Внаслідок змін до законодавства політичні партії фактично перестали звітувати перед НАЗК.

Так, фінансові звіти за 2020 рік подали лише 59 партій, за І квартал 2021 року – 57 партій із загалом 365 політичних сил, зареєстрованих в Україні. При цьому серед партій, які цьогоріч подали звіт, немає жодної парламентської політичної сили.

Формально такі дії партій не порушують чинне законодавство, оскільки у квітні 2020 року народні депутати ухвалили зміни до Закону «Про політичні партії в Україні», якими надали партіям легальні механізми для неподання звітів. Зокрема, передбачено, що звіти партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру мають бути подані після закінчення в Україні карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України.

З моменту ухвалення відповідних законодавчих змін політичні партії фактично перестали звітувати перед НАЗК і така ситуація спостерігається впродовж останніх півтора роки. При цьому за оцінкою КВУ наразі не існує жодних об’єктивних причин, які б унеможливлювали подання партіями фінансової звітності.

«Той факт, що партії перестали звітувати перед НАЗК, формально не порушує чинне законодавство, однак руйную саму ідею державного фінансування. Парламентські партії продовжують отримувати кошти з бюджету, однак не звітують про їх витрачання. Фактично партії поставили себе у привілейоване становище, запровадивши відповідні законодавчі зміни», - зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

«Особливо резонансно ситуація виглядає на фоні можливого рекордного збільшення коштів, які виділяються парламентським партіям з Державного бюджету України.  У 2022 році на статутну діяльність партій планується виділити рекордні 880 млн. грн., що пов’язано зі збільшенням мінімальної заробітної плати в Україні. Подальше зволікання із поданням фінансових звітів поставить під сумнів принципи, закладені в ідеї державного фінансування партій», - додав О. Кошель.

Інформація в рамках дослідження КВУ: «Вплив чотирьох років державного фінансування на розбудову політичних партій в Україні». Дослідження підготовлено за підтримки Фонду Конрада Аденауера в Україні. Висловлені в ньому погляди можуть не збігатися з позицією Фонду.

29 вересня у прес-центрі Українського кризового медіа-центру відбулася прес-конференція “Вплив чотирьох років державного фінансування на розбудову політичних партій в Україні”. Захід відбувся за підтримки Фонду Конрада Аденауера в Україні. Думки висловлені на заході можуть не збігатись з позицією Фонду. Аналітики Комітету виборців України презентували результати опитування працівників місцевих осередків партій та аналізу фінансової звітності політичних партій за 2016-2020 роки.

Основні висновки проекту представив Олексій Кошель, генеральний директор Комітету виборців України. Він вказав, що державне фінансування партій триває вже п’ять років – з 8 жовтня 2016 року. Свого часу це нововведення мало сприяти унезалежненню політсил від олігархів та інституціоналізації партійної системи. Дослідження КВУ мало з’ясувати, наскільки це спрацювало. Було охоплено десять найрейтинговіших партій (Слуга народу, Європейська солідарність, ОПЗЖ, Батьківщина, РПЛ, Українська стратегія Гройсмана, Свобода, Сила і честь, Наші, УДАР) та їх діяльність у десяти областях.

 Кошель підкреслив, що українським партіям вдалося уникнути гучних корупційних скандалів з нецільовою розтратою державного фінансування (як у сусідній Польщі). Втім, з держфінансуванням та діяльністю партій в цілому існує низка проблем. 

По-перше, продовжується реєстрація “сплячих” або “мертвих” партій. Тільки за 2020 рік з’явилося 16 нових партій, третина з них – регіональні навіть за назвою. На 1 січня цього року в Україні мали реєстрацію 365 партій, і це – європейський рекорд. Зважаючи, що на останніх парламентських виборах брала участь лише 21 політсила, а на місцевих – менше двохсот, левина частина з них існує лише на папері. 

