Комітет виборців України проаналізував показники участі народних депутатів у голосуваннях Верховної Ради в червні 2021 р.

За даними КВУ 31 народний депутат пропустив понад 90% голосувань Верховної Ради минулого місяця. Із них 6 депутатів не проголосували жодного разу за місяць. Серед них Степан Івахів, Олесь Довгий, Тарас Козак, Віктор Медведчук, Вадим Столар, Леся Василенко. Вказані депутати, крім С. Івахіва, були відсутні на пленарних засіданнях Верховної Ради в червні.

Лише двічі за місяць (0,25% від усіх голосувань) натиснув на кнопку Олександр Герега, тричі (0,37%) голосував Вадим Рабінович, по чотири рази (0,5%) – Федір Христенко та О Фельдман. Серед депутатів, які пропустили понад 90% голосувань Ради – Ілля Кива (взяв участь в 2% голосувань), Наталія Королевська (6%), Юрій Бойко (6%), Олександр Дубінський (7%), Жан Беленюк (7%), Вадим Новинський (8%).

Участь в 100% голосувань Ради взяв лише один народний депутат: Сергій Штепа.  

Найактивніше голосували народні депутати «Слуги Народу» та «Європейської солідарності». В середньому депутати «Слуги Народу» взяли участь в 83% голосувань, депутати ЄС – 77%. Народні депутати фракції «Голос» долучилися до 69% голосувань, групи «Довіра» - 67%, ВО «Батьківщина» - 64%, групи «За майбутнє» - 54%. Найнижчі показники голосувань в депутатів «Опозиційної платформи За життя». В середньому вони голосували лише в 40% випадків.

Всього у червні відбулося 11 пленарних засідань Верховної Ради, під час яких було проведено 870 голосувань. Серед іншого народні депутати ухвалили за основу проекту закону про національний спротив, зміни до закону «Про політичні партії в Україні», а також прийняли низку постанов на соціально-економічну тематику.

Варто відзначити, що, на відміну від парламенту 8 скликання, у Верховній Раді 9 скликання запроваджена практика, коли інформація про причини прогулів народних депутатів не оприлюднюється. Однак очевидно, що, до прикладу, відсутність Т. Козака може бути пов’язана з його переховуванням в Білорусі, а народної депутатки Л. Василенко – із народженням дитини, про що також було повідомлено публічно.

За майже два роки Рада прийняла лише половину законопроектів В. Зеленського

За майже два роки роботи Верховної Ради народні депутати прийняли лише половину законопроектів, запропонованих Президентом України В. Зеленським. Всього за період із 29 серпня 2019 року по 24 червня 2021 року Президент подав на розгляд народних депутатів 144 законопроекти. Із них стали діючими законами 83 проекти. Ще 8 законопроектів було прийнято, але вони ще не підписані. Решта ініціатив на разі підтримані народними депутатами не були.

Варто відзначити, що лише 7% законопроектів, поданих Президентом, безпосередньо стосувалися сфери безпеки і оборони України, в якій Глава держави має ключові повноваження. 43% законопроектів були направлені на питання, пов’язані із зовнішньою політикою України. При цьому законодавча діяльність В. Зеленського часто не обмежувалася прямими повноваженнями Глави держави. Так, В. Зеленський ініціював законопроекти щодо різних суспільно-політичних сфер, зокрема, податкової та митної політики, проведення судової реформи, здійснення правоохоронної діяльності, ведення антикорупційної політики, протидії Covid-19 тощо. Із 144-ох законопроектів 75-ть були визначені Президентом як невідкладні.

«58% підтриманих законопроектів В. Зеленського – вкрай низькі показники. До прикладу, парламент VIII скликання підтримав 90% законопроектів П. Порошенка за перші два роки роботи (подано 85 проектів законів, прийнято 77). При цьому, на відміну від монобільшості, у парламенті VIII скликання працювала нестійка коаліція "Європейська Україна", що ускладнювало прийняття президентських законопроектів», – зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

Вариант Delta, также известный как B.1.617.2, был впервые обнаружен в Индии в апреле 2021, но с тех пор появился более чем в 74 странах, согласно данным ВОЗ

