46 народних депутатів майже не голосували у вересні, пропустивши 90% голосувань. Із них 11 – не проголосували жодного разу за місяць.

Нульові показники голосувань в Євгена Мураєва, Костянтина Жеваго, Дмитра Яроша, Лева Підлісецького, Юрія-Богдана Шухевича. Жодного разу не проголосували депутати-втікачі: Євген Бакулін, Сергій Клюєв та Олександр Онищенко. Не голосували також В’ячеслав Константіновський та Андрій Журжій, які заявили про складання депутатських повноважень, а також Надія Савченко, яку утримують під вартою. За даними веб-сайту ВР офіційно вони пропустили голосування з невідомих причин, тобто, не через хворобу чи відрядження.

Частина депутатів проголосували лише кілька разів за місяць. Серед них Віталій Чепинога і Вадим Рабінович ( взяли участь в 0,4% голосувань), Юхим Звягільський (0,8%), Юрій Солод (1,6%), Наталія Королевська (2%), Сергій Ларін (3,1%), Анатолій Гіршфельд (3,1%), Дмитро Добкін (4%), Денис Омельянович (4%), Сергій Льовочкін (4%), Нестор Шуфрич (4%), Григорій Немиря (4,3%), Іван Фурсін (5%), Микола Скорик (5%).

Часто політики не голосували, хоч і офіційно були зареєстровані на засіданні. Так, Сергій Ківалов та Михайло Поплавський були зареєстровані на всіх засіданнях ВР, але взяли участь лише в 8% та 10% голосувань відповідно.

«У вересні дещо покращилася участь народних депутатів у голосуваннях Ради. Так, якщо в травні 2018 року 90% голосувань пропустили 71 нардеп, в червні – 79, липні – 52, то у вересні – 46. У першу чергу це пов’язано із важливістю голосувань цього місяця. Зокрема, було призначено нових членів Центральної виборчої комісії, суддів Конституційного суду України, а також підтримано в першому читанні зміни до Конституції», - заявив голова КВУ Олексій Кошель.

Всього у вересні відбулося дванадцять пленарних засідань ВР, на яких було проведено 255 голосувань.

«Першочерговим завданням для оновленого складу ЦВК має стати розблокування виборів в понад 100 об’єднаних територіальних громадах. Рішення, яке приймав попередній склад Центрвиборчкому є не лише юридично необґрунтованим, але й перешкоджає здійсненню виборчих прав громадян», - так прокоментував головні завдання для нового складу ЦВК голова Комітету виборців України Олексій Кошель в ефірі 5 каналу.

На думку голови КВУ серед пріоритетів Центрвиборчкому мають бути реформа самої ЦВК, активна участь у розробці змін до виборчого законодавства, розробці механізмів протидії втручанню Росії у виборчі процеси.

У Києві, 20 вересня, відбувся круглий стіл: «Судова реформа очима громадськості». Захід відбувся в рамках проекту «Підвищення обізнаності громадськості щодо стану та ходу судової реформи на місцевому та національному рівнях», що виконується ВГО «Комітет виборців України», в рамках Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Нове правосуддя».

Олексій Кошель, голова Комітету виборців України, привітав учасників заходу та вказав на актуальність теми круглого столу для громадян. За його словами судова реформа є однією з ключових в Україні і саме від її реалізації багато в чому залежить майбутнє демократії в Україні. При цьому він зазначив, що реалізація реформи природно займе більше часу, ніж на це сподіваються її прихильники. Олексій Кошель вказав, що мета круглого столу – це презентація результатів інформаційної кампанії КВУ щодо ходу та перебігу судової реформи в Україні. Зокрема, щодо питання прозорості діяльності суддів, фінансування судової гілки влади та механізмів контролю судової гілки влади.

Наталія Линник, заступниця генерального директора КВУ, зазначила, що за 26 років незалежності України було як мінімум сім спроб реформувати судову гілку влади. Остання, восьма спроба, розпочалася 2 червня 2016 року, коли Верховна Рада ухвалила зміни до Конституції в частині правосуддя та новий Закон України «Про судоустрій та статус суддів». Найголовніша мета реформа, за словами пані Линник, це відновлення довіри суспільства до судової влади та спрощення доступу до суду для громадян.

