23 грудня 2015 року у Смілі, у приміщенні міського будинку культури відбувся круглий стіл на тему «Децентралізація – базова реформа взаємовідносин центру і громад. Перші результати на Черкащині». Організатором виступила Черкаська ОО Комітету виборців України.

Участь у заході прийняли: голова Смілянської РДА Андрій Колесник, заступник голови Черкаської облдержадміністрації Юрій Сас, директор Департаменту інформаційної діяльності та комунікації із громадськістю Черкаської ОДА Сергій Пасічник, депутат Смілянської міськради Терехова Наталія, сільській голова с. Березняки Гончарова Надія, керуючий виконавчим апаратом Смілянської Райради Тарахтій Володимир, керуюча справами Смілянської РДА Задорожна Лариса, сільський голова с. Носачів Кравченко Віктор, сільский голова с. Мала Смілянка Пономаренко Іван, сільский голова с.  Куцівка Волошин Ігор, депутат Смілянської міської ради Абажей Петро, депутат Смілянської районної ради Грошев Володимир, депутат Смілянської районної ради Зайва Лідія, нач. Управління АПР Смілянської РДА Косенко Степан, Голова громадської ради при Смілянському міськвиконкомі Дем’янко Олександр, посадовці, громадські активісти, представники ЗМІ та інші.

Модерував процес - голова обласного осередку Комітету виборців України Максим Михлик.
 

У ході круглого столу було обговорено проблемні питання децентралізації в Україні. На початку заходу виступив, голова Черкаського КВУ Максим Михлик, який повідомив, що головною метою зібрання є створення відкритого дискусійного майданчика для всебічного обговорення ходу децентралізації між представниками громадськості, науковцями, органами державної влади та органами місцевого самоврядування.

Максим Михлик відзначив, що на сьогодні децентралізація – одна з ключових реформ, яку реалізує влада в Україні і нагадав, що реформа взаємовідносин центру і регіонів, центру і територіальних громад – виборча обіцянка і президента Петра Порошенко і парламентських партій на президентських і парламентських виборах 2014 року. На думку, Голови Черкаського КВУ, сьогодні прийшов час відповідати політичним силам за свої обіцянки.

За словами Максима Михлика основною метою децентралізації є зробити громади перспективними, як це вдалось в Польщі, а до цього у Франції і низці інших країн. Складними питаннями на сьогодні є небажання місцевих керівників (в першу чергу сільських голів) втрачати владу у своїх селах, недостатня роз’яснювальна робота з населенням, відсутність дієвих законодавчих механізмів, які б давали висловити позицію при об’єднанні громад саме мешканцям громад, а також логістичні, та інші питання місцевого значення, наприклад, відсутність доріг.

Заступник голови Черкаської облдержадміністрації Юрій Сас, у своєму виступі зазначив, що у Черкаській області вже є позитивні приклади об’єднання територіальних громад, серед них село Білозір’я та село Ірдинь, село Єрки та село Радчиха та інші.

Також Юрій Сас зазначив, що об’єднання має відбуватись за певними принципами, найперше, це спроможність громади. Об’єднані територіальні громади мають перевагу на отримання коштів для розвитку. Загалом Черкаська область отримала 68 млн. грн., це кошти для об’єднаних громад. Тож, ті громади, які зволікають можуть цих коштів не отримати. На сьогодні постає питання сенсу існування сільської ради, в якій проживає 300-400 осіб і менше. Інвестор ніколи не прийде туди в таку громаду, тому, що управління такими громадами є дуже дорогим. Тому вижити в майбутньому зможе та громада, яка має для цього необхідні ресурси.

Окремо, заступник голови Черкаської облдержадміністрації, зупинився на питаннях адміністративно-територіальної реформи, заявивши, що вона є важливою складовою децентралізації і передбачає злиття окремих районів. Для деяких районів це досить болюче питання, але очікується, що Сміла залишиться центром префектури, яка буде здійснювати загальний нагляд за тим, щоб органами місцевого самоврядування не перевищували своїх повноважень. Скільки буде в області префектур 3 чи 5 взагалі поки що невідомо, це залежить від голосування народних депутатів.

