За добу 1 жовтня у Києві виявили 534 випадки коронавірусу, водночас різко збільшилася кількість померлих за добу – 22 людини.

Деталі: Госпіталізовано 81 хворого на коронавірус і 151 особу з підозрою на COVID-19 та пневмоніями.

Одужали за добу 138 осіб.

Найбільше випадків захворювання виявили в Дарницькому (103), Деснянському (73) та в Святошинському (67) районах.

Серед нових хворих – 299 жінок віком від 18 до 90 років, 172 чоловіки віком від 18 до 87 років, 36 дівчаток від 2 до 17 років і 27 хлопчиків від 5 місяців до 17 років.

Загалом з початку пандемії в Києві виявили 235 596 випадків коронавірусу, померло 5428 хворих, одужало 221 376 осіб.

Що передувало: За добу 30 вересня у столиці зафіксували 599 нових випадків коронавірусу – це новий рекорд за кількістю хворих за добу з початку червня, 13 людей померли.

29 вересня у Києві було 8 летальних випадків від COVID, 28 вересня - 7, 27 вересня - 4, 26 вересня - 5.

У Європі більше 5 тисяч людей протестували в суботу в столиці Румунії, Бухаресті, щоб відкинути майбутні заходи, які застосовує влада для боротьби з тривожним сплеском інфекцій.

В Азії громадяни Великої Британії, які відвідають Індію цього місяця, повинні будуть пройти обов’язковий карантин, навіть якщо вони будуть повністю вакциновані у відплату за заборону британських громадян на громадян Індії, заявило Reuters високопоставлене урядове джерело в Нью -Делі.

В Америці кількість загиблих від COVID-19 у США перевищила 700 000, причому 100 000 людей померли за останні три місяці, коли вакцини були доступні будь-якому американцю віком від 12 років.

В Африці Нігерія отримала схвалення на фінансування Світового банку у розмірі 400 мільйонів доларів США для закупівлі та впровадження вакцинації проти COVID-19.

Комітет виборців проаналізував витрати політичних партій з моменту запровадження в Україні державного фінансування їх діяльності. До уваги взято офіційні витрати партій, відображені у фінансових звітах про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру. Період дослідження: 2016-2020 роки.

За даними КВУ більшість коштів політичні партії витратили на пропагандистську діяльність. В середньому на власну рекламу партії спрямували 40% всіх коштів.

Частка витрат відрізняється в різних партій. Один з найвищих показників витрат на рекламу в партії «Наші». До прикладу, в річному звіті за 2018 рік партія сукупно вказала 10,2 млн. грн. витрат, із яких 10,1 млн. було витрачено на розміщення зовнішньої політичної реклами (білборди). Також значні витрати на пропагандистську діяльність має «Опозиційна платформа «За життя» (сукупно понад 80 млн. грн.). До прикладу, у річному звіті за 2019 рік партія вказала 32,3 млн. грн. витрат, із яких 19,9 млн. – пропагандистська діяльність (зокрема, 13,4 млн. витрачено на оплату реклами по телебаченню).

Упродовж останніх п’яти років значні витрати на рекламу також демонстрували партії ВО «Батьківщина» та Радикальна партія Олега Ляшка. До прикладу, партія ВО «Батьківщина» у 2018 році зазначила 188 млн. грн. витрат, із яких 155 млн. – пропагандистська діяльність (зокрема, 120 млн. грн. було спрямовано на рекламу по телебаченню). Радикальна партія Олега Ляшка у 2018 році витратила 93,7 млн. грн., із яких 58,3 млн. – витрати на рекламну діяльність (зокрема, 36 млн. витрачено на рекламу по ТБ).

«Проблема полягає в тому, що більшість рекламних матеріалів було закуплено партіями за кошти, отримані з Державного бюджету. Наприклад, у 2017 році парламентські партії сукупно витратили 436 млн, з яких 407 млн грн становили кошти держбюджету. При цьому 109 млн. бюджетних коштів пішло саме на рекламу партій в ЗМІ. У 2018 році парламентські партії витратили на рекламу 150 млн грн., із яких 43 млн. – бюджетні кошти», – зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

«Комітет виборців наголошує на важливості заборони оплати рекламних матеріалів партій за кошти Державного бюджету України. Відповідні зміни варто внести у Закон «Про політичні партії в Україні», якими прямо заборонити партія витрачати кошти платників податків на самопіар», - додав О. Кошель.  

Дослідження підготовлено за підтримки Фонду Конрада Аденауера в Україні. Висловлені в ньому погляди можуть не збігатися з позицією Фонду.

У Мадриді з 4 жовтня перестануть діяти обмеження на дозволену кількість гостей за столиками у ресторанах, а на відкритих майданчиках маска більше не буде обов’язковою.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на El Pais.

Обмеження на кількість відвідувачів скасовують для ресторанів, барів, кінотеатрів і театрів, спортзалів та нічних клубів.

"Починаючи з понеділка, ми позбудемося усіх обмежень щодо кількості відвідувачів і будемо вже за крок від того, яким життя було до пандемії", - заявила лідерка регіону Ізабель Діас Аюзо.

Перед цим, з 20 вересня, скасували обмеження на час роботи цих закладів, але заповнювати зали дозволялось на 75%, для ресторанів діяло обмеження не більше 6 осіб за столиком і не більше 10 - на відкритих майданчиках. Ці правила продовжать діяти до кінця тижня.