У дельты есть небольшие изменения в спайковом белке, которые могут усилить его способность связываться с рецептором ACE2, который он использует для проникновения в клетки человека
⠀
Это очередная мутировавшая версия коронавируса, но со своими особенностями:
⠀
Легче распространяется
Вызывает чаще тяжелое течение
Более опасен для невакцинированных или людей со слабым иммунным ответом на коронавирус
⠀
Основываясь на более легком пути передачи варианта Дельта и с использованием прогнозов моделирования, предполагается, что 70% новых случаев заражения SARS-CoV-2 будут вызваны этим вариантом в ЕС к началу августа и 90% -инфекций к концу августа 2021
⠀
Симптомы:
⠀
Лихорадка, типичная для коронавируса
Осложнённое течение возникает раньше-на 3-4 сутки заболевания
Головная боль, боль в горле и насморк
⠀
В этом-то и беда. Человек думает, что это орви банальное, шастает на работу и распространение происходит быстрее
⠀
Может протекать бессимптомно, но человек все равно заразен
Этот вариант на 40% заразнее варианта Альфа
Вероятность заражения детей и взрослых в возрасте до 50 лет в 2,5 раза выше
⠀
Плюс вероятность госпитализации у людей с вариантом Дельта была в 2,61 раза выше, чем у людей с вариантом Альфа
⠀
Кашель и потеря обоняния при этом варианте встречаются редко
⠀
И главный вопрос-защищают ли вакцины COVID-19 от варианта Дельта❓
⠀
Пока данные скудные, но когда в Великобритании и Индии возросло количество госпитализаций по поводу коронавируса дельта, заболевшие были преимущественно невакцинированы от коронавируса
⠀
10 июня в журнале Nature было опубликовано исследование, что у 20 человек, получивших две дозы вакцины Pfizer-BioNTech, в крови было достаточно антител, чтобы нейтрализовать несколько вариантов, включая Delta (скрины статей в карусели, так их можно найти, для особо ретивых)

Комітет виборців України проаналізував законодавчі напрацювання народних депутатів монобільшості. За оцінкою КВУ частина депутатів «Слуги Народу» фактично працюють у форматі «парламентських геніїв».

Мова йде про депутатів, які реєструють десятки різнопланових законопроектів, які при цьому не мають жодного відношення ані до їх освіти, ні до попередньої професійної діяльності. Народні депутати пропонують законопроекти, які не відповідають їх напрямку роботи у Верховній Раді і не узгоджуються із сферою діяльності парламентських комітетів, членами яких вони є.

Подання народними депутатами законопроектів на довільну тематику призводить до зростання кількості законодавчого спаму у Верховній Раді і суперечить принципам роботи, яким має відповідати парламент. На думку КВУ народним депутатам варто зосередитися на конкретних напрямках роботи, які б відповідали їх перебуванню у тому чи іншому парламентському комітеті, а не реєструвати сумнівні за якістю ініціативи з абсолютно різних суспільно-політичних сфер.

Серед прикладів такої діяльності:

1. Микола Тищенко (у минулому ресторатор) зареєстрував низку законопроектів щодо судової та правоохоронної реформ. Запропонував зміни до Закону «Про судоустрій і статус суддів», зміни в Конституцію України щодо призначення на посаду директора НАБУ, а також низку змін до Земельного кодексу України.

2. Сергій Штепа (раніше весільний фотограф) ініціював зміни до Закону «Про оперативно-розшукову діяльність» (щодо вдосконалення діяльності Державної прикордонної служби). Також нардеп запропонував зміни щодо посилення захисту лісів та запобігання пожежам, а також виступив із пропозицією про упорядкування акцизного податку.

3. Жан Беленюк (український борець) запропонував зміни до Бюджетного кодексу України щодо зарахування акцизного податку. Ініціював зміни до Закону «Про правовий режим майна у Збройних Силах України» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

4. Євген Брагар, який є членом Комітету з питань свободи слова, зареєстрував зміни до Податкового кодексу України щодо оцінки об'єктів нерухомості, запропонував удосконалити проходження громадянами України військової служби та ініціював зміни до Закону «Про протимінну діяльність в Україні».

5. Юрій Корявченков (актор 95 кварталу) став автором змін до закону «Про столицю України - місто-герой Київ», а також закону про місцевий референдум. Запропонував вдосконалити самоврядування медичних професій в Україні та покращити якість харчових продуктів.

6. Олександр Кабанов (сценарист, ТОВ «Квартал 95») став співавтором проекту закону щодо оптимізації роботи Верховної Ради, врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії та щодо збереження лісів.

7. Максим Ткаченко (керівник, ТОВ «Квартал 95») ініціював законопроекти щодо реструктуризації заборгованості за житлово-комунальні послуги, зміни до Закону України «Про засади внутрішньої та зовнішньої політики», законопроект щодо оснащення пожежно-рятувальних підрозділів ДСНС України.

8. Олена Хоменко (директор з управління та розвитку цифрових продуктів, ТОВ «Квартал 95») запропонувала зміни щодо визначення системи ціноутворення в будівництві автомобільних доріг, а також зміни до законодавства щодо діяльності Служби безпеки України та розвідувальних органів.