Загалом у 2016-2020 роках політпартії офіційно витратили 2,8 мільярди гривень, переважна частина – це держфінансування. Найбільше витрат задекларували РПЛ (644 мільйони) та Батьківщина (631 мільйон). Загалом майже половина (1,3 млрд) з усіх офіційних видатків партій була витрачена на передвиборчі кампанії, 40% з них – на пряму рекламу. Як зазначив Кошель, така структура витрат аж ніяк не сприяє становленню партійної системи – поширенню мережі, залученню активістів, аналітичній діяльності.

У висновках дослідження констатується, що закон про державне фінансування партій приймався поспіхом та потребує перегляду. Зокрема експерти рекомендують обмежити чи заборонити прямі витрати на рекламу, щоб стимулювати організаційну та аналітичну діяльність.

Денис Рибачок, аналітик КВУ, доповнив результати дослідження. Він вказав, що запровадження прозорості фінансування політичних партій було однією з вимог ЄС у рамках “безвізового пакету”. Втім, за останні півроку з цим виникли очевидні проблеми. З квітня 2020 року Верховна Рада відтермінувала обов’язкове звітування політичних партій перед НАЗК про їх витрати на період карантину. Тож відкритої інформації за період пандемії немає – на запити КВУ відгукнулись лише 50 політпартій, більшість з “нульовими” звітами. Жодна з парламентських партій такої інформації не надала.

“Ця норма діє досі – але партії матимуть прозвітувати після завершення карантину. Так, через рік після місцевих виборів немає звітів партій про витрати під час кампанії. Хоча “слуги народу” це прямо обіцяли! Об’єктивних умов для цього немає – просто небажання звітувати… Згідно проєкту держбюджету, партіям можуть збільшити фінансування до 800 млн у 2022 році. Збільшувати фінансування за відсутності звітів – ганебне явище!” – обурився Рибачок.

Аналітик також вказав на ознаки можливого тіньового фінансування партій – аномалії у наявних звітах. Це, наприклад, відсутність офіційних працівників у партійних апаратах за умов активної діяльності (Сила і честь, Наші, донедавна – Слуга народу), надмірні площі партійних офісів (у “слуг народу” – 7 працівників на 1 800 кв. м.), нереєстрація регіональних осередків як юридичних осіб. 

 Рибачок резюмував, що принципових змін після запровадження держфінансування політичних партій не відбулося. Аналітик вважає, що потрібні прецеденти покарання за порушення у фінансуванні партій.

Підбиваючи підсумки, Олексій Кошель зазначив, що ідея державного фінансування партій себе виправдала. “Партії можуть жити незалежно від олігархів, виділених коштів вистачає на оперативну діяльність. Більше того – вони самі не розуміють, куди гроші витрачати. Держава дала партіям можливість бути незалежними у міжвиборчий період. Але – партійні фінанси мають бути прозорими. І скасування звітів про витрати зараз – це парламентська змова! Фінансування – це питання олігархічного впливу на політпартії”, – заявив Кошель. 

Голова КВУ також закликав повернути фінансування партіям, які отримали більше 2% на парламентських виборах, але не пройшли до Верховної Ради. “Питання не в Шарії і не одномоментних інтересах, а в розвитку партійної системи. Партії – це школа кадрів!”, – закликав Кошель.

Більш детально з результатами дослідження КВУ можна ознайомитись

http://www.cvu.org.ua/nodes/term/type:news/slug:analytics

У 97 % хворих на COVID-19 у Запорізькій області виявляють штам Дельта-вірусу.

Про це 28 вересня під час пресконференції повідомив заступник директора Запорізького обласного Центру контролю та профілактики хвороб Олександр Мащак. За його словами, це показали результати досліджень протягом серпня-вересня.

"Майже щодня маємо антирекорди реєстрації нових випадків. Минулої доби мали 500 випадків. Це — щоденний подвійний приріст захворюваності. Майже кожен п’ятий обстежений має коронавірусну інфекцію й окремі ознаки збільшення темпів шпиталізації вказують на те, що ми маємо погіршення ситуації, пов’язане безпосередньо з Дельта-вірусом".

За словами директорки Департаменту охорони здоров'я Запорізької міської ради Вікторії Ушакової на сьогодні у перепрофільованих лікарнях міста Запоріжжя функціонують майже 900 ліжок і 55 ліжок інтенсивної терапії та реанімації.

