Комітет виборців України пропонує позбавляти частини заробітної плати народних депутатів, які систематично не голосують в Раді.

За даними КВУ в рамках проекту "Дослівно" 191 народних депутатів  пропустили більше половини голосувань Ради в 2017 році. При цьому часто не голосували навіть ті депутати, які були присутні у вказаний час в залі парламенту. Депутати переважно пояснювали відмову від голосувань небажанням долучатися до рішень Верховної Ради та загалом низькою вагою їх голосу.

У той же час відповідно до чинного законодавства участь в голосуваннях є таким же обов’язком народного депутата, як участь в пленарних засіданнях. Відповідно до ст. 24 Закону «Про статус народного депутата України» народний депутат зобов'язаний:

3) бути присутнім та особисто брати участь у засіданнях Верховної Ради України та її органів, до складу яких його обрано;

4) особисто брати участь у голосуванні з питань, що розглядаються Верховною Радою України та її органами;

Зобов’язання народного депутата брати участь в голосуваннях закріплено в тексті присяги, яку він складає після свого обрання до складу Верховної Ради. Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 7  липня  1998  року N 11-рп/98: «Виконання народним  депутатом  України  своїх  обов'язків  в  інтересах усіх співвітчизників випливає із змісту присяги,  яку складає  народний депутат  України  перед  Верховною  Радою  України. У тексті   присяги   сформульовано,   зокрема,   зобов'язання народного  депутата  України "додержуватися Конституції України та законів України". Це положення конкретизовано у  пункті  4  частини першої  статті  24  Закону  України "Про статус народного депутата України",  згідно з яким особиста участь у голосуванні з питань,  що розглядаються Верховною Радою України,  є обов'язком народного депутата України. Отже, повноваження народного депутата України делеговані йому народом як сувереном влади і зобов'язують його брати участь  у прийнятті  рішень Верховної Ради України шляхом голосування».

«Парламент на разі вже застосовує фінансові санкції до депутатів, які не відвідують засідання Ради. Так, якщо депутат пропускає засідання Ради, то йому не нараховуються кошти за вказаний день. Цю практику варто застосувати й до депутатів, які не беруть участь в голосуваннях. Якщо депутат був зареєстрований в Раді, але при цьому системно не голосував («за», «проти» чи «утримався»), то його варто позбавляти заробітної плати за відповідний день. Голосування депутата є його обов’язком, а тому має бути відповідальність за його невиконання. При цьому Апарат ВРУ має всю необхідну інформацію щодо голосувань депутатів, а тому реалізація такого рішення не потребуватиме додаткових ресурсів», – зазначив голова КВУ Олексій Кошель. 

З початку 2017 року голова Верховної Ради А. Парубій чотири рази достроково закривав засідання парламенту через відсутність в залі народних депутатів.

Такі випадки мали місце 19 січня (ранкове та вечірнє засідання), 8 лютого (ранкове) та 7 червня (ранкове). Щоразу в залі знаходилося менше депутатів, аніж потрібно для прийняття рішень. Відповідно до даних рейтингових голосувань 19 січня на ранковому та вечірньому засіданнях Ради перебували 211 та 169 депутатів відповідно, 8 лютого – 198 депутатів, 7 червня – 213 депутатів із 226 необхідних.

Серед фракцій  та груп найгірші показники відвідуваності у вказані дні продемонстрували депутати «Волі Народу» (12% групи були присутні в залі), «Відродження» (24%), «Опозиційного блоку» (25%) та ВО «Батьківщина» (30%). У залі також перебували близько половини депутатів фракцій БПП, «Народного Фронту», Радикальної партії Олега Ляшка та «Самопомочі».

Всього в 2017 році відбулося 59 пленарних засідань Ради.

Нагадаємо, що відповідно до ч. 1. Ст. 47 ЗУ «Про Регламент Верховної Ради України» ВРУ приймає рішення виключно на її пленарних засіданнях більшістю голосів народних депутатів від конституційного складу Верховної Ради, крім випадків, передбачених Конституцією України та Регламентом. Згідно із Рішенням Конституційного Суду № 17-рп/2002 ВРУ правомочна приймати закони за умови присутності на її пленарних засіданнях на момент голосування не менше тієї кількості народних депутатів, яка необхідна для прийняття відповідного рішення.

Дослідження виконано в рамках проектів «Дослівно». 

КВУ в рамках проекту "Дослівно" склав рейтинг роботи лідерів фракцій в 2017 році (січень-травень). Рейтинг було складено на основі таких критеріїв: відвідуваність засідань Ради та комітету, участь в голосуваннях, успішність законопроектів та правок, якість законопроектів (на основі висновків Головного науково-експертного управління Верховної Ради та Міністерства фінансів України).

На першому місці в рейтингу голова фракції БПП – А. Герасимов. Він відвідав 91% засідань Ради та взяв участь у 83% голосувань, що є найкращим показником серед лідерів фракцій. А. Герасимов також був присутній на 86% засідань Комітету з питань безпеки та оборони, членом якого він є. Він також ініціював 12 законопроектів, 2 із яких стали законами.

На другому місці – голова фракції «Народного Фронту» М. Бурбак. Він відвідав 87% засідань Ради та взяв участь в 68% голосувань. Голова НФ найкраще серед голів фракцій відвідував засідання комітету. Він був присутній на 7 із 8 засідань Комітету в справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників АТО та людей з інвалідністю. М. Бурбак став автором 2 прийнятих законів і ще 5 його ініціатив було рекомендовано до прийняття за основу.

