Більшість народних депутатів проігнорували розгляд правок до законопроекту №6327 "Про державні фінансові гарантії надання медичних послуг та лікарських засобів" (щодо медичної реформи). За них в середньому голосували («за», «проти» чи «утримався») лише 63 народні депутати або менше 20% від складу ВР.

Упродовж 17-18 жовтня відбулося 110 голосувань за правки до законопроекту №6327. Із 421 народних депутатів 169 не проголосували жодного разу за два робочі дні. Ще 83 нардепи взяли участь у менше 10% голосувань. Загалом лише 63 нардепи активно брали участь в розгляді правок – вони проголосували у понад половині випадків.

Фактично проігнорували голосування за медреформу депутати «Відродження» (в середньому вони взяли участь в 0,04% голосувань), «Волі Народу» (3,5%), «Опозиційного блоку» (8,7%) і Радикальної партії Олега Ляшка (10,1%). До прикладу, 17 жовтня в залі парламенту проголосував бодай раз лише один депутат «Волі Народу», троє – Опоблоку, 13 – РПЛ і жодного – «Відродження».

Показово, що не голосували за правки до законопроекту № 6327 навіть депутати, які критикували медичну реформу. Зокрема, упродовж 17-18 жовтня жодного разу не проголосували Сергій Каплін, Олександра Кужель, Наталія Королевська, Олександр Вілкул, Євгеній Мураєв, Вадим Рабінович, Сергій Тарута. 

«Якщо 17 жовтня пасивність депутатів у залі парламенту була пов’язана із подіями біля будівлі Верховної Ради, то 18 жовтня нардепи фактично саботувати розгляд правок без вагомих причин. Загалом політики вчергове продемонстували свою неспроможність працювати у форматі рутинної парламентської роботи. Як і у випадку із судовою реформою, депутати не стали витрачати час на такий складний технічний процес як розгляд поправок. 17-18 жовтня в залі парламенту активно голосували (у понад половині випадків) лише 63 депутати із 421», - зазначив голова КВУ Олексій Кошель.  

Загалом до законопроекту №6327 надійшло 893 поправок.

Інформація в рамках проекту «Дослівно». 

Під час заходу було оприлюднено звіт КВУ щодо ходу виборчого процесу на виборах в об'єднані громади 29 жовтня.

Вибори 29 жовтня – найбільші в Україні за останні два роки. Зокрема, за кількістю осіб, які обираються та які можуть проголосувати. Загалом обирається 674 депутати міських рад, 1514 – селищних рад, 2318 – сільських, 25 – міських голів, 61 – селищний голова, 115 – сільських голів. Участь у виборах можуть взяти участь понад 1, 3 млн. виборців. Із 201 ОТГ 25 є міськими (міста районного значення), 115 – сільськими та 61 – селищними. Вибори пройдуть у всіх без винятку регіонах України.

Рішення про участь у виборах 29 жовтня прийняли 50 політичних партій із 350 зареєстрованих в Україні або 14%. Схожа динаміка зберігалася й на попередніх виборах в об’єднані громади. Так, рішення про участь у перших виборах в об’єднані громади 30 квітня 2017 року прийняли 37 політичних партій, 18 грудня 2016 року – 42, 11 грудня 2016 року – 26. Загалом лише 39 політичних партій регулярно беруть участь у виборах в об’єднані громади. Вони взяли участь в чотирьох останніх великих кампаніях по виборах в ОТГ (29.10.17, 30.04.17, 18.12.16, 11.12.16).

Серед ключових проблем виборів - неякісне законодавство. Зокрема, щодо проведення виборів в ОТГ з різних районів. Зокрема, відповідно до чинного закону "Про місцеві вибори" залишаються неврегульованими питання щодо того, хто має право висувати кандидатів та членів комісій на таких виборах (організації яких районів). Також законодавство містить прогалину в частині подання кандидатами декларацій. Зокрема, щодо того, в якій формі (письмовій чи електронній) вона має бути подана.

Також проблемою є одночасне висування кандидатів у кількох одномандатних округах, так зване, паралельне висування. Тобто, коли кандидати одночасно балотуються на посаду сільського, селищного голови та депутата ради, що заборонено чинним законом. Крім того, зафіксовано часті випадки висування кандидатів відразу від кількох місцевих організацій політичних партій, що є порушенням Закону "Про місцеві вибори".