9. Ольга Руденко (менеджер з маркетингу, ТОВ «Квартал 95») зареєструвала зміни до Закону «Про місцеве самоврядування в Україні», щодо посилення відповідальності за порушення законодавства у сфері захисту природних екосистем від пожеж, а також щодо відповідального поводження з домашніми та дикими тваринами.

10. Роман Грищук (керівник студії «Мамахохотала») подав законопроект щодо державного регулювання космічної діяльності, зареєстрував зміни в Закон «Про автомобільний транспорт» (щодо заборони акустичного насильства), зміни в закон «Про житлово-комунальні послуги» (щодо запобіганню виникнення і поширення COVID-19), а також законопроект щодо утворення військово-цивільних адміністрацій.

«Хвороба парламентських геніїв особливо поширена серед народних депутатів, які працюють у Верховній Раді вперше. Досить часто молоді політики несерйозно відносяться до законодавчої роботи, ставлячи свій підпис під незрозумілими для них ініціативами. Народні депутати мають працювати, орієнтуючись на профільний комітет, до якого входять, а не реєструвати десятки сумнівних за якістю документів на довільну тематику. В результаті виглядає парадоксально, коли депутат із Комітету освіти реєструє законопроекти щодо воєнної сфери, а член Комітету свободи слова пропонує механізми зниження тарифів. Однак, крім непрофесійності, ця історія може свідчити й про певні лобістські інтереси, які можуть стояти за реєстрацією тих чи інших ініціатив», – прокоментував голова КВУ Олексій Кошель.

Комітет виборців України відзначає негативну тенденцію щодо надання політичним партіям легальних можливостей для уникнення фінансової звітності. Станом на сьогодні із 365 партій звіти за І квартал 2021 р. подали лише 57 політичних сил. Таким чином 85% партій фактично перестали звітувати перед НАЗК в останній рік.

Така ситуація негативно позначається на прозорості діяльності партій. До прикладу, політична партія «Слуга Народу» досі не оприлюднила інформацію про витрати на президентське опитування, проведене в день голосування на місцевих виборах 25 жовтня 2020 року. У жовтні 2020 р. представники партії «Слуга Народу» заявляли, що витрати на опитування будуть відображені у фінансовому звіті партії. Однак, станом на травень 2021 р., такої інформації надано не було.

Формальною причиною зволікання є зміни до Закону «Про політичні партії в Україні», які надали політичним партіям легальну можливість затягувати із подачею фінансових звітів до закінчення в Україні карантину. Останній звіт, поданий партією «Слуга Народу» стосується періоду ІІ кварталу 2020 року (квітень-червень).

Схожа ситуація й з іншими партіями, які так само отримали легальну можливість не звітувати про свої доходи і витрати під час карантину. В результаті політичні партії впродовж останнього року фактично не звітували. Останній звіт партії «Голос» датовано ІІ кварталом 2020 року, ВО «Батьківщина», ЄС, ОПЗЖ – І квартал 2020 року.

На розгляді Верховної Ради знаходиться законопроект №4611, яким пропонується виключити із закону положення про відстрочку для політичних партій у поданні щоквартальних звітів про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру на період карантину. Законопроект зареєстровано в січні 2021 р., однак його все ще не було розглянуто на пленарному засіданні.

«Минулого року, на початку пандемії коронавірусу, політичні партії отримали легальну можливість не звітувати про свої витрати, що фактично є прямим ударом по ідеї державного фінансування. В результаті, станом на сьогодні, звіти за 2021 р. подали лише 57 партій із 365. Тобто, 85% партій перестали звітувати, користуючись змінами до законодавства. Однак, за оцінкою КВУ, на разі не існує об’єктивних причин для відтермінування подачі фінансової звітності. Комітет виборців України закликає Верховну Раду невідкладно внести зміни до закону «Про політичні партії в Україні» та повернути норми щодо звітування політичних партій», - зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

Комітет виборців проаналізував декларації народних депутатів, які отримують бюджетну компенсацію для оренди житла або винайму готельного номера.

Із 147 народних депутатів, які орендують житло за бюджетні кошти, 81 депутат має на своїх рахунках більше одного мільйона гривень. Серед депутатів-мільйонерів найбільше представників фракції «Слуга Народу» (67 осіб). Значно менша кількість серед депутатів інших політичних сил. Так, по 4 депутати-мільйонери, які орендують житло, входять до складу груп «За майбутнє» та «Довіра», 2 депутати – позафракційні, 2 – члени ЄС, 1 – «Батьківщини», 1 – «Опозиційної платформа За життя».