Далі виступив Голова Смілянської райдержадміністрації Андрій Колесник, який висловив свою думку щодо проведення в Україні децентралізації і заявив, що головною проблемою є нерозуміння людьми того, який буде устрій в державі, бо крім загальнодержавного уявлення немає чіткого плану чи будь-якого механізму проведення реформи.

На думку Андрія Колесника, сьогодні немає елементарної фінансової складової для проведення ефективного об’єднання і тому сам факт об’єднання не дасть ніякої економії, тому що те, що потрібно збудувати в територіальних громадах потребує значних коштів, а це непосильне навантаження на бюджет.

Голова Смілянської райдержадміністрації , повідомив, що мав неодноразові зустрічі з людьми у сільських радах і на сьогодні немає достатніх аргументів, чому саме потрібно об’єднуватись. Наприклад: Балаклеївська громада, до якої, за пропозицією робочої групи увійшло село Костянтинівка. І Балаклея і Костянтинівка є досить потужними сільськими радами, підлягають під норми, але жителі Костянтинівки хочуть краще приєднатись до Сміли, тому що так вони звикли, і так їм зручніше. Тож позитивного досвіду об’єднання громад у Смілянському районі немає.

Головною проблемою самого процесу децентралізації Андрій Колесник вважає, відсутність розуміння необхідність цього в самій в громади, а змусити людей об’єднатися адміністративним тиском, це не вихід. Перше що треба зробити, це зменшити вплив держави на населення, не треба адмініструвати усі сфери нашого життя, тоді все стане на свої місця.

Як варіант вирішення ситуації, керівник району запропонував піти адміністративним шляхом і прийняти закон про адміністративно-територіальний устрій, використовуючи досвід Польщі. Але над цим повинні попрацювати науковці, щоб, найперше, вивчити фінансові сторони цього питання.

Наступним виступив директор департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Сергій Пасічник, який заявив, що часто чиновники самі ж затягуватимуть процес децентралізації, адже зовсім у цьому не зацікавлені. Сільські голови теж не хочуть об’єднуватись адже у себе в селі вони є господарями. Проблемою залишається те, що у нині багато процесів є досить заформалізованими.

Позитивним, на думку Сергія Пасічника є той факт у результаті децентралізації всі функції районів змістяться в округи, в громади, тобто ближче до людей. Як приклад, у селі Балаклея Смілянського району вже діє пілотний проект надання електронних послуг. Але якщо населені пункти не хочуть об’єднуватись, то на них діятиме фінансове стимулювання, адже об’єднані територіальні громади визначені пріоритетними в отриманні коштів, і матимуть бюджет розвитку.

Також Сергій Пасічник нагадав, що згідно чинного законодавства України, об’єднання територіальних громад відбувається виключно на добровільних засадах. У відповідності до  перспективного плану формування територіальних громад області, в Смілянському районі може бути утворено сім ОТГ, а саме: Балаклеївська, Березняківська, Ротмістрівська, Сунківська, Ташлицька, Тарнівська територіальні громади та місто Сміла. 

Перед присутніми також виступила представниця обласного офісу реформ Любов Ропало, яка зауважила, що на сьогоднішній день Україні важливо показати свою спроможність. Але це важко зробити через катастрофічно нераціональне використання бюджетних коштів.

Як приклад Любов Ропало, навела галузь освіти. Міністерство фінансів закріплює за 1 школярем суму у розмірі 8898 грн. У місті Сміла це показник дорівнює 8544, тобто навіть є економія. Село Ковалиха – 17329 грн., село Куцівка -  18889 грн. с.Пастирське – 21743, рекорди б’є Санжариха – тут на одного школяра витрачається 25101 грн. Такі високі витрати не говорять про високу якість освіти, навпаки, у місті за даними ЗНО успішність учнів є значно вищою. Це говорить про те, що у селах низька наповнюваність класів, а кошти витрачаються на утримання навчальних закладів, заробітної плати педагогічному складу і таке інше. Адже в районі на 1 вчителя припадає 9 учнів, а у місті – 15. Саме такі і схожі питання, повинна вирішити реформа місцевого самоврядування і децентралізація, - зауважила представниця офісу реформ.

