Комітет виборців України проведене серію вебінарів на тему реформи децентралізації в Україні. Мета вебінарів – ознайомити учасників із ходом децентралізації, надати інформацію щодо суті реформи та особливостей її реалізації. Загалом буде проведено три вебінари.

Вебінар №1: «Загальний огляд та перші результати децентралізації в Україні»

Початок вебінару: 4 жовтня, 17:30

Відеострім: https://www.youtube.com/watch?v=xMPRxXW0r1o

Теми:

- законодавча база децентралізації в Україні;

- децентралізація та зміни в Конституцію;

- об’єднані громади як основа реформи;

- чи є об’єднання громад добровільним процесом;

- які фінансові ресурси отримують об’єднані громади;

- об’єднані громади: кількісні та якісні результати;

- децентралізація в регіонах України: області-лідери та аутсайдери.

Вебінар №2: «Статус та функції органів місцевого самоврядування об’єднаних громадах»

Початок вебінару: 5 жовтня, 19:00

Відеострім: https://www.youtube.com/watch?v=eZ5JMAwAqy8

Теми:

- голова, рада, виконком об’єднаної громади: статус та повноваження;

- для чого об’єднаним громадам посада старости;

- староста та його функції: аналіз законодавства;

- старостинський округ та інші законодавчі нововведення;

- строк повноважень голови, депутатів ради та старости;

- дострокове припинення повноважень органів місцевого самоврядування;

- як громадяни можуть контролювати діяльність місцевих посадовців.

Вебінар №3. «Перші вибори в об’єднаних громадах»

Початок вебінару: 5 жовтня, 20:00

Відеострім: https://www.youtube.com/watch?v=AL4PN8iUliQ

Теми:

- кого обиратимуть жителі об’єднаних громад на перших виборах;

- хто призначає перші вибори;

- якою буде виборча система;

- хто має право голосу;

- хто може бути кандидатами;

- основні етапи виборчого процесу та хід голосування.

Цільова аудиторія: представники об’єднаних громад.

Вебінари розроблено  ВГО «Комітет виборців України» і підготовлено в рамках проекту «Інформаційно-просвітницька кампанія щодо перших місцевих виборів у новостворених об’єднаних територіальних громадах», що реалізується за фінансової підтримки Ради Європи. Висловлені тут думки жодною мірою не відображають офіційну позицію Ради Європи.

Лише 167 народних депутатів із 422 відвідали всі пленарні засідання Верховної Ради у вересні.

За даними письмової та електронної реєстрації п’ятеро народних депутатів не відвідали жодного засідання за місяць. Це член «Опозиційного блоук» Євген Бакулін, позафракційний Дмитро Ярош, Віталій Чепинога із БПП, а також позафракційні нардепи-втікачі Сергій Клюєв та Олександр Онищенко.

За даними письмової реєстрації ще семеро депутатів були присутні лише на одному засіданні. Серед них Віталій Барвіненко та Геннадій Бобов із «Відродження», Семен Семенченко із «Самопомочі», Михайло Добкін та Вадим Рабінович із «Опозиційного блоку», Вадим Кривохатько із БПП та Максим Микитась із «Волі Народу». За даними електронної реєстрації у них вищі показники відвідуваності.

Серед фракцій та груп ВР найгірше відвідували засідання Ради депутати «Волі Народу», «Відродження» та «Опозиційного блоку». В середньому в залі парламенту було зареєстровано 58% депутатів «Волі Народу», 68% - «Відродження»» та 71% - «Опозиційного блоку». По інших фракціях показники наступні: ВО «Батьківщина» - 80%, БПП – 81%, РПЛ – 83%, НФ – 83%, «Самопоміч» - 85%.

Загалом у вересні відбулося 11 пленарних засідань ВР, на яких в середньому було зареєстровано 328 народних депутатів. Це найгірші показники відвідуваності з лютого 2017 року, коли в залі парламенту було зареєстровано 326 нардепів. 

Народні депутати із фракції Радикальної партії Олега Ляшка, груп «Відродження» та «Волі Народу» пропустили 90% голосувань у вересні. Так, в середньому один депутат РПЛ за місяць взяв участь у 8% голосувань, «Волі Народу» - 7%, «Відродження» - 6%. Тобто, депутат натиснув кнопку «за», «проти» чи «утримався».

