25 травня в Україні відбудуться позачергові вибори Президента України та вибори місцевих органів влади в деяких містах. Зважаючи на короткий термін кампанії, складну політичну та економічну ситуацію, недосконале законодавство, яке дісталося в спадок від попередньої влади – сьогодні проведення цих виборів вимагає максимальної мобілізації та консолідації зусиль керівництва країни та суспільства на подолання вищеозначених проблем. У цьому контексті всі розмови щодо перенесення позачергових виборів Президента на більш пізній термін є контрпродуктивними, не відповідають суспільним настроям і необхідності легітимізації та перезавантаження влади.

Україна отримала історичний шанс проведення швидких і ефективних реформ у всіх галузях державної політики. Виборча реформа, щодо якої вже понад 10 років ведеться дискусія в суспільстві – не виняток.

Профільні громадські організації, які мають багаторічний досвід, знання і авторитет готові долучитися до цього процесу.

Роль виборів та політичний контекст

Позачергові вибори Президента України 2014 року матимуть позитивні наслідки для врегулювання політичної кризи, якщо процес їх проведення відбуватиметься в межах оновленого законодавства та міжнародних стандартів. Втім, загрозу кампанії може становити ряд факторів, зокрема, присутність окупаційних військ РФ на окремих територіях, спроба делегітимізувати процес через політичні провокації, саботаж.

Вище перераховані ризики можна подолати шляхом підписання політичної угоди про вільну конкуренцію та законослухняність між суб’єктами виборчого процесу, прозорість кампанії на всіх етапах її організації, належної та якісної роботи правоохоронної і судової системи, тотальному громадському контролю.

Крім того, 25 травня у 26 громадах, зокрема столиці, відбуватимуться вибори міського голови та київської міської ради, які можуть бути організовані за законом 2010 року, розкритикованого українськими експертами та міжнародними фахівцями.

На фоні загальнодержавної кампанії увага до них з боку ЗМІ та громадськості може бути значно нижчою, що в цілому позначиться на якості організації кампанії. Не менш важливим є той факт, що восени можуть бути призначені позачергові вибори Верховної Ради України, що продиктовано зобов’язанням нової влади перед громадянами та учасниками акцій протесту кінця 2013 – початку 2014 рр. Таким чином буде завершено цикл переформатування влади, шляхом застосування легітимних механізмів.

Зважаючи на «вікно можливостей» для проведення повномасштабної реформи виборчого законодавства, громадські організації визначили першочергові та стратегічні завдання для належної реалізації демократичних практик в Україні під час виборів.

Короткотермінові завдання:

• Невідкладне голосування за проект змін до ЗУ «Про вибори Президента України» в другому читанні та в цілому, який включає враховані рекомендації українських експертних організацій (http://oporaua.org/news/4398-vybory-prezydenta-z-onovlenym-zakonom-ta-prozoroju-cvk);
• Законодавче регулювання та створення умов для реалізації активного виборчого права громадян України, що проживають на окупованих армією РФ територіях;
• Внесення змін до ЗУ «Про Центральну виборчу комісію України» та забезпечення легітимності її роботи до завершення кампанії з виборів Президента України. Нагадуємо, що 7-річний термін повноважень 13 з 15 членів ЦВК завершується 1 червня 2014 року;
• Внесення технічних і процедурних змін до ЗУ «Про вибори народних депутатів АР Крим, міських рад, сільських, селищних, міських голів» і запровадження системи абсолютної більшості для виборів міських голів (два тури голосування);
• Крім вище зазначених пунктів, необхідно забезпечити належне реагування правоохоронних органів на порушення виборчого законодавства під час попередніх кампаній, зокрема, зловживання службовим становищем посадових осіб (адміністративний ресурс) під час виборів, грошовий підкуп, фальсифікацію виборчої документації членами комісій. На жаль, саботаж правоохоронними органами розслідувань гучних справ за результатами попередніх кампаній призвів до порушення демократичних стандартів та створив передумови для безкарності і системних зловживань, які мали вплив на результати виборів.

