Військовослужбовці, які знаходяться в зоні антитерористичної операції не зможуть проголосувати на виборах.

Незважаючи на очікування громадськості, Верховна Рада так і не внесла змін до виборчого законодавства, які б дозволили військовим із зони АТО проголосувати на позачергових виборах. На розгляд ВР було винесено проекти Д. Жванії та Л. Ємця. Проект Жванії стосувався не лише військових, але й питань охорони дільниць на Донбасі, погашення невикористаних бюлетенів та проведення повторних виборів у тих округах, де вони не відбудуться. Натомість, проект Закону Л. Ємця стосувався лише можливості військовослужбовців із зони АТО проголосувати на виборах.

Відповідно до даного проекту, учасники АТО могли проголосувати, використовуючи військовий квиток. Це дало б змогу військовослужбовцям голосувати за місцем свого перебування (у районах тимчасового розташування військових частин, базових таборів та блокпостів). Таким чином, вони були б прирівняні у правах до солдатів строкової служби, які можуть голосувати за військовими квитками.

Проте, жоден із законопроектів навіть не був включений до порядку денного. Без цих змін тисячі військовослужбовців не зможуть реалізувати свого виборчого права. Комітет виборців України наголошує на тому, що виборче законодавство потребує суттєвого оновлення.

20 жовтня о 11.30 в приміщенні інформаційної агенції УНІАН відбулася прес-конференція Комітету виборців України (КВУ) та Асоціації виробників систем опломбування (АВСО). Була презентована технологія забезпечення контролю бюлетенів, виборчих скриньок та протоколів дільничних виборчих комісій, озвучені можливі загрози фальсифікацій у виборчому процесі та методи протидії.

Ростислав Цирень – президент АВСО наголосив: «Надійний захист виборчих скриньок з бюлетенями під час голосування та оригіналів протоколів дільничних комісій з «мокрими» печатками завжди сприяв забезпеченню достовірності результатів виборів. Проте, сьогодні всі безпекові складові виборчого процесу актуальні, як ніколи. Відповідно до вимог Закону «Про вибори народних депутатів України» , Центрвиборчком забезпечив дільничні комісії номерними пластиковими пломбами підвищеного захисту, які відповідають вимогам конструкції виборчих скриньок, та спеціальними захисними пакетами (сейф-пакетами) для відправлення оригіналів протоколів дільничних комісій до ОВК. Закон досить детально прописав порядок опломбування скриньок, їх огляду, дій при виявленні пошкодження пломб, пересилки оригіналів протоколів про результати виборів. Але зміни, які могли б остаточно нівелювати ризики втручання, на жаль, так і залишились на порядку денному.
Наталія Линник – Заступник Генерального директора ВГО КВУ – наголосила на високому в цьому році є і захист бюлетенів, як на президентських так і на місцевих виборах, територіальні виборчі комісії будуть забезпечені номерними пломбами та захисними пакетами.
«Одним з важливих аспектів забезпечення достовірності результатів виборів є надійний захист бюлетенів, виборчих скриньок та оригіналів протоколів дільничних комісій з «мокрими» печатками», - повідомила на прес-конференції Наталія Линник.
Також представник КВУ презентувала просвітницьку літературу для виборців щодо захисту їх виборчих прав, запобігання підкупу голосів виборців, сприянню усвідомленому вибору.

Прес-служба ВГО КВУ

21 жовтня 2014 року о 12.00 в Міжнародному медіа центрі «За чесні вибори!» за адресою вул. Хрещатик 27а (конференц-зала, 2 поверх). відбудеться конференція

«Безпека виборів. Організація виборів на сході»

Захід відбудеться за участі Міністерства внутрішніх справ, Центральної виборчої комісії та Служби безпеки України.

Метою прес-конференції є підтримка прозорих президентських виборів в Україні - надання оперативної, неупередженої, професійної та достовірної інформації громадянам України, українським за зарубіжним ЗМІ, міжнародним спостерігачам за виборами. Під час прес-конференції забезпечується синхронний переклад.

