Із 22 липня всі охочі зможуть щепитися від COVID-19 вакцинами CoronaVac/Sinovac Biotech та Spikevax Moderna. Така можливість буде доступною для мешканців столиці, які зареєструються на вакцинацію через сервіс helsi.me та прийдуть на щеплення у Центр вакцинації проти COVID-19 (МВЦ, проспект Броварський, 15). А з 23 липня – і в будь який пункт щеплень із тих, що розгорнуті на базі центрів первинної медико-санітарної допомоги всіх без виключення районів столиці.

Директорка Департаменту охорони здоров’я Валентна Гінзбург повідомила, що МОЗ офіційно відкриває 5-й етап вакцинації від COVID-19.

«Тож кожен із нас відтепер, незважаючи на належність до групи професійного або вікового ризику, може захистити себе від цієї хвороби. Для цього необхідно обрати найближчий пункт щеплення або Центр вакцинації у МВЦ, записатися на визначений час та щепитись», – зазначила директорка Департаменту.

Валентина Гінзбург зазначила, що обрати зручну локацію для вакцинації у пункті щеплення можна за посиланням, де, до речі, окрім адрес є і телефони для запису.

Записатися на щеплення обраною вакциною у Центрі вакцинації проти COVID-19 можна тут: https://cutt.ly/Im20TXc.

Запис на щеплення обраною вакциною у пунктах, створених на базі центрів первинної медико-санітарної допомоги, – тут: https://cutt.ly/Hm20SPk.

Також Валентина Гінзбург нагадала, що організовані колективи (від 50-ти осіб) можуть записатися на щеплення за номером контакт-центру МОЗ: 0  800 60 20 19. Після опрацювання заявки їм повідомлять, коли приїде мобільна бригада.

«Наразі Україна очікує на чергову хвилю пандемії. Досвід сусідніх країн свідчить, що, на жаль, нам цього не оминути. Тож давайте зробимо все можливе, щоб трагедія (а втрата життя, втрата близьких – це справжнє горе) торкнулася якомога менше родин киян. Давайте вакцинуватися, дотримуватися всіх протиепідемічних заходів і зустрічати новий спалах озброєними та максимально захищеними!»

Комітет виборців проаналізував показники законодавчої роботи фракцій та груп Верховної Ради за час роботи останньої парламентської сесії (лютий-липень).

Всього впродовж останніх півроку було прийнято 65 діючих законів авторства народних депутатів України.

Авторами абсолютної більшості законів, 95%, стали народні депутати фракції «Слуга Народу». Із 65 прийнятих законодавчих актів підписи депутатів монобільшості присутні в 62 документах. Таким чином за останні півроку було прийнято лише 3 закони, серед авторів яких не було депутатів «Слуги Народу».

На другому місці за кількістю прийнятих законів – група «Довіра» та ВО «Батьківщина». Депутати вказаних політичних сил долучилися до розробки 20 прийнятих законів. До прикладу, депутати ВО «Батьківщина» були серед авторів законів щодо підвищення розмірів допомоги для дітей із тяжкими хворобами (№2024), забезпечення рівних можливостей матері та батька на догляд за дитиною (№3695), соціального захисту медичних працівників, постраждалих від коронавірусної хвороби (№5415).

Народні депутати «Опозиційної платформи За життя» присутні серед авторів 16 прийнятих законів. Зокрема, це закони щодо основних засад молодіжної політики (№3718), здійснення габаритно-вагового контролю(№3742), надання населенню культурних послуг (№4318), переліку документів, що підтверджують громадянство (№4355) та ін.

Депутати фракції «Голос» ініціювали 13 діючих законів (зокрема, зміни до Закону "Про вищу освіту" щодо процедури обрання керівника закладу вищої освіти - №4489-1 та щодо соціального захисту громадян у разі настання тимчасової непрацездатності - №5187).

Депутати групи «За майбутнє» ініціювали 11 прийнятих законів.

Найменше підтриманих законів у фракції «Європейська солідарність». За півроку Верховною Радою було підтримано лише 5 законів, серед авторів яких депутати ЄС.