КВУ також зафіксував факти використання недоброчесних практик на виборах. Зокрема, така ситуація мала місце на виборах селищного голови Біловодська на Луганщині. На вибори зареєстрували 30 кандидатів, 14 із яких мешкають поза межами Біловодського району і є пенсіонерами чи безробітними. Зафіксовано поодинокі факти використання технології так званих виборчих клонів. Такі випадки мали місце на Вінниччині у Краснопільській ОТГ, де на посаду сільського голови зареєструвалося 6 осіб, двоє із яких із однаковими прізвищами та іменами. Один із них є чинним міським головою, інший – безпартійний самовисуванець, який зареєстрований в місті Ладижин Вінницької області.

Комітет виборців України оприлюднив звіт за результатами довгострокового спостереження за виборами в об'єднані громади 29 жовтня. Дослідження охоплює період із 9 вересня по 10 жовтня 2017 року.

У п’ятницю, 13 жовтня, об 11:30, в агенції «УНІАН» відбудеться прес-конференція Комітету виборців України: "Перші вибори в об’єднаних громадах: основні порушення та рекомендації КВУ".

Під час заходу буде оприлюднено висновки КВУ щодо ходу виборчого процесу на виборах в об’єднаних громадах 29 жовтня 2017 року, а також презентовано інформаційні продукти КВУ на тему перших виборів в ОТГ.

Теми заходу:

-          якими є основні порушення на виборах;

-          скільки українських партій проігнорували вибори;

-          якими будуть межі районів після 29 жовтня;

-          як було сформовано виборчі округи;

-          чим небезпечне «паралельне висування» кандидатів;

-          недоліки законодавства та їх вплив на вибори;

-          ЦВК та затягування виборів у об’єднаних громадах;

-          у чому проблема фінансування виборів;

Спікери:

Олексій Кошель – генеральний директор КВУ

Наталія Линник – заступник генерального директора КВУ

Денис Рибачок – аналітик КВУ

Захід відбудеться в рамках проекту «Інформаційно-просвітницька кампанія щодо перших місцевих виборів у новостворених об’єднаних територіальних громадах», що реалізується ВГО «Комітет виборців України» за фінансової підтримки Ради Європи. Висловлені думки жодною мірою не відображають офіційну позицію Ради Європи.

Вхід за редакційними посвідченнями.

Прес-служба ВГО КВУ 

Комітет виборців України закликає Національне агентство із питань запобігання корупції здійснити перевірку 21 політичної партії, діяльність яких може містити ознаки тіньового фінансування. У звітах цих політичних сил вказані нульові витрати на проведення статутної діяльності, однак вони мають постійно діючі інформаційні ресурси (як правило, сторінка в мережі Інтернет) та проводять іншу оплачувану діяльність, що може свідчити про тіньовий характер їх фінансування.

КВУ проаналізував звіти політичних партій за ІІ квартал 2017 року і виявив, що 70% партій не зазначили жодних витрат упродовж звітного періоду (квітень-червень). Так, «нульові звіти» подали 192 партії із загалом 272, чиї звіти доступні на сайті НАЗК. Попри формально нульові витрати, 19 політичних партій ведуть активну діяльність. Зокрема, регулярно наповнюють та підтримують діяльність власних веб-сайтів, організовують зустрічі із громадянами, проводять круглі столи, конференції та ведуть іншу діяльність, що потребує суттєвих грошових витрат. 

Так, попри нульовий звіт на регіональному рівні активно веде діяльність партія «Всеукраїнське об’єднання «Черкащани», яка представлена у Черкаській облраді та міськраді. Це ж стосується партії «Нові обличчя», що активно працює на Київщині. Крім того, на Закарпатті проводить активну діяльність із використанням рекламних матеріалів "КМКС" Партія угорців України», що представлена в Закарпатській облраді. Постійно діючий сайт має партія «За правду і справедливість» Олександра Мороза, де регулярно розміщуються матеріали та коментарі на актуальну тематику. Також активно партійні сайти працюють у політичних сил «Новий час», «Сам за себе», «Партії рішучих громад», «Соціалістів» та ін.