"Сьогодні в наших стаціонарах знаходиться 480 пацієнтів і зайнятість перепрофільованих ліжок становить 53%. Більшість пацієнтів - із важким і вкрай важким перебігом хвороби. Реанімаційні ліжка заповнені майже на 90%".

У 9-й Запорізькій міській лікарні для хворих на COVID-19 є 260 ліжок, - повідомив директор медзакладу Кирило Нерянов: "Сьогодні вранці було шпиталізованих 206 пацієнтів, що становить 80% від перепрофільованого фонду. Відділення реанімації, також, розширили — з 18 до 28 ліжок. Практично, всі вони зайняті. Там немає жодного вакцинованого пацієнта".

За словами директора 5-тої дитячої міської лікарні Олександра Запорожченка, сьогодні для дітей, хворих на ковід-19, підготували 118 ліжок.

"Зростає кількість захворілих дітей, але тяжких форм ми, фактично, не спостерігаємо. На сьогодні на 6-ти реанімаційних ліжках — 4 дітей перебувають у тяжкому стані. В епідеміологічному ланцюжку поширення хвороби дитяче населення може стати основним, так би мовити, проміжним агентом розповсюдження інфекції".

Окрім організації додаткових ліжок для коронавірусних хворих у перепрофільованих лікарнях, в області планують обладнати їх також у запровадженій мережі «другої лінії» медзакладів – тобто, тих, де раніше хворих із КОВІД-19 не лікували, – повідомив директор Департаменту охорони здоров’я Запорізької облдержадміністрації

Джерело

За статистикою ізраїльського МОЗ, понад 11% дітей, яким поставили діагноз COVID-19, зберігають симптоми захворювання більш ніж через 12 тижнів після зараження.

Такі дані наводить The Times of Israel.

Опитування батьків 13 864 дітей віком 3-18 років, які подолали вірус, виявило, що 11,2% мали симптоми тривалого COVID-19.

Вони включають в себе порушення когнітивних здібностей (мислення, пам'ять), проблеми з психічним здоров'ям (депресивні і тривожні стани), недостатність функцій дихальної та серцево-судинної систем, а також низку ускладнень на інші органи.

Через півроку після зараження симптоми постковідного синдрому зберігалися у 1,8% дітей молодше 12 років і 4,6% підлітків у віці від 12 до 18 років.

На підставі останнього факту дослідники зробили висновок, що ризик «тривалого» COVID-19 підвищується з віком. Крім того, шансів отримати такий стан більше у тих, хто під час постановки діагнозу «коронавірусна інфекція» мав ознаки цього захворювання.

Однак і серед безсимптомних хворих дітей 3,5% пізніше «заробили» постковідний синдром.

Головний недолік цього дослідження - формат опитування. Респондентів інтерв'ювали лікарі, але діагноз при цьому не ставили. Тому висока ймовірність, що в дані закралися помилки і неточності. Наприклад, деякі симптоми можуть бути пов'язані не з перенесеним захворюванням, а з обстановкою стресу: через локдауни, військові дії та загальну негативну атмосферу останнього року. Однак ізраїльські медики вважають, що результати їхньої роботи повинні слугувати достатньою підставою для поглибленого вивчення проблеми.

За добу 27 вересня у столиці зареєстрували 461 новий випадок коронавірусу, 4 хворих померли, одужали за добу 219 людей.

Про це повідомив мер Києва Віталій Кличко.

Найбільше випадків COVID-19 виявили у Дарницькому (66), Солом’янському (65) та в Голосіївському (55) районах.

57 хворих шпиталізували.

Загалом з початку пандемії у столиці вже 233 317 випадків коронавірусу, 5 378 хворих померли, подолали вірус 220 177 мешканців міста.

Нагадаємо, за добу 27 вересня 2021 року в Україні зафіксовано 6 552 нових підтверджених випадки коронавірусної хвороби COVID-19 (з них дітей – 574, медпрацівників – 165).

За весь час пандемії в Україні захворіло – 2 401 956 людей.