Упродовж квітня-червня парламентські політичні партії сукупно витратили 150,2 млн. грн. Більшість коштів, третину всієї суми, було спрямовано на оплату рекламних матеріалів – 46,3 млн. При цьому партії купували рекламу переважно за кошти, отримані з Державного бюджету України.

Найбільше на рекламу витратила ВО «Батьківщина» – 24,8 млн. грн. Із них 20,8 млн. грн. було витрачено на рекламу по телебаченню і 3,7 млн. – на зовнішню рекламу (білборди, сітілайти).

На другому місці за витратами на рекламу «Самопоміч» – 6,6 млн. Традиційно більшість коштів партія спрямувала на партійну газету – 5,4 млн. Майже мільйон було витрачено на рекламу по ТБ і радіо.

Радикальна партія Олега Ляшка витратила на рекламу 6,5 млн. Найбільше, 4,7 млн., було витрачено на рекламу по телебаченню.

Значну суму на рекламу також витратив «Опозиційний блок» – 4,2 млн. Із них 3,2 млн. було витрачено на рекламу по ТБ, 1 млн. – на зовнішню рекламу.

БПП витратив на рекламу 3,1 млн., «Народний Фронт» - 0,9 млн.

Таким чином на рекламу було спрямовано 78% коштів із загальних витрат ВО «Батьківщина», 49% - РПЛ, 27% – «Опозиційного блоку», 21% - «Самопомочі», 10% - БПП, 4% - НФ.

«Самопоміч», «Опозиційний блок», БПП, НФ витратили на оплату реклами державні кошти, «Батьківщина» – поєднала державні кошти із власними грошима партії.

Щодо інших витрат, то партії також витрачали кошти на утримання осередків (27,6 млн.), заробітну плату (22,6 млн.), оплату послуг і матеріальні витрати (21,4 млн.) та оренду (16,3 млн.).

«У ІІ кварталі парламентські партії продовжили витрачати кошти платників податків на політичну рекламу. Такі дії підривають саму ідею державного фінансування. КВУ розробив зміни до законодавства, які забороняють партіям розміщувати рекламу за бюджетні кошти (законопроект №6026)», - зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

Дані на основі звітів партій за ІІ квартал 2018 року про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру за ІІ квартал, які мали бути подані до 9 серпня.

У 2018 році лише троє чинних народних депутатів України відпочили в закладах, що перебувають в сфері управління Верховної Ради України. Таку інформацію КВУ було надано апаратом Верховної Ради у відповідь на інформаційний запит.

Апарат ВРУ повідомив, що наразі в сфері управління Верховної Ради перебувають такі заклади: державні підприємства «Пансіонат матері та дитини «Таврійські зорі» та «Готельно-оздоровчий комплекс «Затока», що розташовані в м. Скадовськ Херсонської області, а також бази відпочинку «Конча-Заспа» та «Пуща-Водиця» в м. Києві.

У 2018 році в цих закладах відпочивали разом із сім’яами лише три чинні народні депутати: Микола Люшняк (БПП), Ігор Артюшенко (БПП) та Костянтин Матейченко (Народний Фронт). Також в них відпочили два народні депутати колишніх скликань: Тамара Прошкуратова та Ольга Гінзбург.

Минулого року в санаторіях Ради офіційно відпочили чотири народні депутати восьмого скликання.

«Існування спеціальних санаторіїв Верховної Ради є недоцільним. Такі санаторії були популярні в СРСР, але зараз в них немає жодного сенсу. Цього року із 423 депутатів в цих закладах відпочили лише 3 депутати. Така ж картина була минулого року, коли в санаторіях Ради офіційно відпочили 4 депутати. Враховуючи низьку зацікавленість у відпочинку в цих закладах, їх було б логічно продати на відкритому конкурсі», - зазначив голова КВУ Олексій Кошель.   

Інформація в рамках проекту "Дослівно".

КВУ в рамках проекту «Дослівно» проаналізував відвідування головами фракцій Верховної Ради засідань парламентських комітетів за час роботи восьмої сесії (лютий-липень 2018 року).

За даними КВУ лідери трьох фракцій фактично ігнорують роботу в Комітетах та не відвідують їх засідання. Найнижчі показники відвідуваності у Ю. Бойка, О. Вілкула Ю. Тимошенко та О. Ляшка.

За час роботи восьмої сесії Ю. Бойко, О. Вілкул та Ю. Тимошенко не взяли участі в жодному засіданні Комітетів, до яких входять. О. Ляшко взяв участь лише в 33% засідань, О. Березюк – 58%, А. Герасимов – 79%, М. Бурбак – 92%.

Ю. Бойко є членом комітету в справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю. Упродовж лютого-липня відбулося 12 засідань Комітету, на жодному з яких політик не був присутній.

Також не був присутнй на жодному засіданні із дев’яти комітету з питань європейської інтеграції О. Вілкул.

Ю. Тимошенко не була присутня на жодному з 4 засідань комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. Як повідомили КВУ в апараті комітету, головою якого є член фракції ВО «Батьківщина», Ю. Тимошенко не брала участі в засіданнях «з поважних причин, пов’язаних з участю в інших заходах як голови депутатської фракції».

Олег Ляшко відвідав 4 із 12 засідань комітету з питань податкової та митної політики.

Лише трохи більше половини засідань комітету з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування відвідав О. Березюк – 7 із 12.

А. Герасимов був зареєстрований на 11 із 14 засідань комітету з питань національної безпеки і оборони. М. Бурбак відвідав 11 з 12 засідань комітету у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.