Руслан Сидорович, народний депутат України, підкреслив, що де-факто судова реформа в Україні триває вже більше, ніж декілька останніх років. Її головна мета має полягати в тому, щоб створити незалежну судову владу. Це питання є надактуальним для України з огляду на потребу в розбудові демократичних інститутів. За словами пана Сидоровича незалежна судова влада – це одна з умов для дотримання балансу гілок влади в Україні. При цьому на разі в Україні немає розуміння, що втручання в справи суду є неприпустимим. Важливо, щоб різні гілки влади не втручалися в діяльність одна одної, а рухалися паралельно. Крім того однією із загроз для судової гілки влади є низький стан виконання судових рішень. За цим показником Україна займає останнє місце в Європі. Тому також варто працювати над якісними змінами в цій сфері. За словами пана Сидоровича також необхідними кроками для посилення довіри до судової гілки влади є прозорий доступ до професії та об’єктивність притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Анастасія Сініцина, експерт КВУ, розповіла про основні висновки інформаційної кампанії КВУ. Зокрема, детально зупинилася на питанні діяльності електронного суду. Ключова ідея цієї новації полягає в налагодженні процесу оперативного обміну інформацією в електронному вигляді між судовими установами, учасниками судового процесу, а також іншими державними структурами з метою забезпечення справедливого та неупередженого правосуддя в Україні. Також юристка КВУ презентувала блок питань, пов’язаний із фінансовим забезпеченням роботи суддів. Зокрема, щодо електронних декларацій суддів. Вона також додала, що введення електронного декларування було однією з вимог Європейського союзу для реалізації безвізового режиму з Україною.

Ангеліна Попсуй, піар-менеджер КВУ, наголосила на інформаційних результатах кампанії. Зокрема, розповіла про те, що в рамках проекту було розроблено та презентовано три радіопередачі за участю експертів із судової реформи. Також було розповсюджено в регіонах України 36 тис. друкованих матеріалів та 1,5 інформаційних плакатів, які розкривають зміст реформи. У 14 областях України було проведено тематичні прес-сніданки, участь в яких взяли 635 осіб, серед яких як представники ЗМІ, так і судді.

Вадим Червонописький, голова Компаніївського районного суду Кіровоградської області, наголосив на проблемі надмірної навантаженості кількості справ на суддів. Зазначив, що судова реформа накладає на суддів додаткові вимоги, яких вони не мали раніше. Одна з таких вимог – це регулярне та активне спілкування із представниками медіа. Зокрема, й створення посади судді-спікера. На думку пана судді такі ініціативи є корисними і можуть змінити в кращу сторону комунікацію між суддями та медіа. Однак проблемою в цій сфері може стати брак відповідного досвіду в багатьох суддів.

Олексій Майданніков, суддя Ленінського районного суду м. Кропивницький, зазначив, що на разі існує потреба не лише зовнішньо, але й внутрішньо працювати зі ЗМІ. Також вказав, що деякі нормативно-правові акти не були прийняті вчасно, зокрема, типові положення щодо прес-секретаря, що ускладнило роботу в частині взаємодії з медіа. На думку пана Олексія в судах має бути створено окрему посаду прес-секретаря. Випадки, коли цю функцію виконує один із помічників суддів є неприпустимими. Також важливо, щоб судді мали змогу отримати професійні навички щодо взаємодії та комунікації із представниками ЗМІ.

Ольга Ніколаєва, юридичний радник програми USAID із реформування сектору юстиції «Нове правосуддя», зазначила, що на разі вже розброблено низку інформаційних матеріалів, покликаних полегшити взаємодію представників судової гілки влади із медіа. Зокрема, мова йде про тематичні посібники, розроблені в рамках проектів USAID. На разі вони доступні у вільному доступі, тому кожен охочий суддя може ними користуватися. Пані Ольга також додала, що посібники на кшталт «Основ судової журналістики» включають корисні поради як для суддів, так і для представників медіа.