Проект виконується у партнерстві всеукраїнською громадською організацією «Комітет виборців України», громадянською мережею  «ОПОРА» та Європейською платформою за демократичні вибори за фінансової підтримки Європейської комісії та Фундації Німецько-Польської Співпраці. Зміст даної публікації є предметом виключної відповідальності виконуючих партнерів і не відображає точку зору Європейського Союзу 

20 жовтня розпочав роботу Міжнародний  медіа центр за адресою Хрещатик 27а. Метою Центру є підтримка прозорих президентських виборів в Україні через  надання оперативної, неупередженої, професійної та достовірної інформації, надання аналітичної та правової підтримки міжнародним журналістам та спостерігачам.

Центр є результатом співпраці трьох неурядових організацій – Комітету виборців України, Громадянської мережі ОПОРА та Європейської платформи за демократичні вибори (EPDE), що мають великий досвід спостереження за виборчими процесами.

 Сторінка Центру на сайті "Вибори в Україні"

Центр пропонує:

• доступ до інформації про спостереження за виборами від національних спостерігачів
• тренінги/консультації для міжнародних журналістів та спостерігачів
• «гаряча лінія» з юридичної та логістичної підтримки
• простір для ко-воркінгу для міжнародних журналістів та спостерігачів
• прес-конференції та зустрічі із українськими спостерігачами та учасниками виборчого процесу
• регулярне оновлення інформації щодо заходів, пов’язаних із виборами

Щоб отримувати регулярну інформацію Центру, підпишіться на розсилку за адресою press-office@epde.org

Зв’яжіться з нами:

вул. Хрещатик 27а, 2й поверх, конференц-зала

+38 (050) 960-94-22; +38 (096) 397-22-54

press-office@epde.org

Час роботи:

20-25 жовтня: 09:00-20:00

26 жовтня: 08:00 - цілодобово

27-29 жовтня: 09:00-20:00

Проект виконується у партнерстві всеукраїнською громадською організацією «Комітет виборців України», громадянською мережею  «ОПОРА» та Європейською платформою за демократичні вибори за фінансової підтримки Європейської комісії та Фундації Німецько-Польської Співпраці. Зміст даної публікації є предметом виключної відповідальності виконуючих партнерів і не відображає точку зору Європейського Союзу

14 жовтня в Києві відбулась конференція "Парламентські вибори-2014: виклики та очікування". Захід організовано ВГО "Комітет виборців України" та Представництвом Фонду Конрада Аденауера в Україні.

Учасників заходу привітала Габріеле Бауманн, Керівник Представництва Фонду Конрада Аденауера в Україні. Пані Бауманн привітала позитивні зміни в українській політиці та курс на євроінтеграцію, що відкривають можливості для здійснення давно очікуваних громадянами реформ. Також Габріеле Бауманн позитивно оцінила появу у виборчих списках партій нових облич, жінок та молодих людей.

Голова Правління ВГО КВУ Олексій Кошель розповів про основні напрямки роботи Комітету виборців України під час виборів: довго- та короткотермінове спостереження, кампанію "Підкуп-СТОП!", телефонну "гарячу лінію", тренінги для виборчих комісій, співпрацю з Міністерством внутрішніх справ та тренінги для працівників МВС, що працюватимуть на виборах. КВУ опублікував вже кілька проміжних звітів за результатами спостереження. Висновки, на яких наголосив Олексій Кошель — основними проблемами цих перегонів є виборче законодавство та мажоритарна складова виборів. Саме мажоритарна складова, за словами Кошеля, спровокувала переважну більшість порушень законодавства.

Сергій Дубовик, заступник керівника Секретаріату Центральної виборчої комісії, відзначив, що за останні роки робота ЦВК із громадськістю змінилась. Від критики, громадські організації перейшли до конкретної допомоги. Зокрема, Сергій Дубовик високо оцінив співпрацю із КВУ щодо проведення тренінгів для членів дільничних та окружних комісій.

Також заступник керівника Секретаріату окреслив складнощі та проблеми в роботі ЦВК, пов'язані із АТО та проблемами окупованих територій. Серед проблем, Сергій Дубовик відзначив відсутність кодифікації виборчого законодавства. Через це замість виконання контрольних функцій, ЦВК перед кожними виборами змушена займатись нормотворчістю.