Середньотермінові завдання

• Призначити та провести позачергові вибори до Верховної Ради України до кінця 2014 року, які сприятимуть оновленню законодавчої гілки влади, зменшенню політичної корупції та підвищенню якості роботи народних депутатів, частина з яких після подій на Майдані перестали виконувати покладені на них законом і виборцями функції;
• Провести якісну та масштабну дискусію за участі українських та міжнародних експертів з виборчого права, парламентарів, журналістів щодо запровадження пропорційної виборчої системи з відкритими регіональними списками. Оновлена система повинна враховувати політичний контекст, сприяти подоланню корупційних ризиків під час виборів, мотивувати до внутрішньопартійної демократії та забезпечити репрезентативність законодавчої гілки влади. Прийняти нову редакцію ЗУ «Про вибори народних України», яка враховуватиме перспективи кодифікації виборчого законодавства;
• Організувати масштабне обговорення з обов’язковим залученням усіх зацікавлених сторін щодо зміни виборчої системи для організації та проведення місцевих виборів до чергових у 2015 році. На основі нової системи прийняти нову редакцію ЗУ «Про вибори народних депутатів АР Крим, міських рад, сільських, селищних, міських голів» з перспективою кодифікації;
• Переглянути систему формування Центральної виборчої комісії, з метою усунення контролю та надмірного впливу на цей процес Президента України, обрати новий склад комісії після завершення виборів Президента України 2014 року за прозорою процедурою. В проекті змін до ЗУ «Про Центральну виборчу комісію» визначити чітку систему і порядок політичного квотування складу комісії цього рівня;
• Підготувати та прийняти нову редакцію ЗУ «Про всеукраїнський референдум» та підготувати проект ЗУ «Про місцевий референдум». Ці законодавчі акти повинні враховувати демократичні практики і стандарти з організації інституту референдуму, як інструменту прямої демократії.

Довготермінові завдання

• Новим складом парламенту та за участю зацікавлених сторін, експертів, громадськості повинна бути проведена повноцінна реформа виборчого законодавства та прийнято Виборчий Кодекс не пізніш ніж до закінчення 2-ї сесії роботи нового скликання.

Реалізація активного виборчого права громадян на окупованих територіях

У зв’язку з військовою окупацією Автономної Республіки Крим та міста Севастополь, окремого регулювання в Законі «Про вибори Президента України» потребує забезпечення виборчих прав громадян України, які проживають на окупованих територіях.

В уже запропонованих народними депутатами України змінах до Закону про вибори Президента передбачена можливість визнання виборів такими, що відбулися навіть за умови, коли не можливо встановити результат на певній кількості дільниць чи округів. Ці зміни вирішують проблему легітимності виборів, навіть якщо дільниці не відкрились на певній частині території України. Однак вони не вирішують проблеми забезпечення виборчих прав громадян, що проживають на цій території.

Сьогодні очевидно, що організувати повноцінний виборчий процес в АР Крим та Севастополі, в умовах саботажу з боку представників місцевої влади та присутності там іноземних військових формувань, досить проблематично. Разом з тим Держава Україна зобов’язана забезпечити дотримання виборчих прав тих громадян, які висловлять бажання цим правом скористатися.

Розуміючи всю правову та організаційну складність цього питання, громадські організації закликають негайно провести фахову дискусію з цього приводу, вивчити досвід організації виборчого процесу в інших державах, що мають окуповані території (Грузія, Молдова), оцінити можливі ризики та загрози, визначити кількість необхідних додаткових ресурсів. У короткий термін необхідно розробити і прийняти відповідні поправки до Закону про вибори Президента. Оскільки проблема окупованих територій є тимчасовою, то порядок організації виборів там визначити в перехідних положеннях Закону «Про вибори Президента України».