Частина партій не подали фінансові звіти за ІІ квартал, але також проводять активну діяльність. Це стосується політичної сили «Рух нових сил Михайла Саакашвілі», в якої активно працює та наповнюється веб-сайт де, зокрема, висвітлюється інформація про регіональні тури лідерів політичної сили. При цьому в звіті партії за І квартал вказані нульові витрати. На сайті НАЗК також не відображено звіту партії «Наша Україна», яка офіційно орендує комунальне майно в низці регіонів України.

КВУ закликає політичні партії пояснити джерела походження коштів для проведення відповідності діяльності, а керівництво НАЗК – ініціювати перевірку вказаних партій. У випадку виявлення правопорушень такі дії можуть кваліфікуватися відповідно до статті 159 Кримінального Кодексу України, а саме подання партією завідомо недостовірних відомостей у звіті партії про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру. Такі дії караються штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на той самий строк.

Перелік політичних партій, діяльність яких може містити ознаки тіньового фінансування:

1. Партія «Захисників Вітчизни» (нульовий звіт)
2. Політична партія «Новий час» (нульовий звіт)
3. Політична партія «Громадський рух «Народний контроль» (нульовий звіт)
4. Партія «Сам за себе» (нульовий звіт)
5. Політична партія «Партія рішучих громадян» (нульовий звіт)
6. Партія «Розумна сила України» (нульовий звіт)
7. Селянська партія України (нульовий звіт)
8. Всеукраїнське об’єднання «Черкащани» (нульовий звіт)
9. «Соціалісти» (нульовий звіт)
10. Українська республіканська партія (нульовий звіт)
11. Партія «Справедливість» (нульовий звіт)
12. Політична партія «Нове життя» (нульовий звіт)
13. Політична партія «Рідний дім» (нульовий звіт)
14. Всеукраїнська партія духовності і патріотизму (нульовий звіт)
15. Зелена екологічна партія України «Райдуга» (нульовий звіт)
16. «За правду і справедливість» (нульовий звіт)
17. Партія вільних демократів (нульовий звіт)
18. Політична партія «Нові обличчя» (нульовий звіт)
19. «КМКС» Партія угорців України (нульовий звіт)
20. «Рух нових сил Михайла Саакашвілі» (звіт за ІІ квартал відсутній на сайті НАЗК)
21. «Наша Україна» (звіт за ІІ квартал відсутній на сайті НАЗК)

Комітет виборців України розробив просвітницькі матеріали на тему реформи децентралізації та перших виборів в об’єднаних громадах. Зокрема, було підготовлено інформаційно-просвітницькі вебінари, тематичні статті для поширення в регіональних ЗМІ, інформаційні буклети та постери, а також підготовлено радіоінтерв’ю на відповідну тематику.

Матеріали розроблено ВГО «Комітет виборців України» і підготовлено в рамках проекту «Інформаційно-просвітницька кампанія щодо перших місцевих виборів у новостворених об’єднаних територіальних громадах», що реалізується за фінансової підтримки Ради Європи. Висловлені тут думки жодною мірою не відображають офіційну позицію Ради Європи.

Усі матеріали можна переглянути за посиланням: http://electioninfo.org.ua/page/persh-vibori-v-gromadah

Інформаційно-просвітницькі онлайн вебінари охоплюють такі теми як:

• загальний огляд реформи децентралізації в Україні та відповідних новацій, які запроваджуються щодо повноважень та функцій місцевих органів влади;
• перші результати процесів децентралізації в Україні;
• статус та функції органів місцевого самоврядування, які мають бути обрані під час перших місцевих виборів у новостворених об’єднаних територіальних громадах;
• огляд та інформування виборців про виборчий процес та процес голосування, а також графік виборчого процесу для перших місцевих виборів, що відбудуться у новостворених об’єднаних територіальних громадах.  

У тематичних статтях для регіональних ЗМІ розкрито питання статусу та повноважень депутатів ради об’єднаної громади, голови ОТГ, старост, а також порядку організації та проведення перших виборів у об’єднаних громадах. Серед іншого у статтях висвітлено законодавчі нововведення у питанні обрання та досткрового припинення повноважень старост.