Після виступів спікерів заходу, була оголошена вільна дискусія і усі бажаючи мали нагоду висловитись і задати запитання.  Дехто з присутніх у залі висловив занепокоєння тим, що побоюється віддавати дітей на навчання в сільські школи, адже їх можуть закрити.

Голова райдержадміністрації Андрій Колесник зауважив, що школи ніхто закривати не збирається. Йдеться лише про те, що окремі школи району, де є 11 класів будуть реорганізовані у школи з 9 класами освіти. Діти, які цього потребують будуть підвозитися шкільними автобусами.

Одним із запитань виступаючих було навести позивні і негативні сторони від об’єднання. На це питання відповів Юрій Сас. Він на прикладі об’єднання сіл Білозір’я та Ірдинь навів багато позитивних моментів, головне з яких це отримання  громадою чималих додаткових коштів до бюджету. До того ж селище Ірдинь – це величезні запаси торфу, які за умови отримання можливості використання надр можна буде використовувати, тобто відновити використання родовища, тож на цій території можливо буде перспективне підприємство. А мінус – один, погана дорога з Білозір’я до Ірдиня, - зауважив Юрій Сас.

Також у ході заходу учасники розглянули інші нагальні питання децентралізаційної реформи в області і районі, її перші результати, невдачі і успіхи. Присутні зосередили свою увагу на обговоренні таких нагальних питань реформи децентралізації влади, як: правове регулювання децентралізації в Україні, перші кроки  у справі добровільного об’єднання територіальних громад на Смілянщині, перші результати фінансової децентралізації та децентралізація влади в Україні у контексті Конституційної реформи.

Окремим напрямком роботи круглого столу, стало досягнення домовленості між учасниками, про вироблення та напрацювання пропозицій, щодо вдосконалення реформи децентралізації державної влади та системи місцевого самоврядування в Україні

Підсумки заходу підбив Максим Михлик, який заявив, що жодна реформа не може відбутись легко і саме тому значення подібних заходів важко переоцінити, адже зараз, ми маємо унікальну можливість обмінюватися досвідом, ідеями, а найголовніше – шляхами вирішення тих чи інших проблемних питань. Головне, що зараз визріває розуміння незворотності реформ загалом і необхідності децентралізації зокрема. Тому наш успіх може бути тільки через діалог.

Комітет виборців України продовжує реалізовувати програму, щодо впровадження реформи децентралізації в Україні. Загалом, наприкінці грудня, має бути проведено 30 круглих столів, у 17 областях України. 

22 грудня 2015 року у Каневі у приміщенні у приміщенні комплексу «Авто-Ріка» відбувся круглий стіл на тему «Децентралізація – базова реформа взаємовідносин центру і громад. Перші результати на Черкащині». Організатором виступила Черкаська ОО Комітету виборців України.

Участь у заході взяли: голова Канівської РДА Сергій Дубенець, заступник голови Черкаської облдержадміністрації Юрій Сас, директор Департаменту інформаційної діяльності та комунікації із громадськістю Черкаської ОДА Сергій Пасічник, помічник-консультант народного депутата України Олена Радченко, голова Канівської районної організації Радикальної партії Олега Ляшка Ліліана Єщенко, в.о.керучого справами Канівської міської ради Володимир Святелик, Бобрицький сільський голова Борис Ільченко, Межиріцький сільський голова Іван Чупилка, Таганчанський сільський голова Олександр Пождема, представник Мартинівської сільської ради Віктор Падалка, Степанецький сільський голова Віра Ласкава, Мартинівський сільський голова Алла Бусля, Ліплявський сільський голова Василь Нерода, депутати Канівської районної ради Дмитро Шелест, Олег Лактіонов, Олександр Корнієнко, Олег Даниленко, депутати міської ради Володимир Коржов, Галина Каретнікова, представники Канівської РДА Інна Святелик, міської партійної організації «Укроп» Олексій Грищенко, громадські активісти, представники ЗМІ та інші.

Модерував процес - голова обласного осередку Комітету виборців України Максим Михлик.

У ході круглого столу було обговорено проблемні питання децентралізації в Україні. На початку заходу виступив, голова Черкаського КВУ Максим Михлик, який відзначив, що на сьогодні децентралізація – одна з ключових реформ, яку реалізує влада в Україні.