Під час розробки відповідних положень звернути увагу на такі аспекти:

• Принцип формування та особливості роботи виборчих комісій на окупованих територіях або на кордоні з ними;
• Формування виборчих дільниць, облаштування приміщень для голосування таким чином, щоб вони могли забезпечити голосування значної кількості виборців;
• Порядок складання списків виборців на таких дільницях та порядок внесення в них змін;
• Можливості організованого транспортування виборців до приміщень для голосування;
• Безпека транспортування, зберігання виборчої документації та бюлетенів, безпека виборців.

Громадські організації готові ініціювати таку дискусію, взяти участь у розробці відповідних змін до законодавства та допомогти в організації голосування виборців, що проживають на окупованих територіях.

Невідкладні заходи щодо закону про місцеві вибори

На 25 травня 2014 року Верховна Рада України призначила проведення позачергових виборів міських голів 26 міст, у тому числі 4-х обласних центрів (Миколаїв, Херсон, Одеса, Чернівці). В цей же день відбудуться вибори Київського міського голови та Київської міської ради.

Однак питання вдосконалення закону про місцеві вибори станом на початок березня залишалося поза увагою парламенту. З другої спроби Верховна Рада України прийняла в  першому читанні проект закону про внесення змін до Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» № 2664, який було внесено народним депутатом Русланом Князевичем. Також Верховна Рада України скоротила час на підготовку згаданого законопроекту до другого читання.

Оскільки чинна редакція Закону України «Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» не дозволяє провести чесні і демократичні вибори, вважаємо, що дії народних депутатів є виправданими, бо до початку виборчого процесу з місцевих виборів залишилося лише 3 тижні.

Загалом проект закону № 2664 вирішує багато недоліків, на які звертали увагу міжнародні та вітчизняні експерти.

Зокрема це:

• Надання права українським громадським організаціям спостерігати за ходом виборчого процесу;
• Використання для проведення виборів постійних виборчих дільниць, створених для проведення парламентських виборів 2012 року;
• Можливість заміни членів виборчих комісій, замість їх відкликання;
• Необхідність подання підтверджуючих документів для отримання права голосувати вдома;
• Запровадження можливості самовисування для кандидатів у депутати та міських голів;
• Неможливість скасування територіальними виборчими комісіями реєстрації кандидатів за помилки й неточності у поданих документах;
• Неможливість скасування реєстрації кандидата після отримання ним двох попереджень за порушення виборчого законодавства;
• Унормування правил розміщення політичної реклами;
• Розширення прав національних спостерігачів, зокрема надання їм можливості отримувати копії протоколів про підрахунок голосів;
• Скасування можливості голосувати «Проти всіх»;
• Неможливість визнання недійсним голосування на дільниці Територіальною виборчою комісією, що під час виборів у 2010 році призводило до суттєвих спотворень волевиявлення виборців.

Однак, на думку громадських організацій, законопроект містить і недоліки, які можуть завадити належній організації виборчого процесу. Серед них:

• Відсутність норми в перехідних положеннях закону, що у випадку одночасного проведення президентських та місцевих виборів голосування і підрахунок голосів здійснюють дільничні виборчі комісії, створені відповідно до Закону «Про вибори Президента України»;
• Відсутність розмежування між інформуванням виборців та передвиборчою агітацією;
• Необов‘язковість відкриття виборчого фонду кандидата в депутати та кандидата на посаду сільського, селищного, міського голови;
• Можливість видалення з дільниць спостерігачів від громадських організацій під час голосування, що заборонено Законом «Про вибори Президента України».

Окремо наголошуємо на необхідності запровадження повторного голосування (другого туру) для виборів міських голів. Таке положення неодноразово обговорювалося і схвально оцінюється експертами. Вважаємо, що другий тур місцевих виборів може бути проведений одночасно з другим туром президентських виборів, що значно скоротить видатки з Державного бюджету.