Відповідно до ст. 24 Закону «Про статус народного депутата України» народний депутат зобов'язаний бути присутнім на засіданнях комітету, до складу якого його обрано, та брати участь у його роботі.

Комітет виборців України проаналізував відвідування фракціями та групами Верховної Ради пленарних засідань упродовж роботи восьмої сесії (лютий-липень 2018 року). Всього за сесію відбулося 72 пленарні засідання.

Найнижчі показники відвідувань у депутатів «Волі народу», «Відродження» та «Опозиційного блоку». Як правило, третина депутатів цих політичних сил були відсутні на засіданнях. Так, за даними письмової реєстрації в середньому 37% депутатів групи «Воля народу» були відсутні з невідомих причин на пленарних засіданнях ВР. Це ж стосується 34% депутатів «Відродження» та 31% – «Опозиційного блоку».

Також в середньому не були зареєстровані на засіданнях чверть позафракційних депутатів та членів «Батьківщини». Як правило відсутніми з невідомих причин були 24% позафракційних депутатів і 22% представників «Батьківщини».

Щодо інших фракцій показники наступні: в середньому засідання Ради пропускали по 18% депутатів «Самопомочі» та Блоку Петра Порошенка, 15% депутатів «Народного Фронту» і 13% – Радикальної партії Олега Ляшка.

Враховувалися лише офіційні пропуски з невідомих причин (тобто, не через хворобу чи відрядження».

«В середньому в липні-лютому на засіданнях ВР були зареєстровані лише 7 із 19 депутатів групи «Воля Народу». Тобто, третина депутатів практично не з’являлися в парламенті. Схожі цифри у «Відродження» та «Опозиційного блоку». Бути присутнім на засіданнях Ради – це обов’язок кожного народного депутата, що відповідає ч.3 ст. 24 Закону України «Про статус народного депутата України». Щодо недобросовісних депутатів застосовується ряд санкцій. Зокрема, обмеження заробітної плати, що дозволяє економити кілька мільйонів гривень щорічно», - зазначив голова КВУ Олексій Кошель. 

Інформація в рамках проекту «Дослівно».

53 народні депутати пропустили 90% голосувань Верховної Ради упродовж восьмої сесії (лютий-липень). Більшість з них є членами групи «Відродження» (11 осіб), «Опозиційного блоку» (15) та «Волі народу» (10). 

П’ятеро депутатів не проголосували (не натискали «за», «проти» чи «утримався») жодного разу за сесію. Це Євген Бакулін, Дмитро Ярош, В’ячеслав Константіновський, Олександр Онищенко та Сергій Клюєв.

Також серед ТОП 10 депутатів, які майже не голосували: Костянтин Жеваго (взяв участь в 0,36% голосувань), Євгеній Мураєв (0,54%), Віталій Чепинога (0,63%), Вадим Рабінович (1,3%), Юхим Звягільський (1,34%).

Також практично не голосували такі відомі політики як Дмитро Добкін (взяв участь в  4,2% голосувань), Сергій Ківалов (4,78%), Віталій Хомутиннік (5,18%), Роман Зварич (6,93%), Наталія Королевська (7,82%), Олесь Довгий (9,42%), Нестор Шуфрич (9,6%), Михайло Поплавський (9,6%).

Лише окремі депутати взяли участь у майже всіх голосуваннях Ради. Серед них Іван Спориш (99,82%), Михайло Бондар (99,42%) та Віктор Пинзеник (99,29%).

Всього упродовж восьмої сесії було проведено 72 пленарні засідання, під час яких відбулося 2239 голосувань.

Перелік депутатів, які пропустили 90% голосувань упродовж сесії:

1. Бакулін Є.М.
2. Клюєв С.П.
3. Константіновський В.Л.
4. Онищенко О.Р.
5. Ярош Д.А.
6. Жеваго К.В.
7. Мураєв Є.В.
8. Чепинога В.М.
9. Рабінович В.З.
10. Звягільський Ю.Л.
11. Омельянович Д.С.
12. Ларін С.М.
13. Фурсін І.Г.
14. Льовочкіна Ю.В.
15. Савченко Н.В.
16. Писаренко В.В.
17. Добкін Д.М.
18. Солод Ю.В.
19. Богуслаєв В.О.
20. Деркач А.Л.
21. Загорій Г.В.
22. Ківалов С.В.
23. Клімов Л.М.
24. Святаш Д.В.
25. Пресман О.С.
26. Хомутиннік В.Ю.
27. Купрій В.М.
28. Березкін С.С.
29. Льовочкін С.В.
30. Бойко Ю.А.
31. Зварич Р.М.
32. Микитась М.В.
33. Шкіря І.М.
34. Шенцев Д.О.
35. Бондар В.В.
36. Королевська Н.Ю.
37. Зубик В.В.
38. Дзензерський Д.В.
39. Фельдман О.Б.
40. Мисик В.Ю.
41. Барвіненко В.Д.
42. Тригубенко С.М.
43. Гіршфельд А.М.
44. Добкін М.М.
45. Кривохатько В.В.
46. Івахів С.П.
47. Мартиняк С.В.
48. Кожем’якін А.А.
49. Довгий О.С.
50. Гєллєр Є.Б.
51. Шуфрич Н.І.
52. Поплавський М.М.
53. Головко М.Й.

У Верховній Раді зберігаються високі темпи реєстрації законодавчого спаму. За час роботи восьмої сесії ВР (лютий-липень 2018 р.) було зареєстровано 1118 проектів законів. Це по 25 нових законопроектів на один день пленарного засідання.

Традиційно абсолютну більшість ініціатив реєструють народні депутати, а не уряд чи Президент. Вони подали 84% від всіх законопроектів, зареєстрованих під час восьмої сесії.