«У Верховній Раді IX скликання фактично ігноруються законопроекти, розроблені опозицією. Як показує практика, прийняття законопроектів, серед авторів яких немає депутатів «Слуги Народу», є рідкістю. Окремі опозиційні політики справді можуть бути серед авторів прийнятого закону, однак для цього їм потрібно долучитися до ініціатив монобільшості. При цьому підтримуються переважно не принципові документи, тоді як ключові законопроекти опозиції ігноруються», – зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

При підрахунку враховувалися лише діючі закони авторства народних депутатів України. Депутати різних фракцій та груп могли бути серед авторів одним і тих же законів.

Комітет виборців проаналізував результати голосувань під час роботи останньої сесії Верховної Ради (лютий-липень). Всього за час роботи 5 сесії було прийнято 107 діючих законів (мова йде про підписані документи).

Результати голосувань засвідчують де-факто відсутність монобільшості у парламенті. Так, народні депутати фракції «Слуга Народу» забезпечили 226 голосів «за» (необхідний мінімум для прийняття законів) лише за 15% законів: із 107 законів монобільшість забезпечила 226 голосів за 15 законів. В решті випадків голосувала менше кількість депутатів.

Найчастіше необхідну підтримку монобільшості під час голосувань надавали народні депутати із групи «Довіра», які забезпечували 14 голосів «за». Таким чином в середньому монобільшість підтримували 70% депутатів групи.

В середньому за прийняті закони голосували 57% депутатів фракції «Голос», 55% - «Європейської солідарності», 53% - групи «За майбутнє» і 50% - депутатів ВО «Батьківщина». Також «за» натискали 44% позафракційних.

Найнижчі показники підтримки прийнятих законів у депутатів фракції «Опозиційна платформа За життя». В середньому «за» голосували лише 14% депутатів ОПЗЖ: із 107 законів депутати ОПЗЖ не дали жодного голосу за 60 законів.

«До складу фракції «Слуга Народу», яка має права коаліції у Верховній Раді IX скликання, офіційно входить 243 народні депутати. Із них голосує 217 осіб. Таким чином без підтримки депутатів інших політичних сил монобільшість не є функціональною. Найчастіше союзниками «Слуги Народу» виступає депутатська група «Довіра», яка забезпечує ще 14 голосів. Для порівняння: на початку роботи ВР IX скликання в середньому за голосували близько 230 депутатів «Слуги Народу», зараз – лише 217», - зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

Комітет виборців України проаналізував показники участі народних депутатів в голосуваннях Верховної Ради за час роботи останньої парламентської сесії (лютий-липень 2021р.).

За даними КВУ частина народних депутатів регулярно ігнорували голосування Верховної Ради. Так, 27 нардепів пропустили понад 90% голосувань. Двоє народних депутатів не проголосували жодного разу за сесію. Це Тарас Козак («Опозиційна платформа За життя») та Степан Івахів («За майбутнє»).

Також майже не голосували Олесь Довгий (взяв участь в 0,06% голосувань), Вадим Рабінович (0,43%), Вадим Столар (0,91%), Федір Христенко (1,2%), Сергій Льовочкін (1,31%), Юрій Солод (1,59%), Ігор Абрамович (1,65%), Ренат Кузьмін (1,97%), Сергій Ларін (1,97%), Юрій Бойко (3,25%), Віктор Медведчук (4,27%), Олександр Фельдман (4,3%), Андрій Деркач (4,3%), Дмитро Шенцев (4,53%), Олександр Дубінський (4,81%), Ігор Палиця (5,5%).

Найактивніше упродовж сесії голосували (натискали «за», «проти», «утримався») депутати «Слуги Народу» та «Європейської солідарності». В середньому участь в голосуваннях брали 84% депутатів «Слуги Народу» та 79% депутатів «Європейської солідарності».

Дещо нижчі показники участі в голосуваннях у депутатів «Голосу» (взяли участь в 74% голосувань) та групи «Довіра» (71%). Депутати ВО «Батьківщина» взяли участь в 64% голосувань, групи «За майбутнє» - 55%.

Натомість, фактично саботували голосування ВР депутати «Опозиційної платформи За життя», які взяли участь лише в 38% голосувань.

«Частина народних депутатів систематично саботуються голосування Верховної Ради. Це відбувається попри те, що у Верховній Раді IX скликання запроваджено систему штрафів за відмову від голосувань. Більше того, неучасть в голосуваннях фактично стала нормою для окремих політичних сил. Зокрема, для депутатів ОПЗЖ, які взяли участь лише в 3 з 10 голосувань ВР під час минулої сесії», - зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

Всього за час роботи 5-ої сесії Верховної Ради було проведено 3,5 тис. голосувань.