Громадянська мережа ОПОРА

Комітет виборців України

Інститут виборчого права

«Інтерньюз-Україна»

Центр політико-правових реформ

Український незалежний центр політичних досліджень

Україна отримала історичний шанс проведення швидких і ефективних реформ у всіх галузях державної політики. Виборча реформа, щодо якої вже понад 10 років ведеться дискусія в суспільстві – не виняток. Про це заявили представники профільних громадських організацій на прес-конференції «Антикризові заходи заради чесних виборів. Вимоги громадськості», що відбулася 13 березня у Києві.

Координатор виборчих програм Громадянської мережі ОПОРА Ольга Айвазовська наголосила на важливості проведення легітимних виборів Президента 25 травня цього року: «Вибори Президента України стануть випробуванням для громадян і держави на спроможність провести чесну та демократичну кампанію в умовах геополітичного тиску з боку РФ та присутності окупаційних військ на нашій території. Ми не виключаємо спроб свідомої делегітимізації процесу через політичні провокації і саботаж на місцях. Вище перераховані ризики можна подолати шляхом підписання політичної угоди про вільну конкуренцію та законослухняність між суб’єктами виборчого процесу, прозорість кампанії на всіх етапах її організації, належної та якісної роботи правоохоронної і судової системи, тотальному громадському контролю».

Директор з розвитку МГО «Інтерньюз-Україна» Євген Радченко окремо зупинився на необхідності змін до законодавства про місцеві вибори, яке за всіма оцінками, не дозволяє чесно провести вибори мерів 25 травня, у тому числі й у Києві. «Окремо наголошуємо на необхідності запровадження другого туру для виборів міських голів. Таке положення неодноразово обговорювалося і схвально оцінюється експертами. Вважаємо, що другий тур місцевих виборів може бути проведений одночасно з другим туром президентських виборів, що значно скоротить видатки з Державного бюджету», - заявив  Радченко.

Окремо було обговорено ситуацію з виборами в окупованих територіях. Генеральний директор Комітету виборців України Олександр Черненко заявив: «Сьогодні  очевидно, що організувати повноцінний виборчий процес в АР Крим та Севастополі, в умовах саботажу з боку представників місцевої влади та присутності там іноземних військових формувань, досить проблематично. Разом з тим Держава Україна зобов’язана забезпечити дотримання виборчих прав тих громадян, які висловлять бажання цим правом скористатися». Також Черненко розказав про можливі шляхи забезпечення реалізації виборчого права на окупованих територіях, виходячи з міжнародного досвіду.

Детальніше:

Юрій Хорунжий,

прес-секретар ОПОРИ

063 616 04 81

Для осіб без громадянства молдавської національності, чий статус спричено розпадом СРСР і які постійно проживають в Україні близько 20 останніх років, чи не єдиною надією отримати очікуване українське громадянство залишається проведення "міграційної амністії". Це питання немає жодного політичного підгрунтя, торкається лише обмеженої кількості людей, котрі через своє здебільшого "латентне" безгромадянство повністю обмежені в усіх можливих правах. Таких людей можна ідентифікувати за певними критеріями та застосувати щодо них ряд спрощених юридичних та адміністративних процедур, котрі в кінцевому випадку дозволять їм самостійно отримати довгоочікуваний статус громадянина України. Саме це являється головним завданням партнерської ініціативи Одеської обласної організації Комітет виборців України "За легалізацію без дискримінації", котра почала впроваджуватися з початку 2014 року за фінансової підтримки Європейського Союзу.

В чому проблема?

Розпад СРСР, складна соціально-економічна ситуація в пострадянських республіках та активні міграційні процеси, конфлікт у Придністров'ї та ще цілий ряд інших факторів призвів до того, що в прикордонних районах Одеської, Вінницької та Чернівецької областей біля 20 років проживає значна кількість осіб молдавської національності без певного юридичного статусу. Ці люди не мають громадянства жодної країни та належних документів (паспорта, свідоцтва про народження). Така ситуація повністю позбавляє осіб без громадянства всіх можливих прав, змушує не жити, а виживати. Через відсутність певного статусу вони обмежені, зокрема, в реєстрації народження та шлюбу, отриманні освіти та соціальному забезпеченні, доступу до охорони здоров'я та правосуддю, офіційного працевлаштування, володіння майном, участі у політичному житті та свободи пересування. 

