Юлія Тимошенко та Юрій Бойко очолили рейтинг найменш ефективних лідерів фракцій Верховної Ради VIII скликання. 

Рейтинг було складено на основі наступних критеріїв: відвідуваність засідань парламенту та комітету, участь в голосуваннях, успішність законопроектів та правок, якість законопроектів. Для визначення якості законопроектів було розглянуто висновки Головного науково-експертного управління Верховної Ради та Міністерства фінансів України.

Серед лідерів фракцій найкраще відвідували засідання парламенту Максим Бурбак та Юрій Бойко. У них 95% відвіданих засідань за даними електронної системи. Щодо комітетів Ради, то їх найкраще відвідували Максим Бурбак (94% відвіданих засідань), Олег Березюк (77%) та Ігор Гринів (50%). Найгірші показники відвідуваності комітетів у Юлії Тимошенко та Юрія Бойка: 12% та 11% відповідно. Так, голова фракції ВО «Батьківщина» відвідала лише 3 із 25 засідань Комітету ВРУ з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. Юрій Бойко був присутній лише на 5 засіданнях із 46 Комітету ВРУ у справах ветеранів, учасників бойових дій, учасників антитерористичної операції та людей з інвалідністю.  

Юлія Тимошенко пропустила половину голосувань в Раді. Із 7 196 голосувань лідер «Батьківщини» була відсутня при 3 702. Юрій Бойко пропустив трохи менше – 2087 голосувань. У інших лідерів значно кращі показники. Найвідповідальніше до голосувань ставилися Максим Бурбак (лише 7% пропущених голосувань) та  Олег Березюк (6% пропущених голосувань). 

Серед лідерів фракцій найбільш реалістичні до виконання законопроекти в Ігоря Гриніва, найменш – в Юлії Тимошенко. Відповідно до даних Міністерства фінансів 76% проектів законів лідера БПП є такими, які реально втілити. Протилежна ситуація у лідерки «Батьківщини». Половину зареєстрованих проектів законів Юлії Тимошенко неможливо реалізувати. Із 66 проектів законів нереальними до виконання є 32. 

Щодо юридичної коректності законопроектів, то тут антилідером є Юрій Бойко. 80% проектів законів керівника «Опозиційного блоку» отримали негативну оцінку Головного  науково-експертного управління ВРУ. Із 5 проектів законів 3 було рекомендовано повернути на доопрацювання, 1 відхилити і лише 1 прийняти за основу.

Найуспішнішими були законопроекти та правки лідерів «Народного Фронту» та БПП. Кожна третя законодавча ініціатива Максима Бурбака ставала чинною (із 77 проектів законів та постанов чинними стали 27). Народні депутати також підтримали 79% правок, які запропонував Ігор Гринів (11 із 14 всього). Антилідером успішності став Юрій Бойко, який за весь час роботи ВРУ VIII скликання не подав жодної правки.

Методологія: за кожним із критеріїв виставлялася оцінка від -3 до +3 в залежності від результату керівника в порівнянні з іншими. Таким чином, за шість показників максимально можна було отримати 19 балів.

У четвер, 26 січня, о 10:30, в ІА «УНІАН» відбудеться прес-конференція Комітету виборців України та видання «Ділова столиця» (http://www.dsnews.ua/): «Гроші на вітер: на що партії витрачають кошти в рамках держфінансування».  

Під час заходу буде представлено законопроект, розроблений експертами Комітету виборців України спільно із народними депутатами, щодо внесення змін до закону про державне фінансування політичних партій.

Теми:

-         які зміни треба внести в закон про держфінансування партій;

-         чому партіям варто заборонити витрачати державні кошти на рекламу;

-         як стимулювати розвиток партійних осередків;

-         чому важливо утворити при партіях аналітичні відділи;

-         як партіям захиститися від кібератак під час виборів.

Спікери:

Олексій Кошель – генеральний директор ВГО КВУ;

Вадим Денисенко – народний депутат України;

Андрій Дуда – політичний експерт.

28 грудня один із керівників Радикальної партії Олега Ляшка Андрій Лозовий в ефірі 112 каналу публічно повідомив, що ця політична сила витрачає частину коштів, отриманих в рамках державного фінансування, на розміщення телевізійної реклами партії.