По інших фракціях показники наступні: депутати «Самопомочі» голосували у 58% випадків, «Батьківщини» - 35%, БПП – 29%, НФ – 21%, Опоблоку – 14%.

«Більшість голосувань Ради у вересні стосувалася правок до законопроекту №6232 щодо судової реформи. Загалом всі без винятку політичні сили безвідповідально поставилися до їх розгляду. Навіть депутати «Самопомочі» і «Батьківщини», які подали найбільше правок, взяли участь лише в половині голосувань», - зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

«РПЛ, «Воля Народу» і «Відродження» взагалі самоусунулися від розгляду відповідного законопроекту. До прикладу, 22 вересня в парламенті голосував лише один депутат РПЛ із 20 і по двоє – із «Відродження» і «Волі Народу», 21 вересня хоча б раз проголосували 10 депутатів РПЛ, 8 – «Відродження» і 3 – «Волі Народу», - додав Кошель.

Загалом чверть депутатів «Відродження» (6 із 24) не проголосували жодного разу за місяць. Це Барвіненко В.Д., Бондар В.В., Пресман О.С, Кацуба В.М., Писаренко В.В. та Шкіря І.М.

Всього у вересні відбулося 933 голосування, із яких 856 стосувалися голосувань за поправки до законопроекту №6232.

Інформація в рамках проекту «Дослівно».

Народні депутати продемонстрували рекордно низькі показники участі в голосуваннях ВР у вересні. В середньому один нардеп взяв участь у чверті, 25%, голосувань за місяць, що є найнижчим показником за 2017 рік. Для порівняння: у липні один депутат брав участь в середньому в 48% голосувань Ради, червні – 55%, травні – 49%, квітні – 45%, березні – 54%, лютому – 51%, січні – 50%. 

Загалом у вересні регулярно голосували (більше ніж у половині випадків) лише 60-80 депутатів. Так, 22 вересня в парламенті активно голосували 52 нардепи, 21 вересня – 85, 20 вересня -  80, 19 вересня – 87, 8 вересня – 62, 7 вересня – 99, 5 вересня – 134 із 422.

Загалом 353 народні депутати пропустили половину і більше голосувань у вересні (тобто, не натискали «за», «проти» чи «утримався»). Із них 46 депутатів пропустили понад 90% голосувань. Вони або були відсутні на робочому місці, або свідомо не голосували.

У ВР також є 19 депутатів, які не проголосували жодного разу за місяць. Із них 6 із групи «Відродження» – Барвіненко В.Д. , Бондар В.В., Пресман О.С, Кацуба В.М., Писаренко В.В., Шкіря І.М., 6 позафракційних - Жеваго К.В., Мураєв Є.В., Клюєв С.П., Константіновський В.Л., Онищенко О.Р., Ярош Д.А., 5 членів Опоблоку – Ларін С.М., Шенцев Д.О, Звягільський Ю.Л. Бакулін Є.М., Рабінович В.З., 2 БПП - Кривохатько В.В і Чепинога В.М.

Всього у вересні відбулося 933 голосування, 856 із яких стосувалися правок до законопроекту №6232 щодо судової реформи.

Інформація в рамках проекту «Дослівно». 

В середньому кожен другий законопроект ВР VIII скликання отримує негативні висновки Головного науково-експертного управління Верховної Ради (ГНЕУ). Так, зі 100 останніх законопроектів, щодо яких ГНЕУ було надано експертні висновки (червень-вересень), 57 отримали негативну оцінку управління. Їх було рекомендовано повернути на доопрацювання або відхилити.

Серед причин негативних висновків - юридична недосконалість законопроекту (положення є нечіткими, внутрішньо суперечливими, нелогічними), суперечність законопроекту іншим законодавчим актам, відсутність потреби в прийнятті законопроекту тощо.

Загалом ГНЕУ було надано негативні висновки щодо 68% законопроектів «Батьківщини», зареєстрованих впродовж 2017 року (з 1 січня по 15 вересня). Із 60 ініціатив 41 було рекомендовано повернути на доопрацювання чи відхилити. У групи «Відродження» цей показник склав 65% (26 із 40 законопроектів отримали негативні висновки управління). Щодо інших фракцій показники наступні: «Самопоміч» - 64% неякісних законопроектів (40 із 62), БПП – 63% (91 зі 143), НФ – 60% (63 із 105), Опоблок – 58% (20 із 34), РПЛ – 56% (31 із 55), Воля Народу – 55% (19 із 34).