Все більше досліджень свідчать: поєднання вакцин провокує потужну імунну реакцію.

Але вчені все ще хочуть отримати відповіді щодо реальної ефективності та рідкісних побічних ефектів.

Автор пише, що поєднання вакцин проти COVID-19 (коли першу дозу ви отримуєте від одного виробника, другу – від іншого) є хорошим способом забезпечити людей необхідним захистом, коли вони стикаються з проблемами безпеки та невчасним постачанням.

Ми знаємо, що більшість вакцин проти SARS-CoV-2 слід вводити у два прийоми, але все більше досліджень підтверджують думку, що поєднання ін’єкції Oxford-AstraZeneca та вакцини Pfizer–BioNTech викликає імунну відповідь, подібну до – або навіть сильнішу – ніж у разі введеня двох доз будь-якої вакцини.

Стаття посилається на результати, опубліковані 28 червня британською групою дослідників. Вони свідчать про те, що ця комбінація іноді перевершує два прийоми однієї і тієї самої вакцини, і схожа картина випливає з німецьких досліджень.

Імунолог Leif Erik Sander з Університетської лікарні Шаріте в Берліні навіть каже про те, що зараз люди можуть "почуватись трохи комфортніше" з ідеєю змішаних пар вакцин.

А результати надають дослідникам впевненості, що поєднання інших вакцин проти COVID-19, які ще не були протестовані разом, може також спрацювати. 

На сьогодні дослідження змішаних пар вакцин були невеликими, тому необхідні більш масштабні випробування та обов’язково тривалий моніторинг побічних ефектів.

Підсилення імунного захисту

 Дослідження змішаних пар вакцин здебільшого спричинило занепокоєння щодо безпеки вакцини, розробленої у Великій Британії Оксфордським університетом та фармацевтичною компанією AstraZeneca в Кембриджі. 

Автор статті пише, що на той момент було під питанням, чи ін’єкція вакцини була пов'язана з рідкісними випадками порушення згортання крові, відомими як тромбоз з тромбоцитопенією. Тому в березні деякі європейські країни припинили її використання у певних груп людей. Через що багато людей виявились частково вакцинованими, доки вони не перейшли на іншу марку для другої дози.

У травні дослідники Інституту здоров'я Карлоса III в Мадриді оголосили результати дослідження CombiVacS. Воно виявило сильну імунну відповідь у людей, яким вводили вакцину, розроблену фармацевтичною компанією Pfizer з Нью-Йорка та біотехнологічною фірмою BioNTech у Майнці, Німеччина, через 8–12 тижнів після отримання дози вакцини Oxford-AstraZeneca.

У дослідженні не було прямого порівняння з людьми, які отримували дві дози однієї і тієї самої вакцини, але серед результатів лабораторних досліджень автори виявили: ті, хто отримував комбінацію, мали в 37 разів більший рівень нейтралізуючих антитіл до SARS-CoV-2 та в 4 рази більше SARS-CoV-2-специфічних імунних клітин, відомих як Т-клітини (Т-лімфоцити), ніж люди, які отримували лише одну дозу уколу Oxford-AstraZeneca.

До кінця червня з'явилося більше результатів, що свідчать про подібний ефект.

Sander та його колеги проаналізували 340 медиків, які отримали або дві дози вакцини Pfizer-BioNTech, або першу дозу вакцини Oxford–AstraZenecа, а друге щеплення – дозою Pfizer-BioNTech. Обидва режими викликали імунну відповідь, яка включала нейтралізуючі антитіла та Т-клітини.

Третє дослідження, проведене дослідниками Саарського університету у місті Хомбург, Німеччина, показало, що режим поєднання двох вакцин викликав потужнішу імунну відповідь, ніж дві дози Oxford-AstraZeneca. Також такий режим показував так само добрий або навіть кращий рівень, ніж дві ін’єкції Pfizer-BioNTech.

Команда, яка стояла за випробуванням у Британії – відомим як дослідження Com-COV – 25 червня опублікувала онлайн-препринт. Дослідники показали, що хороша імунна відповідь виникає незалежно від порядку, в якому вводили дві вакцини.