Абсолютна більшість цих "латентних" осіб без громадянства повністю пов'язана з Україною і не просто хоче тут залишитися, а немає жодних інших варіантів. Люди пов'язані з Україною житлом, працею, сімейними зв'язками тощо, і абсолютно втратили будь-який зв'язок з Молдовою чи ПМР. Проте, для цих людей на шляху до громадянства є декілька значних проблем. В першу чергу, це їх правова неграмотність, "застарілість" питань та відсутність документів, недовіра до влади та страх перед можливими санкціями, скрутне фінансове становище (часто перебування за межею бідності). Крім того, це заскладна та тривала процедура легалізації таких осіб, відсутність полегшених процедур та вимог для отримання українського громадянства, часто відсутність елементарних роз'яснень з боку відповідних органів влади, елементарної уваги та сприяння. Таким чином, наразі вказана проблема виглядає дуже недооціненою як з боку українських органів влади та громадськості, так і з боку міжнародних установ.

Що планується здійснити?

Основою для обговорення та впровадження "міграційної амністії" має стати комплексний  громадський моніторинг в Одеській, Вінницькій та Чернівецькій областях, котрий проведуть учасники створеного неформального партнерства "За легалізацію без дискримінації". Результати моніторингу зможуть визначити масштаби та географію проблеми, встановити точний профіль осіб без громадянства, прояснити причини та перешкоди для вирішення проблем безгромадянства (у тому числі, прогалини в законодавстві та адміністративній практиці). Широке представлення результатів моніторинга серед ЗМІ та всіх зацікавлених сторін допоможе привернути увагу до проблеми,  а також спонукати до її недискримінаційного вирішення.

Роз'яснити особам без громаднянства їх права та обов'язки, процедури "міграційної амністії", спонукати та залучити їх до активних дій з легалізації на території України планується через підгтовку та поширення друкованих матеріалів, освітні зустрічі, відеоролик. Весь цей час таким особам буде надаватися фахова безоплатна первинна та вторинна правова допомога. Завданням інформаційно-просвітницької кампанії для чиновників міграційної служби, юстиції, органів місцевого самоврядування буде продемонструвати міжнародний досвід та стандарти поводження з особами без громадянства та спонукати їх до вирішення проблем безгромадянства, спричиненого розпадом СРСР. З цією метою фахівці підготують брошуру “Особи без громадянства: міжнародні стандарти поводження”, проведуть низку семінарів.

Заключним етапом ініціативи стане власне адвокатування та спонукання відповідних органів державної влади до проведення "міграційної амністії" щодо встановлених моніторингом осіб без громадянства, спричиненого розпадом СРСР. Для цього Одеська організація Комітету виборців та інші організації партнерства готові як до підготовки відповідних документів (визначення статуса, спрощення процедур тощо), так і до практичних дій щодо впровадження "міграційної амністії", в тому числі перевірки статусу та документування. Задля максимальної мультиплікації та поширення досвіду такої ініціативи як на території України (для інших категорій осіб без громадянства, особливо з колишніх республік СРСР), так і для інших країн, котрі стикнулися з подібними проблемами, особливо пострадянських республік, планується підготувати та поширити спеціальне видання.