«Щодо реклами на телебаченні, яка зараз іде від Радикальної партії. Річ в тому, що в нас є такий закон, який прийнято вважати антикорупційним, щодо державного фінансування партій. Ми, оскільки отримали достатньо великий кредит довіри, теж це фінансування отримали і вирішили спрямувати його не лише на свою роботу поточну (на апарат партії, друк агітпродукції), а спрямували також на розміщення такої реклами на звіт» - зазначив Андрій Лозовий. 

Комітет виборців України наголошує на неприпустимості таких дій. Кошти із Державного бюджету України мають бути спрямовані на розвиток партій, а не на їх саморекламу. Це може включати оплату роботи працівників апарату партії, оренду майна, транспорту, розбудову молодіжних центрів партії тощо.

Народні депутати масово використовують механізми законодавчої роботи для самопіару. Наслідком цього є рекордна кількість зареєстрованих законопроектів (4,6 тис.) та антирекорд із кількості прийнятих законів (160 проти 350 в минулому році).

Кожен третій законопроект, зареєстрований у 2016 році, має автором лише одного депутата (423 із 1232 зареєстрованих). «При цьому часто законопроекти пишуться фактично в стіл. Із 85 законів, прийнятих в 2016 році, лише 15 мали автором окремого нардепа», – зазначив голова КВУ Олексій Кошель.

«Депутати часто підганяють законопроекти під календарні дати або чергову зустріч із виборцями. До прикладу, якщо завтра в депутата запланована зустріч із освітянами, то сьогодні в авральному порядку він реєструє законопроект про підвищення соціального захисту вчителів. В результаті – ми отримаємо законодавчий спам, який ускладнює і роботу парламентських комітетів і роботи парламенту в цілому», – додав О. Кошель.

«Реєстрація законопроекту групою народних депутатів є своєрідним запобіжником для зменшення корупційних, лобістських та популістьких ризиків», – підкреслив О. Кошель.

Натомість, дослідження КВУ «Верховна Рада: підсумки року» показало, що низка народних депутатів реєструють десятки законопроектів самостійно. Так, у 2016 році народний депутат Євгеній Мураєв самостійно зареєстрував 59 законопроектів. Серед лідерів також депутати Юрій Бублик – 21 законопроект, Сергій Міщенко – 18, Антон Яценко – 13. А народний депутат Вадим Рабінович впродовж року зареєстрував по законопроекту чи не на кожну резонансну тему, яка була цікава для мас-медіа. Серед них і боротьба із офшорами, тероризмом, перейменування географічних об’єктів, пільгове забезпечення громадян ліками і навіть роль Україні у питанні розподілу мігрантів.

Комітет виборців України рекомендує обмежити право законодавчої ініціативи для окремо взятих народних депутатів. Для цього необхідно передбачити, що автором законопроекту може бути не один народний депутат, а лише група депутатів у чисельності не менше, ніж найменша фракція. Для ВР VIII скликання це б складало 19 осіб.

Завантажити висновки КВУ за результатами спостереження за першими виборами в об'єднаних громадах 18 грудня 

у форматі pdf - можна за посиланням

1. Комітет виборців України оцінює перші вибори в об’єднаних територіальних громадах 18 грудня як такі, що, в цілому, відповідали стандартам вільних, чесних та демократичних виборів. Зафіксовані порушення чинного законодавства в переважній більшості не мали суттєвого впливу на результат голосування.

2. Випадки підкупу виборців носили поодинокий характер і могли мати вплив на результати волевиявлення лише в окремих об’єднаних громадах. В останній тиждень кампанії спостерігачами КВУ було зафіксовано факти прямого (роздача коштів) та непрямого (роздача сільгосппродукції) підкупу від імені одного із кандидатів у Полянській об’єднаній громаді Закарпатської обл. Також у день виборів спостерігачі КВУ зафіксували два факти прямого підкупу виборців у Немирівській об’єднаній громаді Вінницької обл.

3. В окремих об’єднаних громадах спостерігачі КВУ фіксували факти використання адміністративного ресурсу. Так, в ході виборів голова Ширяївської РДА на Одещині Тарас Бойко неодноразово відкрито агітував за одного із кандидатів та проводив контрагітацію проти його опонента. Ці матеріали розміщувалися в газеті «Прибузькі новини», засновником якої є РДА.