Ігор Шевяков, суддя Полтавського окружного адміністративного суду, підкреслив важливість проектів, спрямованих на посилення комунікації між судами та ЗМІ. За його слова в суддів є багато цікавої інформації, яку, однак, вони часто не можуть донести до представників медіа. Проблемою залишається доступ до медіа ресурсів. Часто стаються ситуації, коли ЗМІ не зацікавлені в позитивній інформації щодо роботи суду, оскільки націлені на більш скандальний інформаційний продукт.

Марія Демидова, суддя Господарського суду Чернігівської області, підкреслила, що часто на зацікавленість ЗМІ впливає суто фінансовий компонент, що не сприяє їх взаємодії із судової гілкою влади. На її думку суддям та медіа варто більш активно працювати в частині посилення відповідної співпраці. Також потребою є поява на ринку медіа професійних судових журналістів, які будуть більш глибоко висвітлювати питання судової гілки влади.  

Олег Полюхович, голова Апеляційного суду в Рівненській області, зазначив, що вважає повноцінну судову реформу в Україні неминучою. Одна з причин – тотальна недовіра населення до суддів. Мета реформи – це, в першу чергу, оновлення судових кадрів, що, в тому числі, передбачає проходження кваліфікаційних оцінювань. Крім того, пан суддя звернув увагу на тему електронного декларування суддів. Зокрема, він виступив проти розголошення інформації щодо розміру готівкових коштів у суддів. На його думку розголошення такої інформації може становити небезпеку для декларантів, оскільки може зацікавити певних осіб у вчиненні кримінальних злочинів. Таку інформацію, можливо, варто вносити в декларації, але вона не має бути вільно доступною на сайті НАЗК, щоб нею не могли скористатися зловмисники.

20 вересня 2018 р. о 10.30 відбудеться круглий стіл: «Судова реформа очима громадськості» в готелі «Київ», Кришталева зала (адреса: м. Київ,  вул. Грушевського, 26/1).

Мета круглого столу: поінформувати про результати грантового проекту “ПІДВИЩЕННЯ ОБІЗНАНОСТІ ГРОМАДСЬКОСТІ ЩОДО СТАНУ ТА ХОДУ СУДОВОЇ РЕФОРМИ НА МІСЦЕВОМУ ТА НАЦІОНАЛЬНОМУ РІВНЯХ”, що виконує ВГО «Комітет виборців України», в рамках Програми Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Нове правосуддя»; оцінити стан поінформованості громадян щодо нових можливостей в процесі судової реформи та напрацювати практичні рекомендації для ефективної просвіти з боку держави і громадськості

Під час круглого столу буде представлений аналітичний звіт на підсумками проекту та проведено обговорення: «Шляхи покращення обізнаності громадян щодо стану та ходу судової реформи на національному та місцевому рівні».

Учасниками обговорення будуть представники суддівського корпусу, чиновники, представники громадськості із різних регіонів України.

Реєстрація розпочинається о 10:00.

Програма заходу за посиланням.

КВУ оцінив активність роботи народних депутатів, які є потенційними кандидатами на посаду Президента України. Це політики, які вже заявили про участь у виборах або участь яких є очікуваною з точки зору експертів. Всього було проаналізовано роботу 14 нардепів. Серед них Юлія Тимошенко, Олег Ляшко, Юрій Бойко, Олександр Вілкул, Михайло Добкін, Вадим Новинський, Вадим Рабінович, Євгеній Мураєв, Сергій Каплін, Віталій Купрій, Віктор Чумак, Андрій Білецький, Сергій Тарута, Олександр Шевченко.

Їх роботу досліджено за такими параметрами як відвідування пленарних засідань ВР та засідань комітету, участь в голосуваннях, успішність законодавчої роботи. Часові рамки: лютий-липень 2018 року (восьма сесія ВРУ).

Вказані політики переважно демонструють низьку ефективність роботи у ВР. Так, 10 з 14 кандидатів ігнорують парламентські голосування, 7 політиків жодного разу не відвідали засідання свого комітету за останню сесію. У порівнянні з іншими депутатами найвищі показники роботи у В. Чумака.