"Міграційну амністію", як засіб легалізації іноземців на власній території застосовано в багатьох країнах світу. Так, міграційні амністії в Іспанії та Португалії дали змогу легалізувати близько 400 тисяч осіб, з яких більш як 200 тисяч наших співвітчизників. Певний законодавчий плацтдарм для розгортання ініціативи в нашій країні вже закладено, адже з 23.06.2013 року набули чинності в Україні Конвенція про скорочення безгромадянства 1961 року та Конвенція про статус апатридів 1954 року. Тепер важливо, щоб держава продемонструвати зацікавленість та готовність спільними зусиллями віднайти такий шлях скорочення безгромадянства, котрий буде прийнятним, реальним на недискримінаційним для негромадян. Безперечно, в ході реалізації ініціативи виконавці спиратимуться як на успішний міжнародний досвід, так і на підтримку провідних міжнародних організацій, зокрема Регіонального представництва УВКБ ООН. Планується дослідити та адаптувати до українських реалій зразковий досвід Молдови щодо практичного впровадження конвенцій про скорочення безгромадянства та статус апатридів, а також практику Туркменістану, де спільно місцевій міграційній службі, УВКБ ООН та неурядовим організаціям вдалося зареєструвати, підтвердити статус та надати громадянство тисячам негромадян.

Запрошуємо долучитися до ініціативи зацікавлені неурядові організації місцевого рівня в пріоритетних регіонах України, громадські організації, експертні та науково-освітні установи, фахівців з усіх регіонів України, які небайдужі до проблем безгромадянства. Маємо надію, що "оновлене" Міністерство юстиції, Державна міграційна служба та інші профільні державні органи дійсно переймуться проблемами безгромадянства та спроможуться зробити реальні кроки до  скорочення такого явища в Україні.

Ігор Бринош, Одеська обласна організація ВГО “Комітет виборців України”

Проект зі скорочення безгромадянства осіб молдавської національності, спричиненого розпадом СРСР, здійснюється Одеською обласною організацією ВГО “Комітет виборців України” за фінансування Європейського союзу. 

6 березня 2014 року Верховна Рада Автономної Республіки Крим та міська рада Севастополя прийняли постанови про проведення так званого референдуму про статус АР Крим та міста Севастополь.

Комітет виборців України та Громадянська мережа ОПОРА констатують:

• Депутати Верховної Ради АРК та міськрада Севастополя не мають відповідних повноважень;
• В Україні відсутнє законодавство щодо організації та проведення місцевих референдумів;
• Строки проведення та положення про організацію так званого референдуму не відповідають загальноприйнятим міжнародним стандартам.

Тому КВУ та ОПОРА, найбільші українські організації, які мають багаторічних досвід професійного моніторингу виборів та референдумів в Україні, не визнають легітимності голосування, запланованого на 16 березня та не будуть брати участь в офіційному спостереженні за цими процесами.

Також КВУ та ОПОРА звертаються до всіх українських, іноземних та міжнародних організацій, що планують спостерігати за псевдореферендумом відмовитись від участі у політичному дійстві, яке знаходиться поза українським та міжнародним правовим полем. Робота в Криму 16 березня буде сприйматись, як спроба легітимізації позазаконного процесу, в чому не можуть брати участь організації з досвідом, історією та принципами.

КВУ та ОПОРА наголошують, що в діяльності будь-яких спостережницьких організацій першочерговою є довіра та репутація. Участь у моніторингу за незаконним референдумом може розцінюватись, як політично мотивована та заангажована.

Організації стверджують, що такий інструмент народовладдя як вибори та референдуми повинні використовуватися виключно в межах законодавства та міжнародних стандартів.

Громадянська мережа ОПОРА

Комітет виборців України 

За коментарями звертатись:

Ольга Айвазовська – Громадянська мережа ОПОРА

Олександр Черненко – Комітет виборців України

 13 березня 2014 року 0 12.30 в приміщенні інформаційної агенції УНІАН (в.
Хрещатик, 4) відбудеться прес-конференція неурядових організацій на
тему <<Антикризові заходи заради чесних виборів. Вимоги громадськості>>.

Під час прес-конференції представники профільних НУО  оприлюднять свої
рекомендації щодо вдосконалення Законів про вибори Президента, місцеві
вибори та виборів до Верховної ради України. Учасники нададуть свої вимоги
 що врегулювання виборче законодавсто для проведення чесних та
демократичних виборів.


*У прес-конференції візьмуть участь:*

*Ольга Айвазовська * - Громадянська мережа ОПОРА;

*Олександр Черненко* - Комітет виборців України;

*Євеген Радченко* - Інтерньюз - Україна.