Серед найбагатших депутатів, які отримують бюджетні кошти на оренду житла:

- Олег Воронько, «Слуга Народу», задекларував 129 млн. грн;

- Сергій Магера, позафракційний, 25,5 млн. грн;

- Остап Шипайшло, «Слуга Народу», 22,5 млн;

- Олександр Трухін, «Слуга Народу», 20,9 млн;

- Анатолій Урбанський, «За майбутнє», 19,8 млн;

- Олександр Пономарьов, ОПЗЖ, 19,3 млн;

- Олег Мейдич, «Батьківщина», 14 млн;

- Валерій Лунченко, «Довіра», 12,8 млн;

- Степан Чернявський, «Слуга Народу», 11,5 млн;

- Павло Павліш, «Слуга Народу», 10,8 млн.

«На думку Комітету виборців Верховній Раді варто відмовитися від практики виплати коштів для народних депутатів на оренду житла. Абсолютна більшість депутатів, які отримують такі кошти, могли б оплачувати винайм житла самостійно. Розмір заробітної плати народного депутата дозволяє оплачувати оренду квартири в м. Києві без допомоги коштів платників податків. Законодавчі норми щодо компенсації депутатам коштів на винайм житла є пережитком минулого, від якого варто відмовитися», – зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

Відповідно до ч.1 ст. 35 Закону «Про статус народного депутата України» у витратах на забезпечення діяльності ВРУ передбачаються кошти на оренду житла або винайм готельного номера. Народному депутату на оренду житла або винайм готельного номера на підставі його заяви та копії документа, до якого внесені відомості про місце його проживання, Апаратом Верховної Ради України щомісячно видаються кошти в розмірі, встановленому кошторисом Верховної Ради України для компенсації вартості оренди (винайму). Право на отримання таких коштів мають народні депутати, не забезпечені житлом у місті Києві, і місце їх проживання, відповідно до його реєстрації, знаходиться на відстані понад 30 км від меж міста Київ.

Дані на основі списку народних депутатів України, яким здійснена виплата компенсації для оренди житла або винайму готельного номера у квітні 2021 року. В середньому щомісячно народні депутати отримують з бюджету 20 тис. грн. для винайму житла.

Комітет виборців проаналізував відвідування народними депутатами України пленарних засідань Верховної Ради у травні 2021 р.

Всього в травні відбулося шість пленарних засідань. Із 421 народного депутата всі засідання Верховної Ради відвідали лише 286 парламентарів.

Натомість, не були зареєстровані на жодному засіданні 16 народних депутатів. Зокрема, Костянтин Бондарєв (ВО «Батьківщина»), Вікторія Вагнєр («Слуга Народу»), Юлія Гришина («Слуга Народу»), Роман Грищук («Слуга Народу»), Степан Івахів («За майбутнє»), Тарас Козак («Опозиційна платформа За життя»), Ренат Кузьмін (ОПЗЖ), Олександр Куницький («Слуга Народу»), Сергій Ларін (ОПЗЖ), Сергій Льовочкін (ОПЗЖ), Віктор Медведчук (ОПЗЖ), Юлія Світлична (позафракційна), Сергій Соболєв (ВО «Батьківщина»), Євгеній Шевченко (позафракційний), Євген Яковенко (позафракційний), Антон Яценко (ВО «Батьківщина»).

9 народних депутатів були зареєстровані лише на одному засіданні ВР із шести. Зокрема, Ігор Абрамович (ОПЗЖ), Тарас Батенко («За майбутнє»), Леся Василенко («Голос»), Олесь Довгий (позафракційний), Наталія Королевська (ОПЗЖ), Андрій Лопушанський (ЄС), Вадим Рабінович (ОПЗЖ), Юрій Солод (ОПЗЖ), Вадим Столар (ОПЗЖ).

Ще 9 народних депутатів були зареєстровані на двох засіданнях Ради: Марина Бардіна («Слуга Народу»), Жан Беленюк («Слуга Народу»), Олександр Герега («За майбутнє»), Андрій Деркач (позафракційний), Ілля Кива (ОПЗЖ), Юлія Льовочкіна (ОПЗЖ), Олександр Пузанов (ОПЗЖ), Андрій Пузійчук (ВО «Батьківщина»), Григорій Суркіс (ОПЗЖ).

Причини щодо відсутності депутатів на пленарних засіданнях ВР публічно не відзначаються. У разі, якщо народний депутат не зареєструвався за допомогою електронної системи, але протягом пленарного засідання здійснював голосування за допомогою електронної системи, він вважається таким, який зареєструвався за допомогою електронної системи.

Дані відповідно до зведеної електронної реєстрації народних депутатів.