На утримання місцевих осередків парламентські партії витратили лише 16% коштів, отриманих із Державного бюджету України. За рік держфінансування (із вересня 2016 р. по вересень 2017 р.) партії сукупно витратили 436 млн. грн., із яких 68 млн. було спрямовано на утримання місцевих організацій партій.

При цьому 63 млн. із цієї суми є витратами партії БПП «Солідарність». Решта, 5 млн., - кошти «Опозиційного блоку». Загалом БПП «Солідарність» є єдиною парламентською партією, що витрачає більшість коштів із державного бюджету на осередки. Відповідно до даних фінансових звітів про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру партія витратила на утримання місцевих організацій та зареєстрованих структурних підрозділів 51% коштів державного фінансування.

Суми коштів, які отримували місцеві організації партій, були різними. Так, Хмельницька територіальна організація БПП «Солідарність» в ІІІ кварталі 2017 р. отримала від партії 793 тис. грн. із державного бюджету, тоді як сусідня Тернопільська – 523 тис., Миколаївська – 703 тис., Херсонська – 516 тис., Рівненська – 601 тис., Волинська – 541 тис. Серед осередків Опоблоку найбільше коштів у ІІІ кварталі отримала Одеська та Дніпропетровська регіональні організації партії: 957 тис. та 756 тис. грн. відповідно.

Інші парламентські партії не зазначили у фінансових звітах витрат за статтею «утримання місцевих організацій партій та зареєстрованих структурних підрозділів».

«Парламентські партії переважно продовжують працювати у форматі «київських клубів». Щоб змінити цю ситуацію кошти державного фінансування мали б витрачатися на розбудову регіональної мережі партій. Партії мають передавати на місця не 16% коштів як зараз, а 60-70%, що сприяло б посиленню їх ролі в суспільстві, відповідало ключовій ідеї держфінансування та забезпечувало всеукраїнський характер партій. Законопроект №6026, розроблений спільно народними депутатами із експертами КВУ, зобов’язує партії спрямовувати 70% коштів, отриманих з держбюджету, на фінансування обласних організацій партії пропорційно до їх результатів на парламентських виборах», - зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

Інформація в рамках проекту «Дослівно».

Радикальна партія Олега Ляшка та «Народний Фронт» не мають жодної місцевої організації партії із статусом юридичної особи. Закон "Про політичні партії в Україні" дозволяє існування осередків партій без статусу юридичних осіб, однак це не сприяє належній роботі регіональних структур, свідчить про  централізований характер управління та може бути спробою тінізації партійного життя.

По-перше, місцеві організації партій без статусу юридичних осіб не здатні здійснювати повноцінну господарську та фінансову діяльність. Зокрема, через відсутність відкритих рахунків у банках.

По-друге, це дозволяє політичним партіям в ручному режимі висувати кандидатів на місцевих виборах. Відповідно до законодавства кандидатів на місцевих виборах висувають місцеві організації партій. Однак, за відсутності у них статусу юридичних осіб, вони не можуть реально сформувати та затвердити список із кандидатів.

По-третє, партії у такий спосіб уникають звітування перед НАЗК. Закон зобов’язує партії звітувати перед НАЗК не лише про власну діяльність, але й про діяльність їх місцевих організацій. Однак лише за умови, що вони мають статус юридичних осіб. В іншому випадку звітування не відбувається.

«РПЛ та НФ формально мають осередки, однак де-факто вони є штучними утвореннями, які не здатні вести повноцінну діяльність ні у виборчий, ані у міжвиборчий періоди. Із понад 700 осередків РПЛ та 600 осередків НФ жоден не має статусу юридичної особи. Це призводить до того, що тисячі людей із регіональних структур партій змушені або працювати в тіні, або не проводити активної діяльності. Адже важко уявити, щоб центральна бухгалтерія партії оплачувала кожну гривню витрат місцевих організацій. І якщо звіти інших партій нараховують сотні сторінок інформації про їхні місцеві організації, то вказані політичні сили обмежуються лише одним документом», - зазначив голова КВУ Олексій Кошель.  

Щодо інших парламентських партій, то вони мають таку кількість місцевих організацій зі статусом юросіб: ВО «Батьківщина» - 655, «Опозиційний блок» - 76, «Самопоміч» - 74, БПП «Солідарність» - 29.

Дані зі звітів політичних партій про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру.

Інформація в рамках проекту "Дослівно".

Дві третини українських політичних партій вказали нульові витрати у фінансових звітах за ІІІ квартал 2017 р. (липень-вересень). Із 356 зареєстрованих в Україні партій звіти до НАЗК подали 272. При цьому 197 політсил подали порожні звіти, не зазначивши жодних витрат за три місяці. Серед партій із нульовими звітами є низка відомих політичних сил. Зокрема, партія «Громадсько-політична платформа Надії Савченко».

