новинський – 18%, Віктор Бондар – 19%, Ярослав Москаленко – 23%, Віталій Хомутиннік – 31%, Олег Ляшко – 35%, Олег Березюк – 71%, Артур Герасимов – 81%, Максим Бурбак – 94%.

Інформація із офіційних відповідей Комітетів ВР, отриманих КВУ.

Лідер «Батьківщини» Ю. Тимошенко відвідала 4 із 45 засідань Комітету з питань прав людини, нацменшин і міжнаціональних відносин. У Комітеті повідомили, що засідання було пропущено виключно з поважних причин. Зокрема, через участь в інших заходах.

Голова «Опозиційного блоку» Вадим Новинський взяв участь в 14 із 80 засідань Комітету з питань культури і духовності, співголови групи «Відродження» Віктор Бондар – в 25 із 135 засідань Комітету з питань Регламенту, Віталій Хомутиннік – 29 із 95 засіданнях Комітету з питань податкової та митної політики. У відповідях на запити не було зазначено, що засідання пропущено з поважних причин.

Голова групи «Воля Народу» Ярослав Москаленко був зареєстрований на 19 із 82 засідань Комітету з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, лідер РПЛ Олег Ляшко – на 33 із 95 засідань Комітету з питань податкової та митної політики.

Голова «Самопомочі» Олег Березюк був присутній на 72 із 102 засідань Комітету з питань держбудівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, голова БПП Артур Герасимов – на 97 із 120 засідань Комітету нацбезпеки і оборони.

Найвищі показники відвіданих засідань в голови НФ Максима Бурбака. Він був присутній на 79 із 84 засідань Комітету у справах ветеранів та осіб з інвалідністю.

«Керівники фракцій і груп здебільшого працюють у парламенті як медійні особи та організатори роботи своїх партій і фракцій. Тому для них може бути важливішим участь у прес-конференції чи виступ на телеканалі, аніж майже не помітна робота в засіданні парламентського комітету. Як результат – ми отримуємо низьку якість законодавчої роботи, що є хронічною проблемою цього скликання», - заявив голова КВУ Олексій Кошель.

Інформація в рамках проекту «Дослівно».        

Лідери трьох парламентських фракцій демонструють низькі показники участі в голосуваннях Верховної Ради.

За чотири роки відбулося понад 15 тис. голосувань.

Із них Вадим Новинський («Опозиційний блок») взяв участь лише в 8% голосувань, пропустивши 14 тис. голосувань. Зокрема, політик не натискав «за», «проти» чи «утримався» щодо законів про місцеві вибори (2831-3), про державну службу (№2490), про публічні закупівлі (№3559), про Національну поліцію (№2822), про Державне бюро розслідувань (№2114), про утворення Вищого антикорупційного суду (№8497), про Постанови ВР щодо визнання Росії державою-агресором та позбавлення В. Януковича звання Президента.

Юлія Тимошенко («Батьківщина») взяла участь в 26% голосувань (пропущено 11 тис. голосувань). Політик не брала участі в голосуванні за закони про Державний бюджет України на 2015, 2018 та 2019 роки. Також пропустила голосування за так званий закон про реінтеграцію Донбасу (№7163).

Олег Ляшко (РПЛ) взяв участь в 51% голосувань, пропустивши 7 тис. голосувань. Зокрема, проігнорував голосування за закони про державну службу (№2490) та про Державне бюро розслідувань (№2114).

В інших голів фракцій вищі показники голосувань, однак також далекі від максимуму. Голова фракції «Самопоміч» Олег Березюк взяв участь в 72% голосувань, голова «Народного Фронту» Максим Бурбак – 72%, керівник фракції БПП Артур Герасимов – 81%. 

Показники присутності на засіданнях Ради у лідерів фракцій є вищими, аніж показники їх голосувань, що свідчить про політизованість цього питання. Так, за даними письмової реєстрації В. Новинський був присутній на 73% засіданнях Ради за чотири роки, Ю. Тимошенко – 79%, О. Ляшко – 85%, О. Березюк – 80%, М. Бурбак – 94%, А. Герасимов – 93%.

КВУ в рамках проекту «Дослівно» проаналізував участь народних депутатів у голосуваннях Верховної Ради за чотири роки роботи парламенту.

Виявилося, що лише 217 депутатів взяли участь бодай у половині голосувань Ради (натискали «за», «проти» чи «утримався»). Тобто, голосували більш-менш систематично.

Натомість в парламенті є кілька десятків політиків, які не голосують майже ніколи. Так, 21 народний депутат взяв участь лише в 5% голосувань Ради. Це Сергій Клюєв (взяв участь в 0,35% голосувань), Вадим Рабінович (1%), Юхим Звягільський (2%), Сергій Льовочкін (2%), Дмитро Ярош (2%), Олександр Онищенко (2%), Костянтин Жеваго (2%), Віталій Чепинога (2%), Євгеній Мураєв (2%), Сергій Ларін (3%), Євген Бакулін (2%), Юлія Льовочкіна (3%), В’ячеслав Богуслаєв (4%), Дмитро Добкін (4%), Юрій Бойко (4%), Андрій Білецький (4%), Валерій Писаренко (5%), Нестор Шуфрич (5%), Дмитро Святаш (5%), Денис Дзензерський (5%), Дмитро Шенцев (5%).

Також серед відомих політиків, які ігнорують голосування Ради: Михайло Добкін (7%), Наталія Королевська (8%), Сергій Ківалов (8%), Віталій Хомутиннік (10%), Олександр Вілкул (11%), Сергій Тарута (13%), Михайло Поплавський (15%), Олесь Довгий (15%).

Натомість, лідером за кількістю голосувань є Іван Спориш із БПП, який взяв участь в 99% голосувань.

Цікаво, що найактивніше політики працювали на початку каденції. У 2014-2015 рр. один нардеп в середньому брав участь в 55% голосувань Ради, у 2016 р. – в 53%, у 2017 р. – 41%, у 2018 р. ­– лише в 40%.

«У парламенті є кілька десятків «мертвих душ», які можуть вважатися депутатами лише умовно. Мова йде про політиків, які системно не беруть участі в голосуваннях Ради. При цьому відповідно до закону участь в голосуваннях є обов’язком народних депутатів. Значна частина політиків виправдовують свою бездіяльність перебуванням в опозиції. Однак вони мали б це доводити не ігноруванням голосувань, а голосуванням «проти», що є доступним для всіх народних депутатів», - пояснив голова КВУ Олексій Кошель.

Всього за чотири роки відбулося 15 тис. голосувань.