«Ці цифри вказують на низьку якість більшості законопроектів Верховної Ради. Наразі в парламенті немає дієвих фільтрів від законодавчого спаму. Для реєстрації законопроекту ініціатори мають дотриматися формальних вимог: зробити подання, написати пояснювальну записку тощо. Тоді як зміст законопроекту може бути фактично будь-яким. До прикладу, одним із останніх ГНЕУ було забраковано скандальний проект закону «про Отче наш» (передбачав відкривати сесійні засідання молитвою), як такий, що  містить ознаки неконституційності», - зазначив голова КВУ Олексій Кошель. 

Відповідно до ч. 2. ст. 103 Закону «Про Регламент Верховної Ради України» зареєстрований та включений до порядку денного сесії законопроект при підготовці до першого читання в обов'язковому порядку направляється для проведення наукової експертизи.

Інформація в рамках проекту "Дослівно".

Засідання Погоджувальної Ради ВРУ повинні відбуватися в закритому для ЗМІ режимі. Про це в ефірі 5 каналу повідомив голова КВУ Олексій Кошель.

На думку голови КВУ Погоджувальна Рада не виконує своєї головної функції, а саме планування роботи парламенту. Наразі її робота проходить в режимі політінформації, озвучення взаємних звинувачень та реагування політиків на актуальні теми. Іншими словами, лідери фракцій під час Погоджувальної Ради переважно працюють не на пошук компромісу щодо актуальних законопроектів, а на створення привабливої картинки для свого виборця.

До прикладу, в своїх виступах на Погоджувальній Раді 18 вересня лідери фракцій більшість часу критикували своїх політичних опонентів, реагували на головні політичні події минулого тижня і фактично не торкалися ключових питань порядку денного наступних пленарних засідань.

Переведення роботи Погоджувальної Ради в закритий режим сприятиме більш конструктивному діалогу між лідерами парламентських фракцій і змусить представників фракцій працювати не на імідж своєї політичної сили, а на знаходження компромісу по складних питаннях, що дозволить бодай частково наростити ефективність роботи парламенту. 

Верховна Рада VIII скликання подолала позначку в 10 тис. зареєстрованих законопроектів, встановивши національний рекорд за кількістю розроблених законодавчих ініціатив. Станом на 13 вересня у ВР зареєстровано 10 038 законопроектів (із них 5,6 тис. проектів законів та 4,2 – постанов). 

Це суттєво перевищує показники парламентів попередніх скликань. Так, у ВР VII скликання за весь час роботи було зареєстровано 7,4 тис. законопроектів, у ВР VI скликання (за перші три роки) – 8,1 тис., ВР V – 3,3 тис., ВР IV (за перші три роки) – 7,6 тис.

Із 10 тис. законопроектів 9 097 подали народні депутати, ще 806 ініціював уряд і 135 – Президент.

Серед фракцій та груп ВР найбільш «продуктивними» є ВО «Батьківщина» та Радикальна партія Олега Ляшка. В середньому один депутат «Батьківщини» за три роки роботи став автором 96 законопроектів, РПЛ - 66, «Самопомочі» - 41, «Народного Фронту» – 40, «Волі Народу» - 33, БПП – 32, «Відродження» - 26, «Опозиційного блоку» - 19.

«Цифрою в 10 тис. законопроектів парламент побив абсурдний рекорд законотворчості. Проблема полягає в тому, що абсолютна більшість цих документів не мають шансів бути прийнятими. За статистикою законами стають лише 12% законодавчих ініціатив, решта – припадають пилом в Апараті ВР. При цьому кожен документ, навіть найбільш безглуздий, вимагає оцінки профільних управлінь та комітетів ВР, що суттєво ускладнює роботу парламенту. Депутати фактично зловживають правом законодавчої ініціативи, реєструючи щомісяця сотні нових проектів законів. У той же час якість розроблених документів часто є низькою, що, однак, не заважає депутатам хизуватися своєю «продуктивністю», - зазначив голова КВУ Олексій Кошель. 

Інформація в рамках проекту «Дослівно».