*Контактна особа:*

Юрій Хорунжий

0636160481

y.khorunzhiy@opora.org.ua

Останні шість місяців комунальна установа з надання безоплатної первинної правової допомоги в місті Одесі була об'єктом громадського моніторингу, метою котрого є зробити таку допомогу більш ефективною та доступною. Оскільки безоплатна муніципальна правова допомога в Україні лише формується і Одеса стала одним з "пілотних" міст, відповідний міжнародний досвід може стати суттєвим чинником для вдосконалення законодавства чи адміністративної практики.

Позитивний досвід Грузії, Угорщини, Молдови, Литви, Нідерландів, Великобританії та Канади вказує на значну увагу цих країн до чіткого виділення процедурних принципів надання первинної правової допомоги. Саме дотримання таких принципів гарантує клієнтам отримання якісної послуги та формує високий авторитет муніципальної правової допомоги, який не "дискредитується" безоплатним характером її надання.

Виходячи з досвіду вказаних країн, можна сформулювати наступні принципи надання первинної правової  допомоги:

Доступність. Первинна правова допомога повинна бути легкодоступною для населення, в першу чергу територіально. Також населення має бути поінформованим про наявність послуг первинної правової допомоги, і що важливо – довіряти їх надавачу. Заходами зміцнення довіри можуть бути оцінка ступеня задоволеності клієнта, створення дружньої атмосфери прийому, встановлення зручного графіку прийому тощо.

Простота. Система надання первинної правової допомоги повинна бути організована у простий спосіб, чіткий та зрозумілий для можливих клієнтів. Це передбачає, зокрема: просту та зрозумілу процедуру звернення за допомогою (в більшості випадків це не прив’язано до жодних умов, і спеціальної заяви на отримання такої допомоги не потрібно); наявність інформації про надавачів первинної правової допомоги, пропоновані ними послуги та умови отримання цих послуг (країни зі складною системою надавачів розробили навіть інформаційні матеріали та комп’ютерні програми для інформування населення).

Швидкість. Зазвичай, проблеми, щодо яких клієнти звертаються за допомогою, є невідкладними, або клієнти вважають їх такими. Часто мова йде про збереження житла, соціальні виплати, втрату роботи чи доходу тощо. Такі проблеми можуть загостритись, якщо на них не відреагувати негайно, і це може спричинити збільшення витрат на систему правової допомоги. Відповідно, там де це можливо, правова допомога має бути надана «на місці» і негайно, а якщо потрібні додаткові дії (запит інформації чи підготовка проекту юридичного документу), то з мінімальною затримкою або очікуванням.

Ефективна координація. Це один з вирішальних елементів системи первинної правової допомоги, під яким розуміється координація між надавачами правової допомоги та іншими установами (організації соціальної допомоги, профспілки тощо). Така координація потрібна для того, щоб у випадках, коли конкретний надавач первинної правової допомоги не здатний допомогти клієнту, залишалася можливість направити його до іншої організації, яка володіє найкращими можливостями для такої допомоги.

Координація повинна існувати на декількох рівнях:

1) Між надавачами первинної правової допомоги. Наприклад, між державними суб’єктами, які надають базові юридичні поради, та недержавними, які можуть надавати більш ґрунтовну допомогу.

2) Між надавачами первинної правової допомоги та установами, які надають інші види послуг. Клієнти часто не розуміють характер своєї проблеми, тобто чи є вона юридичною, соціальною чи навіть медичною. В таких випадках, надавачі первинної правової допомоги повинні мати механізм та адресат для перенаправлення (наприклад, до організацій, які пов’язані з безробіттям, соціальними та медичними послугами тощо).

3) Між надавачами первинної правової допомоги та надавачами вторинної правової допомоги. В значній кількості звернень, правової консультації буває недостатньо і клієнти потребують вторинної правової допомоги. Зазвичай такі процедури повинні регламентуватися на рівні управління системою правової допомоги.