Мадрид увесь час мав найм’якші в країні карантинні обмеження серед решти 17 регіонів, маючи при цьому найвищу захворюваність та найбільше навантаження на лікарні під час більшості хвиль епідемії.

На відміну від України, де нова хвиля епідемії коронавірусу починається зараз, Іспанія все ще на спаді літньої хвилі, пік якої випав на липень.

У середу Міністерство охорони здоров’я Іспанії заявило, що кумулятивна кількість заражень за 14 днів на 100 тисяч населення знизилась до 60. Це найменший показник з червня ще 2020 року. Навантаження на реанімації також продовжує знижуватися.

Деякі інші регіони також заговорили про пом’якшення обмежень - в Андалусії з п’ятниці пом’якшить обмеження на кількість відвідувачів і час роботи ресторанів, Каталонія планує відкривати нічні клуби з допуском за ковід-сертифікатом.

170 додаткових ліжок для пацієнтів із коронавірусом розгорнуть у Житомирі в лікарні №2, яка теж прийматиме ковід-хворих. Адже зараз інфекційне відділення лікарні №1 заповнене на майже 85%.

Про те, що до “коронавірусних” додасться ще один заклад, повідомила заступниця голови ОДА Наталія Остапченко:

“Невдовзі відкриється друга лікарня, яка прийматиме хворих на Covid-19. Розгорнеться ще 170 додаткових ліжок”.

За словами чиновниці, наразі в області більше 30 госпіталізованих – вакциновані пацієнти. Їх кількість становить 5,7% від тих, хто потрапили до лікарень (560 осіб).

Остапченко акцентувала, що жоден вакцинований не помер:

“Жоден вакцинований хворий, який потрапив у лікарню – це 5,7% – ніхто з них не помер. Якщо вони і хворіють та потрапляють до лікарні, то вони залишаються живі. Вакцинація є головним запобіжником захворювання”.

Також в ОДА повідомили, що в лікарнях перебувають 560 хворих із коронавірусом. Минулої доби померли 10 осіб.

Нагадаємо, у чотирьох містах Житомирської області перевищений показних госпіталізацій хворих із коронавірусом

Робити ПЛР-тест “аби було” не варто. Хоча якщо негативний результат заспокоїть вас, то тоді, звісно, робіть. А от кому дійсно потрібно пройти ПЛР-тестування на COVID-19, то це людям:

які отримали позитивний результат експрес-тесту на COVID-19;

віком від 60 років, які контактували з хворими на ковід (навіть потенційно хворими);

яким діагностовано пневмонію;

що мають симптоми ГРВІ, особливо в разі підозри на коронавірусну інфекцію;

які контактували з хворими на COVID-19 або з тими, хто нещодавно перехворів;

із хронічними захворюваннями на кшталт раку, діабету, гіпертонії тощо;

які нещодавно повернулися з-за кордону (негативний результат стане підставою для дострокового припинення самоізоляції за програмою “Вдома”);

які планують виїжджати за кордон (звертайте увагу на строк дії довідки, для різних країн він різний);

які кожного дня контактують із великою кількістю людей: медики, вчителі та освітяни, поліцейські, водії громадського транспорту тощо.

Пам’ятайте: ПЛР-тестування на COVID-19 потрібно робити для того, щоб мати точну інформацію про стан свого здоров’я, а не тому, що це модно чи “всі так роблять”. Будьте здорові.

За минулу добу, 30 вересня, в Україні зареєстрували 12 034 нових випадки коронавірусної хвороби. Нових інфікованих найбільше з 24 квітня (тоді фіксували 11 627).

Як передає “Новинарня“, такими є дані, які в п’ятницю, 1 жовтня, оприлюднила пресслужба МОЗ.

При цьому за добу госпіталізовано 2 637 осіб (попередньої доби – 2 556).

За офіційними даними, одужали 3 264 особи. Від ускладнень померли 172 людини.

Про найвищий добовий показник смертності за весь час епідемії інформували 7 квітня 2021 року – 481.

Антирекорд нових виявлених випадків “ковіду” з початку епідемії фіксувався 2 квітня 2021 року – 20 341.

За весь час епідемії коронавірус в Україні офіційно діагностували у 2 435 413 особи. Із них 2 258 455 людей одужали і 56 446 – померли.

За даними МОЗ, за добу на “ковід” захворіли 1 059 дітей та 248 медпрацівників.

За добу протестовано методом ПЛР – 89 002 особи, методом ІФА – 10 265, експрес-тестами – 33 178.

За весь час епідемії в Україні проведено ПЛР-тестувань – 12 875 426.

За останню добу найбільша кількість підтверджених випадків зареєстрована у Харківській (1225), Львівській (794), Запорізькій (770) Донецькій (745) та Дніпропетровській (725) областях.

За добу 30 вересня в Україні було щеплено проти “ковіду” 129 533 людей. Першу дозу отримали 72 268 людей, повністю імунізовані – 57 265.

897 мобільних бригад, 2 976 пунктів щеплення, 346 центрів вакцинації.

Від початку вакцинальної кампанії щеплено 7 072 803 людини, з них отримали одну дозу – 7 072 801, повністю імунізовані та отримали дві дози – 5 674 722 (із них двоє осіб отримали одну дозу за кордоном). Загалом проведено 12 747 523 щеплення.