35 політичних сил задекларували символічні витрати за три місяці – від 150 грн. до 50 тис. грн. До прикладу, партія «За життя» Вадима Рабіновича офіційно витратила за липень-вересень 2017 р. лише 8 тис. грн. Із них 2 тис. – на оренду приміщень та 5 тис. – на матеріальні витрати та оплату послуг. Партія «УДАР» Віталія Кличка витратила 30 тис. грн. Із них 15 тис. було спрямовано на заробітну плату (в апараті партії працює дві особи) та 9 тис. – на оренду. «Рух нових сил Михайла Саакашвілі» офіційно витратив за липень-вересень 2017 р. лише 41 тис. грн. Із них майже 32 тис. грн. було витрачено на оренду приміщень. Ще 3,5 тис. грн. «Рух нових сил Михайла Саакашвілі» витратив на участь в телепередачі. Партія також отримала спонсорських внесків на 1 млн. грн., що включає благодійне надання поліграфічних та рекламних послуг, банерів, безоплатне надання приміщень, автомобілів тощо.

22 партії витратили від 51 до 499 тис. грн.; 6 партій ­- від 500 до 999 тис. грн.

11 партій витратили понад мільйон гривень. Із них шість парламентських партій, які отримують кошти з держбюджету, а також такі партії як «Основа» – 3,7 млн., Аграрна партія України – 2,1 млн., «УКРОП» – 2 млн., «Відродження» – 1,7 млн., Українська Галицька партія – 1 млн.

Нагадаємо, що в жовтні 2017 р. КВУ закликав НАЗК перевірити діяльність 21 політичної партії, що мають ознаки тіньового фінансування. 

Інформація в рамках проекту "Дослівно".

Народний Фронт, «Самопоміч», РПЛ та Опоблок витратили більшість коштів із держбюджету на рекламу в ЗМІ, «Батьківщина» – на оренду приміщень, БПП «Солідарність» – на осередки.

«Народний Фронт» за рік (із вересня 2016 р. по вересень 2017 р.) витратив на статутну діяльність 109 млн. грн. Із них 33 млн. пішло на рекламу в ЗМІ, по 25 млн. – на зарплати та оренду. Усі кошти на рекламу були витрачені за період жовтня-грудня 2016 р. Тоді НФ активно розміщував рекламу на телебаченні та друкованих медіа.

Радикальна партія Олега Ляшка витратила 47 млн., із яких майже половину коштів, 19 млн., було спрямовано на рекламу. Партія активно розміщувала рекламу на ТБ. У липні-вересні 2017 р. на це пішло 3,7 млн. – більшість коштів отримали телеканали 112 та NewsOne. Ще 11 млн. пішло на матеріальні витрати, 6 млн. – на зарплати.

«Самопоміч» витратила 104 млн., із яких 39 млн. – на пропагандистську діяльність. Більшість коштів було витрачено на партійну газету. Лише в липні-вересні 2017 р. на видавничу діяльність пішло 3,4 млн. грн. Ще 34 млн. склали матеріальні витрати:  за липень-вересень 2017 р. партія витратила понад мільйон гривень на футболки, записники, ручки, прапори, горнятка, довідники тощо.

«Опозиційний блок» вперше отримав бюджетні кошти у ІІ кварталі 2017 р. З того часу партія витратила 15 млн., із яких 13 млн. були коштами держбюджету. Майже половину суми, 5 млн., було спрямовано на роботу в медіа. Серед іншого партія заплатила 4,6 млн. за погашення заборгованості перед ТОВ «Інтер реклама центр». Ще 5 млн. було витрачено на утримання регіональних відділень партії.

ВО «Батьківщина» витратила 24 млн., із яких третину коштів, 6,7 млн., було спрямовано на оренду приміщень. Матеріальні витрати та оплата послуг склали 6,6 млн. Ще 3 млн. було витрачено на зарплати.

«Блок Петра Порошенка «Солідарність» витратив 123 млн., із яких половину коштів було передано на утримання місцевих організацій – 63 млн. БПП «Солідарність» – єдина з парламентських партій, що активно витрачала кошти на розбудову партійної мережі.  Ще по 8 млн. пішло на зарплати та матеріальні витрати. Понад 10 млн. було спрямовано на видавничу діяльність.

Партії практично не мають власних коштів, а тому майже всі витрати здійснювалися за гроші із держбюджету. Із сукупних витрат «Самопомочі» та БПП кошти держбюджету склали 99%, НФ – 96%, РПЛ – 93%, ОБ – 88%, «Батьківщина» – 79%.

Інформація в рамках проекту «Дослівно» за даними аналізу фінансових звітів політичних партій за ІІІ, ІV квартали 2016 р., а також І,ІІ,ІІІ кварталів 2017 р.

Парламентські політичні партії витратили більшість коштів, отриманих із Державного бюджету України, на оплату рекламних матеріалів. Про це йдеться в дослідженні КВУ: «Річниця державного фінансування: на що партії витратили півмільярда гривень», яке було виконано в рамках проекту «Дослівно».

За рік державного фінансування (із вересня 2016 р. по вересень 2017 р.) партії сукупно витратили майже півмільярда гривень – 436 млн., із яких 407 млн. склали кошти держбюджету. Найбільше коштів, 128 млн., партії витратили на рекламу в ЗМІ (ТБ, радіо, друковані ЗМІ, білборди).