Однак на сьогодні цих випробувань замало, щоб перевірити, наскільки ефективні комбінації вакцин у запобіганні розвитку COVID-19 у щеплених. 

Martina Sester, імунологиня, яка керувала дослідженням Saarland, пояснює у статті, що наразі у вчених немає довгострокових або оглядових досліджень з розрахунками ефективності. Тому важко сказати, яким насправді є рівень або тривалість захисту. 

Ще одним обмеженням роботи наразі є те, що немає простого способу порівняти результати застосування різних комбінацій між дослідженнями. Масштабні дослідження ефективності стають складнішими, говорить Sester.

Бо зі зменшенням рівня зараження кількість людей у дослідженні повинна збільшуватися, щоб виявити будь-яку різницю в рівні зараження та перебігу захворювань. А порівняння змішаних пар вакцин з контрольною плацебо-групою будуть неетичними, додає вона.

Картина з нюансами

Перед нами з’являється картина з нюансами величини та типів імунної відповіді, яку продукує поєднання вакцин. І ці відмінності можна використати для забезпечення найкращого захисту.

Вакцина Oxford–AstraZenecа використовує нешкідливий вірус, який називається аденовірусом, для перенесення генетичного матеріалу з SARS-CoV-2 у клітини. 

Вакцини, що використовують цю технологію, показують хороший досвід індукції сильних реакцій Т-клітин, каже Sander, тоді як РНК-вмісні вакцини, такі як Pfizer, виявились "надзвичайно хорошими" для індукції високого рівня антитіл. Такі вакцини (векторні) добре стимулюють клітинний імунітет (який знищує зараженим вірусом клітини). А от РНК-вмісні вакцини призводять до сильного вироблення антитіл – саме вони не дають вірусу потрапити всередину клітини.

Sester зазначає, що високий рівень антитіл після другої ін’єкції є показником того, що комбінований підхід працює.

Вона каже, що нейтралізуючі антитіла, ймовірно, є гарним маркером для прогнозування ефективності. Адже вони допомагають запобігти вірусному зараженню. Але Т-клітини, особливо Т-кілери, які мають білок CD8, захищають від важкого перебігу захворювання, вбиваючи вже інфіковані клітини.

У дослідженні Com-COV найвищий рівень антитіл спостерігали у людей, які отримували стандартні дві дози Pfizer-BioNTech, проте імунна відповідь була майже такою ж високою у комбінації: спершу Oxford-AstraZeneca, а потім Pfizer-BioNTech. Ця комбінація також мала найкращу Т-клітинну реакцію – більш ніж удвічі вищу, ніж після двох доз Pfizer-BioNTech.

Поєднання мРНК-вакцини та вакцини на основі аденовірусу (векторної) може дати нам "найкраще з цих двох світів", пояснює Sander.

Sester та її колеги виявили незначні відмінності в популяції Т-клітин залежно від введених вакцин. Вона каже, що розуміння цих нюансів може спричинити індивідуалізовані вакцинальні стратегії. 

Наприклад, комбінації, які провокують хорошу реакцію Т-клітин, можуть бути кращими для людей з пересадженими органами, які приймають ліки для пригнічення імунної системи, оскільки їхній організм буде перешкоджати виробленню антитіл. Науковиця додає, що існує низка способів використати ці знання.

Залишаються проблеми безпеки 

Жодне дослідження змішаних пар вакцин ще не повідомляло про серйозні побічні ефекти. У дослідженні Com-COV, за попередніми даними, опублікованими у травні, поєднання вакцин викликало більше побічних ефектів, ніж введення двох доз тієї ж вакцини. Але це було не так у дослідженнях Шаріте та Saarland або CombiVacS, де побічні ефекти були не гіршими, ніж за двох введень однієї вакцини.

Ймовірно, це пов’язано з інтервалом між дозами, каже Sester. Учасники Com-COV, про яких йшла мова в останній статті, отримали другу дозу через чотири тижні після початкової дози, тоді як учасники німецьких досліджень мали щонайменше дев'ять тижнів між ін’єкціями. 

Деякі учасники Com-COV отримували дози з більшим інтервалом; їх дані очікують у липні.