У інформаційних буклетах (4000 примірників) та постерах (1000 примірників) висвітлено питання щодо порядку голосування на перших виборах, особливостей виборчої системи, вимог до кандидатів та порядку їх висування, а також права голосу для громадян на перших виборах. Інформаційно-просвітницькі матеріали передані представникам місцевої влади для їх подальшого використання у відповідних територіальних громадах під час інформаційно-просвітницької кампанії серед членів відповідних громад, а також поширені серед місцевих лідерів та громадських активістів.

Аудіозапис радіоінтерв’ю з експертом щодо перших місцевих виборів розкриває питання особливостей голосування та етапів виборчого процесу в ОТГ, повноважень нових органів влади та перебігу реформи децентралізації в України. Аудіозапис підлягає поширенню серед 48 місцевих радіостанцій в регіонах України.

Також КВУ в рамках проекту «Просвітницька кампанія для виборців під час проведення перших виборів в об’єднаних територіальних громадах», що реалізується за підтримки підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні проводить просвітницькі заходи на децентралізаційну тематику. Мета проекту: сприяння узгодженості та довіри до процесу перших місцевих виборів у об’єднаних територіальних громадах.

Із розкладом заходів можна ознайомитися за посиланням:

https://docs.google.com/spreadsheets/d/1GMb6KOomm88DAI3XGeBvpXeDQuhn_tEp9p6huSOBv4g/edit?usp=sharing

Погляди учасників заходу не обов'язково збігаються з офіційною позицією уряду США.

За висновками Міністерства фінансів України усі 5 альтернативних законопроектів щодо пенсійної реформи виявилися нереалістичними. 

Народні депутати активно реєструють нереальні до виконання законопроекти на соціальну тематику. Серед останнього така ситуація мала місце щодо пенсійної реформи. Усі 5 альтернативних законопроектів щодо підвищення пенсій отримали негативні висновки Міністерства фінансів. Мова йде про проекти законів №6614-1 (ініціатор Каплін С. М., БПП), №6614-2, 6614-5 (Опоблок), №6614-3 («Самопоміч»), №6614-4 (РПЛ, НФ). Вони були подані народними депутатами як альтернативні до урядового проекту закону №6614, який був прийнятий в цілому 3 жовтня.

За висновками Мінфіну до жодного із 5 законопроектів не було подано фінансових розрахунків щодо джерел походження коштів для реалізації відповідних ініціатив. При цьому народні депутати було зобов’язані подати такі розрахунки згідно із ч.1. ст.27 Бюджетного Кодексу. Усі 5 законопроектів отримали негативні висновки міністерства як такі, що неможливо реалізувати за браком фінансових ресурсів.

Крім того, Мінфіном раніше було надано негативні висновки щодо законопроектів «Батьківщини» про індексацію пенсій (№4319, №2747) та виплати повного обсягу пенсій для працюючих пенсіонерів (№2698, подано спільно із депутатами «Самопомочі», «Волі Народу» та БПП). За оцінкою міністерства для реалізації цих ініціатив було потрібно додатково понад 32 млрд. грн.

«В Україні є проблема взаємодії між законодавчою і виконавчою гілками влади. Народні депутати реєструють законопроекти, але при цьому не вказують, звідки взяти кошти на їх реалізацію. Лише щодо пенсійної реформи у ВР зареєстровано понад 100 законопроектів, більшість із яких є нереалістичними до виконання. До прикладу, народний депутат Сергій Каплін у законопроекті №6614-1 запропонував підвищити мінімальну пенсію до 10 тис. грн., але не пояснив, звідки взяти кошти на таке значне зростання. Зрештою, законопроект отримав негативний висновок Мінфіну, як і сотні подібних «соціальних» ініціатив», - зазначив голова КВУ Олексій Кошель.   

Три з п’яти альтернативних законопроектів щодо пенсійної реформи також отримали негативні висновки Головного науково-експертного управління Ради – їх було рекомендовано повернути на доопрацювання. Щодо проектів законів №№6614-4, 6614-5 ГНЕУ не було надано узагальнюючих висновків. 

Інформація в рамках проекту "Дослівно".

Копії експертних висновків Мінфіну щодо законопроектів по пенсійній реформі доступні за посиланням. Їх було отримано у відповідь на інформаційний запит.