Максим Михлик окремо зупинився на різних підходах до децентралізації – як до процесу передачі повноважень від органів державної влади регіональним органам самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад, і як передачу повноважень від органів державної влади територіальним громадам, базовому рівню. Проте, є об’єктивні фактори, які гальмують цей процес, а саме: 1) небажання сільських голів втрачати владу у своїх селах; 2) недостатня роз’яснювальна робота щодо вигод, які отримує громада від об’єднання. Часто члени територіальної громади не знають, що об’єднана громада отримує окремий рядочок у бюджеті, додаткові доходи (зокрема, акциз), які можуть бути використані в інтересах громади; 3) відсутність дієвих законодавчих механізмів, які б давали висловити позицію при об’єднанні громад саме мешканцям громад. Місцевий референдум на сьогодні провести не можна, інститут місцевої ініціативи виписується Положенням (статутом територіальної громади), яке затверджує місцева рада, яка часто не зацікавлена в об’єднанні; 4) при укрупненні громад необхідно було добре продумати логістичні питання, зокрема, щодо усунення незручностей в отриманні необхідних документів, довідок членами громади. Цьому суттєво посприяло б впровадження електронного урядування (зокрема, створення відповідних реєстрів) та законодавче врегулювання статусу старост.

Заступник голови Черкаської ОДА Юрій Сас розповів про досвід територіального об’єднання громад, які функціонують на Черкащині. Наразі головними чинниками, які лякають місцевих чиновників та жителів, є сумнівна фінансова спроможність деяких населених пунктів, адже дуже часто села не хочуть бути бюджетними донорами міст. Така ситуація виникає, коли населені пункти, які планують об’єднати, мають значний дисбаланс бюджету.  

За словами заступника голови Черкаської ОДА, до добровільного об’єднання територіальних громад стимулює підписання партнерських угод, які дозволяють визначити певні перспективи використання додаткових коштів, що надійдуть у бюджет громади.

Хоча в той же час, за словами урядовця, процес децентралізації та територіального об’єднання громад неможливий повною мірою без значних законодавчих змін, зокрема і до Конституцій України, Податкового та Бюджетного кодексів, законів «Про статус депутатів місцевої ради» та «Про місцеве самоврядування».

Юрій Сас також зупинився і на проблемі конституційних змін щодо проведення ще одного блоку децентралізаційної реформи, а саме, - щодо ліквідації державних адміністрацій як органів загальної компетенції і передачі виконавчих функцій виконкомам обласних і районних рад. Як зауважив на завершення Юрій Сас, згідно із перспективним планом розвитку, на Канівщині заплановано 7 територіальних об’єднань. Наразі затверджено Кабміном лише – 3. Загалом на Черкащині запропонували 1286 територіальні об’єднання, а у Кабінеті Міністрів затвердили лише 44.

У своїй доповіді керівник Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій із громадськістю Черкаської ОДА Сергій Пасічник відзначив, що в Черкаській області вже створено 3 об’єднаних територіальних громади і ще кілька скоро будуть створені. Невдовзі, Катеринопільский  район Черкаської області стане першим, в якому будуть створені всі об’єднані територіальні громади.

Сергій Пасічник також зауважив, що їх дуже здивувало, чому досі не відбулося об’єднання Пекарів та Канева, адже на відповідні зміни вже була готова вся супроводжуюча документація.

Натомість голова Канівської РДА Сергій Дубенець розповів, що із жителями села проводилася підготовча робота, мешканці села шляхом голосування висловились «проти» об'єднання. У Пекарях із 186 опитаних жителів 178 проголосували «проти» об’єднання, тому цей процес й призупинили.

У відповідь на це, канівський представник Комітету виборців України Яків Прогнімак емоційно зауважив, що «необхідно відмовитися від своїх «містечкових» інтересів та хоч раз попрацювати на майбутнє Канівщини». Адже за неофіційною інформацією, по словам останнього, на думку мешканців села вплинули канівські підприємці, які не дуже зацікавлені в об’єднанні Канева та Пекарів, через питання підпорядкування земельних ділянок. 