Залишаються відкритими деякі питання безпеки, каже Sander. Адже мова про поєднання двох різних вакцин, обидві можуть мати свій власний профіль побічних явищ та наслідків, а це потенційно може посилити будь-які проблеми.

До цього часу дослідження охопили лише кількасот людей. Це означає, що вони занадто малі, щоб виявити такі рідкісні події як тромбози, які, за сучасними підрахунками, трапляються приблизно у кожного із 50 000 людей після першої дози вакцини Oxford-AstraZeneca (хоча тромбози трапляються у людей і без вакцин. Тож досі причинно-наслідковий зв’язок не є доведеним) та менше ніж у 1 з 1,7 мільйона після другої. 

Також цей стан, можливо, був пов’язаний з аденовірусною вакциною, виробленою фармацевтичною компанією Johnson & Johnson у Нью-Брансвіку, штат Нью-Джерсі.

Matthew Snape, дослідник вакцин у Оксфорді, який керує дослідженням Com-COV, під час пресконференції 28 червня сказав, що у невеликих дослідженнях не спіймаєш побічний ефект 1 на 1000, не кажучи вже про побічний ефект 1 на 50 000.

Нова норма?

Потенційна можливість рідкісних побічних ефектів є однією з причин, чому деякі дослідники рекомендують людям дотримуватися стандартних двох введень однієї вакцини, пише авторка статті. 

Вона цитує Snape. Вчений вважає, що краще не ризикувати там, де і так відомо, що вакцини працюють, і відома кількість введень, яка є безпечною.

Також у статті йдеться про те, що з появою нових варіантів SARS-CoV-2 результати випробувань змішаних пар вакцин можуть надати відповідальним посадовцям  дані, необхідні для переходу на більш ефективні комбінації. 

За словами Fiona Russell, дослідниці вакцин з Дитячого дослідницького інституту Мердока в Мельбурні, Австралія, добре було б мати ці дані напоготові.

Адже змішані пари вакцин можуть використовувати і для запобігання простою у вакцинальних кампаніях через проблеми з постачанням препаратів.

Тобто якщо буде глобальна нестача однієї конкретної вакцини, замість зупинки програми вакцинації цю вакцину можна замінити іншою і кампанія триватиме.

За словами Snape, якщо стоїть вибір отримати поєднане щеплення або не отримати другу дозу, тоді обирайте поєднання.

Дослідження Com-COV вже розпочало тестування інших поєднань вакцин на людях, які отримали початкову дозу Oxford-AstraZeneca або Pfizer-BioNTech. Одна комбінація включає ще не затверджену вакцину на основі білка, розроблену фармацевтичною компанією Novavax в Гейтерсбурзі, штат Меріленд. 

Інша використовує мРНК-вакцину від Moderna, розроблену в Кембриджі, штат Массачусетс, яка була схвалена для використання в декількох країнах.

На Філіппінах до листопада 2022 року триватимуть дослідження, що поєднують інактивовану вірусну вакцину CoronaVac, розроблену компанією Sinovac у Пекіні, та шість інших затверджених у цій країні вакцин. 

А спільне дослідження компанії AstraZeneca та Науково-дослідного інституту Гамалеї в Москві вивчатиме тестові комбінації Oxford–AstraZeneca та векторної вакцини Sputnik V.

Комітет виборців України проаналізував роботу лідерів парламентських фракцій у першому півріччі 2021 р. (січень-липень). До уваги було взято такі показники як участь в пленарних засіданнях Ради, участь в голосуваннях, відвідування засідань комітету, кількість виступів, успішність законодавчої роботи.

За даними КВУ найвищі показники роботи в Артура Герасимова, Ірини Геращенко («Європейська солідарність») та Ярослава Железняка («Голос»). Найнижчі результати в Юрія Бойка та Вадима Рабіновича («Опозиційна платформа За життя).

Показники щодо участі лідерів фракцій в голосуваннях Верховної Ради є такими: А. Герасимов взяв участь в 90% голосувань, І. Геращенко, Я. Железняк – 74%, Ю. Тимошенко, Д. Арахамія – 48%, Ю. Бойко – 3%, В. Рабінович – 1%.