Наталія Линник, заступник Генерального директора ВГО Комітету виборців України, також повідомила про програму, спрямовану на сприяння усвідомленому вибору виборців, і презентувала результати оцінки прохідної частини списків політпартій.

Денис Ковриженко, юридичний радник Міжнародної фундації виборчих систем (Київ), проаналізував існуючи законопроекти щодо зміни виборчого законодавства, зокрема, щодо посилення безпеки. За відсутності законодавчої бази, ЦВК працює на вирішення цих проблем на основі загальних положень, в межах своїх повноважень. Перенесення центрів виборчих округів проблему безпеки виборів на сході, на жаль, не вирішує. Крім того, Денис Ковриженко відзначив необхідність обговорення широкої реформи політичного фінансування.

Ірина Бекешкіна, виконавчий директор фонд «Демократичні ініціативи», повідомила про опитування громадської думки, екзит-поли та попередила про небезпеку замовних екзит-полів. Експерт підкреслила відповідальність як дослідників, так і ЗМІ у створенні та поширенні необ'єктивної інформації, що може впливати на волевиявлення громадян. Теперішню агітаційну кампанію Ірина Бекешкіна оцінила як досить брудну, хоча й менш брудну, ніж кампанія 2012 р. Серед позитивів кампанії пані Бекешкіна відмітила відсутність центрального адміністрація ресурсу, серед негативів — спроби підкупу виборців.

Тарас Шевченко, директор Інституту Медіа Права, представник Руху «ЧЕСНО», представив моніторинг кандидатів в народні депутати, виконаний Рухом «ЧЕСНО». Також Тарас Шевченко розповів про діяльність Реанімаційного пакету реформ (РПР). За словами експерта, після виборів відкриється вікно можливостей для зміни виборчого законодавства. Отож, громадськість після виборів має чинити сильний тиск на уряд, щоб наполягати на цих змінах.

Пітер Новотний, політичний аналітик місії Європейська мережа організацій зі спостереження за виборами (ENEMO), розповів про Місію ENEMO зі спостереження за достроковими парламентськими виборами в Україні.

В панельній дискусії «Проблеми парламентських виборів – погляд політичних партій» свою позицію представили представники політичних партій, що беруть участь у виборах.

Ганна Гопко, кандидат від партії «Самопоміч», підкреслила важливість відкритості списків. Зокрема, партія «Самопоміч» на чотирі дні відкрив списки для громадського обговорення, і за результатами один з кандидатів зробив самовідвід. Також партія «Самопоміч» відповідально поставилась до подання декларацій кандидатів, і планує звитування по витрачених коштах. Ганна Гопко звернулась до КВУ із пропозицією готувати законопроекти для реформи виборчого законодавства.

Вадим Денисенко, кандидат від партії «Блок Петра Порошенко», відзначив небезпеки спроб підкупу виборців та членів виборчих комісій.

Василь Гацько, кандидат від партії «Громадянська позиція» Анатолія Гриценко, повідомив про позицію партії щодо відмови від мажоритарної складової виборчої системи, а також державного фінансування політичних партій для зменшення впливу олігархів на політичні партії. Крім того, кандидат висловився проти комерціалізації політичної реклами, що створює нерівні умови для учасників виборів, і навіть за повну заборону комерційної політичної реклами.

Ігор Попов, кандидат від партії «Радикальна партія Олега Ляшка», підкреслив необхідність протидії підкупу виборців.

Вікторія Сюмар, кандидат від партії «Народний фронт» Арсенія Яценюка, відзначила, що саме недоліки старого виборчого законодавства дозволяють проходити одіозним кандидатам. Вікторія Сюмар повідомила про домовленості про-демократичних політичних сил про зняття кандидатур в окремих округах, та підтримку єдиних кандидатів. Пані Сюмар висловилась проти заборони комерційної політичної реклами, поки в Україні не забезпечено дійсну незалежність ЗМІ.

Комітет виборців України продовжує активну співпрацю із Міністерством внутрішніх справ стосовно забезпечення правопорядку на виборах.