4. Одним із головних проблемних моментів виборчої кампанії стала криміналізація виборчого процесу в окремих громадах. Зокрема, у Полянській ОТГ (Закарпатська обл.) мали місце факти залякування кандидата (підпал належного йому гірськоголижного комплексу) та присутність напередодні дня голосування груп осіб кримінальної зовнішності. У Немирівській ОТГ на Вінничині  мала місце масова бійка між прихильниками одного із кандидатів та агітаторами його конкурента, що прибули із іншої області. Результатом конфлікту стала госпіталізація двох громадян. У день виборів у Миколаївській ОТГ Донецької області мали місце конфлікти між групами осіб, які надавали документи представників ЗМІ, через що Управління МВС у Донецькій області прийняло рішення про відправлення в ОТГ підрозділу спецпризначення поліції. У день виборів у Тальнівській ОТГ Черкаської області мав місце факт залякування окремих членів дільничних виборчих комісій та спостерігачів шляхом надсилання на їх домашні адреси листівок із погрозами.

5. День голосування, за окремими винятками, пройшов у відповідності до норм чинного законодавства. Зафіксовані порушення носили переважно технічний та процедурний характер. До таких порушень належать: несвоєчасне відкриття виборчих дільниць, часткове заповнення протоколів до завершення голосування, відкриття урн для голосування без вкидання контрольних листів. Одним із найбільш поширених порушень були спроби голосування виборців без документу, який би посвідчував їх особу та незаконна агітація в день виборів. 

6. КВУ відзначає низький рівень професійної підготовки членів дільничних виборчих комісій. Серед фактів, що свідчать про це – неодноразові спроби завчасно заповнити протоколи про підрахунок голосів (до закінчення голосування), а також прийняття неправомірних рішень про дозвіл голосувати без документу, який би посвідчував особу виборця.  

7. Виборча кампанія проходила в конкурентних умовах. Про участь у виборах заявили 42 політичні партії, в тому числі, усі шість парламентських політичних партій. У той самий час механізм висування партіями кандидатів має бути вдосконалено. Наразі рішення про висування кандидатів на місцевих виборах обов’язково приймає вищий керівний орган партії (як правило, з’їзд) і з огляду на велику кількість виборів така процедура помітно ускладнює процес висування. КВУ рекомендує Верховній Раді прийняти законопроект № 4843, який спрощує механізм висування кандидатів для політичних партій на позачергових та перших виборах.  

Вибори в у 142 об`єднаних територіальних громадах (ОТГ), які відбулись 18 грудня, показали реальний потенціал політичних сил. Зокрема, електоральну перевагу ВО «Батьківщина», яка багато в чому пов‘язана не лише із протестною риторикою, але й з розгалуженою системою партійних організацій на місцях. Так прокоментував результати виборів до ОТГ голова Комітету виборців України Олексій Кошель.

«Результат виборів у ОТГ чітко показав ефективність партійної роботи різних політичних сил. Зрозуміло, що формування коаліцій відбуватиметься по-різному. Однак партійна складова в ОТГ після цих виборів - привід для кожної політичної сили замислитися над розбудовою широкої мережі по всій країні», - сказав Олексій Кошель.

За даними моніторингу КВУ, суто за критеріями оцінки партійних висуванців, «Батьківщина» отримала 33,5% місць на виборах в ОТГ і перше місце за кількістю голів.

Вибори до ОТГ мали і неочікувані результати. Зокрема, партія «Наш край» отримала більше 7% місць, що свідчить про її політичні перспективи.

Нагадаємо, 11 та 18 грудня в 183 ОТГ пройшли вибори депутатів сільських, селищних, міських рад та відповідних сільських, селищних, міських голів.

Лише половина фракції «Батьківщини» підтримує законопроекти щодо соціального захисту військовослужбовців, депутати Радикальної партії Олега Ляшка не додають голосів за закони щодо соціальної політики (в середньому 37% «за»), а «Опозиційний блок» побудував роботу в режимі бойкоту, взагалі не голосуючи за жодні закони (із 160 законів нуль голосів за 58). Про це йдеться у звіті КВУ: «Верховна Рада: підсумки року».