На рекламу було витрачено більше коштів, аніж на заробітну плату та оренду приміщень разом взяті. На зарплати партії витратили 57 млн. (13%), на оренду приміщень – 46 млн. (11%). На матеріальні витрати і оплату послуг (закупівля канцтоварів і т.д.) було спрямовано 66 млн. або 15%.

На утримання місцевих організацій партії витратили лише 16% коштів – 68 млн.

Найбільший відсоток коштів на рекламу витратили Радикальна партія Олега Ляшка, «Самопоміч», «Опозиційний блок» та «Народний Фронт». РПЛ витратила на рекламу 41% коштів (19 із загалом 47 млн.), «Самопоміч» – 38% (39 із 104 млн.), ОБ – 33% (5 із 15 млн.), НФ – 30% (33 із 109 млн.). У БПП «Солідарність» частка витрат на рекламу складає 21%, "Батьківщина" - 0,2%.

«Чотири політичні сили витрачають державні кошти не на партійний розвиток, а на самопіар. Замість того, щоб розбудовувати місцеві осередки, проводити навчання партійців та працювати із виборцями, ці політичні сили скуповують рекламу, фактично викидаючи кошти платників податків на вітер. КВУ розробив зміни до законодавства, які забороняють партіям розміщувати рекламу за бюджетні кошти», - зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

Інформація за даними аналізу фінансових звітів політичних партій за ІІІ, ІV квартали 2016 р., а також І,ІІ,ІІІ кварталів 2017 р.

КВУ в рамках проекту «Дослівно» проаналізував роботу народних депутатів-лідерів президентських рейтингів у Верховній Раді. Про це йдеться в звіті КВУ: «Три роки Верховної Ради: як працюють народні депутати». Було проаналізовано ефективність роботи у ВР Ю. Тимошенко, О. Ляшка, Ю. Бойка, В. Рабіновича та Д. Яроша, які за даними соцопитувань мають значний рейтинг електоральної підтримки як потенційні кандидати на посаду Президента України. Роботу нардепів було оцінено за такими параметрами: відвідування пленарних засідань ВР, відвідування засідань комітету, участь в голосуваннях та успішність законодавчої роботи.

Депутати-лідери президентських рейтингів показують низьку ефективність роботи у Верховній Раді. За три роки роботи Д. Ярош пропустив майже всі засідання ВР, Ю. Тимошенко та Ю. Бойко – систематично ігнорували голосування, а О. Ляшко і В. Рабінович зареєстрували значну кількість законопроектів, які можна розглядати як законодавчий спам.

Д. Ярош відвідав за три роки лише 4% пленарних засідань ВР, пропустивши із невідомих причин 303 із 362 засідань. Він також взяв участь (натиснув «за», «проти» чи «утримався») лише в 3% голосувань. За три роки Д. Ярош проголосував 296 разів із 11 тис. Нардеп також майже не відвідував засідання парламентського комітету – відвідав 5 із 91 засідань Комітету з питань національної безпеки і оборони Д. Ярош є автором десяти законопроектів, жоден із яких наразі не став чинним актом.

В. Рабінович пропустив половину засідань ВР за три роки – був письмово зареєстрований на 48% засідань (пропустив без поважних причин 186 із 362 засідань). Також лідер партії «За життя» входить в трійку нардепів, що пропустили найбільше голосувань за три роки. Взяв участь лише в 1% голосувань – проголосував 160 разів із 11 тис. Нардеп також серед антилідерів ВР за продуктивністю роботи. Він ініціював 60 законопроектів, лише один із яких став чинним актом (Постанова про парламентські слухання).

Ю. Бойко був письмово зареєстрований на 94% пленарних засідань ВР, але при цьому взяв участь лише в 3% голосувань. Лідер «Опозиційного блоку» також систематично ігнорував роботу парламентського комітету. За три роки Ю. Бойко був присутній лише на 1 засіданні із 60 Комітету у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників АТО та людей з інвалідністю. Ю. Бойко ініціював 27 законопроектів, 2 із яких були прийняті.

О. Ляшко був письмово зареєстрований на 84% пленарних засідань ВР. При цьому лідер РПЛ пропустив майже половину головувань. За три роки взяв участь у 6 із 11 тис. голосувань. О. Ляшко також пропустив половину засідань парламентського комітету – відвідав 28 із 68 засідань Комітету з питань податкової та митної політики. Лідер РПЛ є серед народних депутатів, які зареєстрували найбільше законопроектів. За три роки він ініціював 333 законопроекти, 69 із яких стали чинними актами.

Ю. Тимошенко відвідала 80% пленарних засідань ВР, однак взяла участь лише в третині голосувань, пропустивши 7,5 із 11 тис. голосувань. Лідер «Батьківщини» також систематично ігнорувала засідання комітету. Ю. Тимошенко стала членом Комітету з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин 15 січня 2015 р. і з того часу була присутня лише на 4 засіданнях комітету із 37. За три роки Ю. Тимошенко ініціювала 129 законопроектів, 25 із яких стали чинними актами.

Інформація про відвідування комітетів ВР включно до 3 листопада 2017 року.