За технічної допомоги Міжнародної фундації виборчих систем, КВУ спільно із МВС підготували «Посібник для працівників органів внутрішніх справ на позачергових виборах народних депутатів України 26 жовтня 2014 року». У даному посібнику описані  різноманітні ситуації із якими може зіткнутись працівник міліції в день виборів і вказано як на них правильно реагувати. Це вкрай важливо, оскільки працівники міліції тепер матимуть конкретний алгоритм дії у різних ситуаціях. Це підвищить якість виконуваної ними роботи і допоможе забезпечити правопорядок на виборах. Важливо зазначити, що даний посібник був розроблений згідно інструкції МВС, створеної за ініціативою громадськості. В ході розробки посібника між МВС та КВУ постійно велися консультації.

Окрім цього, тренери КВУ проводять тренінги для працівників правоохоронних органів. У минулому в КВУ вже був успішний досвід співпраці із МВС. Зокрема, взаємодія відбувалась на президентських виборах 2014 р.

На сьогодні вже більше 5 000 працівників міліції взяли участь у програмах, які пропонують КВУ та МВС. Проте, дана цифра ще має збільшиться. КВУ до початку виборів планує провести тренінги ще для 10 000 працівників правоохоронних органів. Це свідчить про важливість даної співпраці для обох сторін.

10 жовтня 2014 року в м. Києві відбувся національний круглий стіл з питань реформування національного законодавства в сфері міграції та притулку в Україні та практики його застосування з метою приведення у відповідність із європейськими стандартами в сфері захисту прав людини. За результатами заходу вдалося обговорити пріоритетні напрямки реформування національного законодавства та правозастосовчої практики, а також розробити важливі рекомендації у напрямку захисту прав тимчасово переміщених осіб, іноземців, осіб без громадянства та шукачів притулку. Представники Одеської обласної організації ВГО “Комітет виборців України” на заході представили специфіку та можливі шляхи вирішення проблеми безгромадянства, спричиненого розпадом СРСР, а також презентували нещодавно створене всеукраїнське громадське партнерство “Ініціатива з подолання безгромадянства в Україні”.

У круглому столі прийняли участь представники неурядових організацій з різних регіонів України, високопосадовці Державної міграційної служби, Державної прикордонної служби, Міністерства соціальної політики України, представник Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, а також представники міжнародних організацій та установ — зокрема, Європейського Союзу, МОМ, УВКБ ООН та ХІАС.

В рамках обговорення проблем безгромадянства в Україні, представники Одеської обласної організації Комітету виборців України презентували ініціативу з подолання безгромадянства в Україні, що виникло у зв’язку із розпадом Радянського Союзу, а також нещодавно створене Всеукраїнське громадське партнертсво “Ініціатива з подолання безгромадянства в Україні”.  Метою партнерства є сприяння скороченню в Україні безгромадянства, спричиненого розпадом СРСР (в тому числі через проведення «міграційної амністії»), а також попередження, недопущення та подолання всіх інших форм та видів безгромадянства. Учасники круглого столу позитивно сприйняли інформацію про створене партнертсво та підкреслили необхідність об’єднання зусиль громадського суспільства у боротьбі за права осіб без громадянства.

Фахівцями Одеської обласної організації Комітету виборців України особливо наголошено на жахливому та неприпустимому правовому та соціальному становищі осіб, які після розпаду Радянського Союзу не набули юридично чи фактично громадянства жодної визнаної країни. За попередніми оцінками Одеської обласної організації Комітету виборців України, лише на території прикордонних Одеської, Вінницької та Чернівецької областей може проживати близько 3000 де-факто осіб без громадянства переважно молдавської національності. Представники Державної міграційної служби підтримали таке занепокоєння та звернулись до організацій громадянського суспільства з проханням допомогти у проведені моніторингу та встановлення реального масштабу цієї проблеми. Характерно, що дана проблема прикордонних регіонів України набуває ще більшої актуальності з огляду на ситуацію у сусідній Молдові, де за різними даними до 180 тисяч осіб проживає за паспортами Радянського Союзу. На відміну від України, законодавство Молдови станом на серпень 2014 року визнавало дійсність радянського паспорту зразка 1974 року.