Третє місце в рейтингу розділили О. Березюк («Самопоміч») та О. Ляшко (РПЛ).

О. Березюк відвідав 78% засідань Ради та взяв участь в 76% голосувань. Він також був присутній на 86% засідань Комітету з питань місцевого самоврядування. Зареєстрував 4 законопроекти, жоден із яких на разі не став чинним.

О. Ляшко відвідав 96% засідань Ради, але при цьому пропустив половину голосувань. Він також був присутній лише на третині засідань Комітету з питань податкової політики. Ініціював рекордні 38 законопроектів, 2 із яких стали законами. При цьому 10 законопроектів лідера РПЛ отримали негативний висновок Мінфіну через їх нереалістичність.

Антилідерами рейтингу стали Ю. Бойко («Опозиційний блок») та Ю. Тимошенко (ВО «Батьківщина»). У них низькі показники відвідуваності комітетів, вони ігнорували голосування в Раді та не продемонстрували активності в законодавчій роботі.

Ю. Бойко відвідав всі 100% засідань Ради, але при цьому взяв участь в лише 2% голосувань. За п’ять місяців роботи Ради лідер Опоблоку проголосував 36 разів із 1809 можливих. Ю. Бойко також не відвідав жодного з восьми засідань комітету. Він зареєстрував 3 законопроекти, 2 з яких отримали негативні висновки Мінфіну та ГНЕУ. При цьому Ю. Бойко з початку роботи ВРУ досі не запропонував жодної правки.

Ю. Тимошенко відвідала 61% засідань Ради, що є найгіршим показником серед голів фракцій. За даними письмової реєстрації упродовж січня-травня лідер «Батьківщини» пропустила майже третину засідань парламенту – 23 із 53 (із них 15 з невідомих причин). Загалом Ю. Тимошенко цьогоріч взяла участь лише в 18% голосувань (336 із 1809). Також вона була присутня лише на 1 з 7 засідань комітету, ініціювала 5 законопроектів (жоден із яких не став чинним) та не подала жодної правки.

Методологія. За кожним із п’яти показників (відвідуваність Ради, комітету, участь в голосуваннях, успішність законопроектів та їх якість) виставлялася оцінка від -3 до +3 в залежності від результату голови фракції в порівнянні з іншими. Таким чином, максимальна оцінка складала +15 балів. Якщо двоє осіб показували однаковий результат, то оцінка ділилася між ними порівну. В результаті А. Герасимов отримав +9 балів, М. Бурбак +5, О. Березюк, О. Ляшко +2,5, Ю. Бойко -7,5, Ю. Тимошенко -11,5.

208 народних депутатів пропустили більше половини голосувань Ради в травні. Із них 60 – пропустили понад 90% голосувань. Про це йдеться в дослідженні КВУ, яке було виконано в рамках проекту Дослівно.

Окремі народні депутати не взяли участі в жодному голосуванні впродовж місяця. Це стосується дев’яти нардепів. Серед них Є. Бакулін («Опозиційний блок»), А. Білецький, Д. Ярош, Е. Матвійчук (позафракційні), В. Богуслаєв («Воля народу»), П. Сабашук, О. Білозір (БПП), а також О. Онищенко та С. Клюєв, яких розшукує українська влада. 

Частина депутатів проголосували лише кілька разів. Зокрема, С. Льовочкін («Опозиційний блок») та Д, Дзензерський («Народний Фронт») проголосували в травні лише один раз, В. Рабінович («Опозиційний блок») – двічі, Є. Мураєв (позафракційний) – тричі.

Причини для неголосування народних депутатів залишаються невідомими. Лише О. Білозір була відсутня в Раді і не голосувала з поважних причин, а саме через хворобу, що відображено на сайті ВРУ.

Тільки двоє народних депутатів, В. Пинзеник (БПП) та М. Бондар (НФ), взяли участь в 100% голосувань.

Всього в травні відбулося 12 пленарних засідань Ради, на яких було проведено 497 голосувань. 

Лише 164 народних депутати із 422 відвідали всі засідання Верховної Ради в травні. Про це йдеться в дослідженні КВУ, яке було виконано в рамках проекту «Дослівно».

9 народних депутатів пропустили всі 100% засідань Ради в травні. Це Е. Матвійчук, А. Білецький, Д. Ярош, В. Парасюк (позафракційні), В. Богуслаєв («Воля Народу»), Є. Бакулін («Опозиційний блок»), П. Сабашук (БПП), а також С. Клюєв та О. Онищенко, який розшукує українська влада. Інформація за даними письмової та електронної реєстрації.

Серед фракцій найкраще відвідували засідання Ради в травні депутати Радикальної партії Олега Ляшка, Народного Фронту та БПП. В середньому на засіданнях були зареєстровані 89% депутатів РПЛ, 85% - НФ, 84% - БПП, 82% - «Самопомочі», 76% - «Батьківщини», 75% - «Відродження», 74% - позафракційних депутатів. Найгірші показники відвідуваності в «Опозиційного блоку» (68%) та «Волі Народу» (65%). Інформація за даними письмової реєстрації.

Загалом в травні відбулося 12 пленарних засідань Верховної Ради, на яких було прийнято в цілому понад 30 проектів законів та постанов.