Зважаючи на аналіз міжнародного досвіду побудови системи муніципальної правової допомоги, а також попередні висновки громадського моніторингу комунальної установи з надання безоплатної первинної правової допомоги в місті Одесі, можна зробити декілька важливих висновки. А саме, щодо неповної відповідності порядку отримання первинної правової допомоги від Одеської міської ради вищезазначеним принципам доступності та швидкості послуг. Крім того, слід розробити додаткові процедури для забезпечення ефективної координації роботи різних державних та недержавних надавачів безоплатної правової допомоги (первинної та вторинної), а також організацій, які надають супутні послуги.

При підготовці матеріалу використано інформацію спільного видання ПРООН в Україні та Міністерства юстиції України "Міжнародне дослідження щодо систем первинної правової допомоги з акцентом на країни Центральної та Східної Європи і СНД" (2012).

Фото: головна сторінка веб-сайту Фонда пунктів юридичних послуг (Нідерланди).

Ігор Бринош, Одеська обласна організація ВГО “Комітет виборців України”

Проект „Муніципальна правова допомога: ефективна чи декларативна?” виконується Одеською обласною організацією ВГО “Комітет виборців України”, за фінансової підтримки Міжнародного фонду “Відродження”.      

В Татарбунарському районі Одеської області спільними зусиллями неурядових організацій, органів місцевого самоврядування та підрозділів юстиції апробують унікальну модель надання безоплатної правової допомоги в сільській місцевості. Щонайменше три сільські ради району протягом 2014 року створять організаційну та фінансову основу для діяльності спільного Центру з надання первинної безоплатної правової допомоги жителям цих громад.

Законом України «Про безоплатну правову допомогу» обов'язок забезпечити населення первинною правовою допомогою покладено на органи місцевого самоврядування. На відміну від міст та селищ, для невеликих сільських населених пунктів самостійно це завдання вирішити практично неможливо. Більш ефективною та виправданою моделлю може стати об'єднання ресурсів та зусиль декількох сільських громад для створення одного спільного центру з надання первинної правової допомоги. Такий “пілотний” центр територіально буде знаходитися попередньо в с. Лиман Татарбунарського району та обслуговувати населення декілька сусідніх сільських громад. Напочатку юрист для такого центру залучений Одеською обласною організацією Комітету виборців України, в лютому місяці правові консультації вже отримало 27 жителів Татарбунарського району. Після прийняття сільськими радами відповідних документів (Порядку залучення осіб приватного права для надання безоплатної первинної правової допомоги, Положення про конкурсну комісію тощо) та закладення відповідних витрат в місцевих бюджетах, оплата праці юриста буде здійснена за рахунок коштів відповідних рад.  Досвід практичного впровадження такої моделі надання правової допомоги та можливість її подальшого впровадження обговорять на фаховому “круглому столі” орієнтовно в грудні 2014 року. Підготовлену  брошуру з досвідом ініціативи передадуть до інших органів місцевого самоврядування та Координаційного центру Міністерства юстиції з надання правової допомоги для врахування та застосування в подальшому формуванні ефективної системи правової допомоги в Україні. 

Протягом лютого місяця з усіма зацікавленими сторонами здійснено переговори, створено відповідну робочу групу за головуванням начальника Татарбунарського районного управління юстиції Леоніда Семененко. Першим результатом такої роботи стала розробка Меморандуму про співпрацю в сфері формування сталої системи надання безоплатної первинної правової допомоги між Одеською організацією Комітету виборців України, Татарбунарським районним управлінням юстиції та 3-ма сільськими радами, котрий найближчим часом планується урочисто підписати. 

     Ігор Бринош

Одеська обласна організація

ВГО “Комітет виборців України”

Проект “Створення ефективної моделі надання первинної правової допомоги в сільських громадах” виконується Одеською обласною організацією ВГО “Комітет виборців України”, за фінансової підтримки ПРООН в Україні.