В Україні питання безгромадянства у більшості випадків постає через те, що люди через різні підстави (складність встановленої процедури, правова неграмотність, втрачені документи, відсутність необхідних коштів тощо) не можуть самостійно легалізувати свій статус в Україні. Кожного дня люди, які понад 10-15 років інтегрувались в українське суспільство, стикаються з неможливістю реалізувати або захистити свої базові права, такі як право на медичну допомогу, освіту, соціальний захист та багато інших.

Саме тому учасники заходу приділили більше уваги практичним підходам та рекомендаціям щодо подолання проблеми безгромадянства. Представники Регіонального представництва УВКБ ООН,  що є провідним міжнародним органом (агенцією ООН) в сфері боротьби з безгромадянством, та міжнародної організації ХІАС виділили позитивний досвід Грузії та Молдови щодо вдосконалення національного законодавства з метою скорочення безгромадянства. Слід зазначити, що ці країни майже одночасно з Україною у 2013 році ратифікували Конвенцію ООН “Про скорочення безгромадянства” 1961 року. Проте, крім самої ратифікації, була здійснена процедура імплементації положень Конвенції у національне законодавство. Таким чином, Грузія та Молдова змогли не лише декларативно приєднатись до Конвенції, але й здійснити практичні шаги на її виконання. На жаль, приведення українського законодавства до міжнародних стандартів щодо скорочення та уникнення безгромадянства наразі не демонструє видимої динаміки. 

Зі свого боку, Одеська обласна організація ВГО “Комітету виборців України” запропонувала обговорення проведення так званої міграційної амністії, як одного із шляхів подолання проблеми безгромадянства. Міграційна амністія або як її ще називають регуляризація (або нормалізація) - це врегулювання правового статусу нелегальних мігрантів, що перебувають на території тієї чи іншої держави. Позитивним прикладом міграційної реформи, який може бути запозичено Україною, є досвід Киргизстану, де шляхом внесення змін до закону про громадянство протягом останніх двох років вдалося легалізувати більше 30000 громадян колишнього СРСР. Тобто, шляхом встановлення поліпшеної/спрощенної процедури отримання громадянства саме для громадян колишнього Радянського Союзу (наприклад, зменшена вимога щодо перебування на території Киргизстану з 5 років лише до одного року) вдалося у найкоротші строки значно покращити становище великої кількості людей.

Україна також може пишатись позитивним досвідом проведення “міграційної амністії”. У 1997-2000 роках, за сприянням УВКБ ООН, було проведено заходи законодавчого, організаційного та інформаційно-роз’яснювального характеру з метою вирішення проблеми безгромадянства депортованих осіб та їх нащадків. Внаслідок цієї кампанії, близько 106000 кримських татар набули громадянство України. Позитивний результат цієї кампанії для України важко переоцінити. Найкрасномовнішим підтвердженням правильності вибраної стратегії стали події березня 2014 року, коли під час анексії Криму з боку Російської Федерації спільнота кримських татар виступила на захист єдиної та соборної України.

Таким чином, наявний міжнародний та український досвід вказує на доцільність проведення кампаній “міграційної амністії” та їх значний вплив на скорочення безгромадянства та поновлення прав осіб без громадянства. Безперечно, подібні кампанії повинні базуватися на проведенні продуманого моніторингу, котрий надасть експертам та представникам офіційної влади розуміння масштабів, географії та специфіки проблеми, а також відношення всіх зацікавлених осіб до впровадження полегшених процедур легалізації. Власне, такий моніторинг командою експертів під егідою Одеської обласної організації ВГО КВУ вже проводиться на території Одеської, Вінницької та Чернівецької областях, і на початку 2015 року його результати  будуть широко презентовані серед експертного та професійного середовища, а також поширені в ЗМІ.

Проект з подолання безгромадянства в Україні, що виникло у зв’язку із розпадом Радянського Союзу реалізується за фінансової підтримки Європейського Союзу, з метою скорочення безгромадянства, спричиненого розпадом СРСР. 

Прес-служба

 Одеської обласної організації