Найвищі показники відвідуваності пленарних засідань в А. Герасимова, який не пропустив жодного засідання в цьому році. Я. Железняк відвідав 59 засідань із 60, Д. Арахамія – 56, І. Геращенко – 53, Ю. Бойко – 44. Ю. Тимошенко була офіційно зареєстрована на половині засідань (36), В. Рабінович – на 15-ти засіданнях.

Найвищий відсоток відвіданих засідань комітету в А. Герасимова та Я. Железняка. Вони взяли участь в 100% засідань комітетів у 2021 році. І. Геращенко була присутня на 94% засіданнях. Ю. Тимошенко відвідала 63% засідань комітету з питань соціальної політики, Ю. Бойко – 42% засідань, В. Рабінович – 28% засідань комітету з прав людини.

Співвідношення поданих та прийнятих проектів законів є таким: Д. Арахамія (подано 31, прийнято 3), Я. Железняк (45/2), І. Геращенко (45/1), Ю. Тимошенко (21/0), А. Герасимов (15/0), Ю. Бойко (6/0), В. Рабінович (3/0).

Найчастіше серед лідерів фракцій у Верховній Раді виступала Ю. Тимошенко – 108 виступів з початку року. На другому місці І. Геращенко – 65 виступів. У Я. Железняка 49 виступів, А. Герасимова – 37. Значно рідше виступали Д. Арахамія (19 разів), Ю. Бойко (6) та В. Рабінович (5 разів).

«В цілому лідери парламентських фракцій не демонструють вищих показників роботи, ніж інші народні депутати. Більше того, окремі голови фракцій фактично провалюють роботу за певними напрямками. Зокрема, систематично ігнорують голосування, не відвідують пленарні засідання та засідання парламентських комітетів, мають сумнівні показники законодавчої роботи. Так, Давид Арахамія пропустив половину голосувань Верховної Ради в цьому році, Вадим Рабінович був зареєстрований лише на третині пленарних засідань, Юрій Бойко майже не голосував і пропустив половину засідань комітету», – зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

Комітет виборців проаналізував відвідування народними депутатами України пленарних засідань Верховної Ради у червні 2021 р.

Всього в червні відбулося одинадцять пленарних засідань. Всі з них відвідали лише 291 народний депутат або 68% від складу Верховної Ради.

Шестеро осіб не були зареєстровані на жодному засіданні. Це Віктор Медведчук («Опозиційна платформа За життя»), Тарас Козак («Опозиційна платформа За життя»), Олесь Довгий (позафракційний), Степан Івахів («За майбутнє»), Леся Василенко («Голос»), Вадим Столар («Опозиційна платформа За життя»). Офіційні причини відсутності народних депутатів не повідомляються, однак, ймовірно, що відсутність Т. Козака може бути пов’язана з його переховуванням в Білорусі, а народної депутатки Л. Василенко – із народженням дитини, про що було повідомлено публічно. Щодо Віктора Медведчука, то востаннє він був офіційно зареєстрований у Верховній Раді 28 квітня.

Двоє народних депутатів були зареєстровані лише на одному пленарному засіданні: Іван Калаур («Слуга Народу») та Олександр Герега («За майбутнє). Жан Беленюк («Слуга Народу»), Максим Єфімов («Довіра»), Юрій Солод («Опозиційна платформа За життя»), Олександр Фельдман («Опозиційна платформа За життя») були зареєстровані лише на двох засіданнях, Віталій Борт («Опозиційна платформа За життя») та Вадим Рабінович («Опозиційна платформа За життя») – на трьох засіданнях із одинадцяти.

У порівнянні із попереднім місяцем показники відвідування пленарних засідань майже не змінилися. У травні всі засідання Ради відвідали 286 народних депутатів, у червні – 291 нардеп.

Що стосується участі в голосуваннях Верховної Ради, то найактивніше голосували (натискали «за», «проти», «утримався) депутати «Слуги Народу» та «Європейської солідарності». В середньому депутати «Слуги Народу» взяли участь в 83% голосувань, депутати ЄС – 77%. Народні депутати фракції «Голос» долучилися до 69% голосувань, групи «Довіра» - 67%, ВО «Батьківщина» - 64%, групи «За майбутнє» - 54%. Найнижчі показники голосувань в депутатів «Опозиційної платформи За життя». В середньому вони голосували лише в 40% випадків.

Дані відповідно до зведеної електронної реєстрації народних депутатів.