Ю. Тимошенко пропустила без поважних причин 21% пленарних засідань ВРУ, О. Ляшко – 13%, Ю. Бойко – 1%, О. Вілкул – 61%, М. Добкін – 89%, В. Новинський – 25%, В. Рабінович – 75%, Є. Мураєв – 92%, С. Каплін – 18%, В. Купрій – 38%, В. Чумак – 7%, А. Білецький – 58%, С. Тарута – 24, О. Шевченко – 4%. Дані письмової реєстрації.

Ю. Тимошенко також пропустила 89% голосувань ВР, О. Ляшко – 54%, Ю. Бойко – 93%, О. Вілкул – 90%, М. Добкін – 91%, В. Новинський – 86%, В. Рабінович – 99%, Є. Мураєв – 99%, С. Каплін – 68%, В. Купрій – 94%, В. Чумак – 64%, А. Білецький – 89%, С. Тарута – 86%, О. Шевченко – 76%.

Частина депутатів не відвідали жодного засідання комітету, до якого входять. Це стосується Ю. Тимошенко, Ю. Бойка, О. Вілкула, М. Добкіна, В. Новинського, В. Рабіновича та А. Білецького. О. Ляшко пропустив 67% засідань комітету, Є. Мураєв – 92%, С. Каплін – 11%, В. Купрій – 45%, С. Тарута – 36%, О. Шевченко – 47%. В. Чумак не пропустив жодного засідання комітету.

Продуктивність роботи окремих політиків фактично є нульовою. Ю. Тимошенко зареєструвала 14 проектів законів та постанов (із них прийнято 5), О. Ляшко – 32 (12), Ю. Бойко – 10 (1), О. Вілкул – 29 (0), М. Добкін – 0, В. Новинський – 4 (0), В. Рабінович – 4 (0), Є.Мураєв – 15 (0), С. Каплін – 50 (4), В. Купрій – 24 (0), В. Чумак – 7 (0), А. Білецький – 11 (0), С. Тарута – 10 (2), О. Шевченко – 26 (0).

КВУ оприлюднюватиме дані щодо роботи потенційних кандидатів у Президенти України щомісячно.

Комітет виборців України закликає політичні партії та потенційних кандидатів у Президенти відмовитися від розміщення рекламних матеріалів до офіційного старту виборчої кампанії.

За оцінкою КВУ впродовж останніх місяців 15 політичних партій та потенційних кандидатів у Президенти проводили масовані рекламні кампанії, що мають ознаки політичної реклами. Загалом всі українські партії впродовж квітня-червня витратили на рекламу 60 млн. грн. Із парламентських партій найбільше витратила «Батьківщина» (24,8 млн.), із позапарламентських –  «Основа» (8,8 млн.). У порівнянні із І кварталом загальні витрати партій в ІІ кварталі 2018 року збільшилися маже вдвічі (100,1 млн. проти 177,1 млн.).

При цьому офіційний старт виборчої кампанії із виборів Президента відбудеться лише за дев'яносто днів до дня голосування – на початку січня 2019 року.

Засилля політичної реклами переводить вибори в беззмістовну площину, коли замість обговорення програм, ідей, стратегій акцент робиться на формі, емоціях, гаслах.

Показово, що політичну рекламу критикують й самі політики. У 2014 р. Юлія Тимошенко закликала відмовитися від «нікчемної реклами». Анатолій Гриценко вказує, що рекламу варто заборонити, адже вона «коштує сотні мільйонів». Олег Ляшко і Олег Березюк зареєстрували законопроект №2474а «Про заборону політичної реклами». Схожу позицію також публічно підтримують члени БПП та Народного Фронту.

КВУ закликає потенційних кандидатів у Президенти та політичні сили виконати свої публічні обіцянки та відмовитися від реклами до офіційного старту виборчого процесу. «Українські громадяни заслуговують на те, щоб отримати кілька місяців передвиборчої тиші до офіційного старту виборів. Це також дозволить зменшити традиційно найбільш витратну статтю виборчих бюджетів – телевізійну рекламу і створити більш рівні можливості для тих кандидатів, які не мають коштів для подібного політичного марнотратства», - підсумував голова КВУ Олексій Кошель.