Також перед присутніми виступила Любов Ропало, представник Черкаського обласного офісу реформ. На думку експерта, на сьогодні з прийняттям закону про добровільне об’єднання громад, змін до Бюджетного кодексу від 28 грудня 2014 року вже розпочався процес укрупнення громад, перетворення громад у самодостатніх господарських і управлінських суб’єктів. Перші вибори вже провели 159 об’єднаних громад і це дуже значний результат для старту.

За результатами круглого столу було підведено підсумки: процес децентралізації є об’єктивним і необхідним для реалізації системних суспільних реформ, водночас він має бути підкріплений комплексною реформою місцевого самоврядування і опиратись на думку громади.                 

21 грудня 2015 року у Будинку урочистих подій міста Біла Церква відбувся «круглий стіл» на тему «Децентралізація – базова реформа взаємовідносин центру і громад. Перші результати на Київщині».

До участі у роботі круглого столу були запрошені експерти з питань державного управління, місцевого самоврядування та бюджетних відносин в особі Генерального директора ВГО «Комітет виборців України» Олексія Кошеля, кандидата наук з державного управління Андрія Дуди та кандидата економічних наук, наукового співробітника відділу державних фінансів Інституту економіки та прогнозування НАН України Діни Серебрянської.

Також на круглому столі були присутні голова Білоцерківської районної ради Віталій Гринчук, депутат Верховної ради Віталій Гудзенко, сільські голови Білоцерківського та Сквирського районів, депутати районної та обласної ради, представники громадськості.

У ході круглого столу було обговорено проблемні питання децентралізації в Україні. Олексій Кошель у своєму виступі відзначив, що на сьогодні децентралізація – одна з ключових реформ, яку реалізує влада в Україні і яку треба було провести набагато раніше.  Комітет виборців завжди критикує парламент, що ключові системні реформи проводяться з великою затримкою – сказав він. Олексій Кошель підкреслив, що без децентралізації (в тому числі і фінансової), без об’єднання громад ми не можемо приступити й до  проведення інших реформ (охорони здоров’я, системи освіти, правоохоронних органів та інше). Не можуть громади з населення до тисячі мешканців надавати якісні послуги у всіх сферах суспільного життя та розвиватися. Громада  має стати повноправним розпорядником земель, будівель, устаткування. Зібрані податки в більшості мають залишаться на місцях. Децентралізація надає право обраному голові громади вільно приймати усі важливі для людей рішення - без усіляких вказівок із центру. Але ситуація ускладнюється тим, що у нас немає часу розтягувати проведення реформи на десятиріччя, як це могли дозволити собі Західні країни.

Крім того, Олексій Кошель торкнувся питання місцевих виборах в об’єднаних громадах і позиція Комітету виборці провести вибори рад і голів об’єднаних громад вже у 2016 році. Тут можуть виникнути складнощі щодо пояснень: чому  знову треба йти на вибори, якщо не так давно  обрали місцеву владу.  Також важко пояснити, чому вже об’єднані громади не були допущені до виборів з тієї причини що їх населенні пункти належать до різних районів. Але в бюджеті на 2016 рік кошти на ці вибори не були закладені. Зараз цей бюджет повернутий на доопрацювання і ми робимо все, щоб кошти на вибори для громад, які об’єднаються були передбачені. Є багато людей, які ще не розуміють прогресивності реформ і тому з ними треба проводити роз’яснювальну роботу.

Наступний виступаючий – Андрій Дуда – зупинився на різних підходах до децентралізації, як до процесу передачі повноважень від органів державної влади регіональним органам самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад, і як передачу повноважень від органів державної влади територіальним громадам, базовому рівню. Експерт відзначив, що пріоритетом має бути посилення базового рівня – створення на базі територіальних громад системи муніципального управління муніципальним господарським комплексом, надання адміністративних послуг і точок економічного росту. На думку Андрія Дуди, на сьогодні з прийняттям закону про добровільне об’єднання громад, змін до Бюджетного кодексу від 28 грудня 2014 року вже розпочався процес укрупнення громад, перетворення громад у самодостатніх господарських і управлінських суб’єктів. Перші вибори вже провели 159 об’єднаних громад - і це дуже значний результат для старту. Але об’єднання громад – це лише одна із складових децентралізації. Тому Андрій Дуда зупинився і на проблемі конституційних змін щодо проведення ще одного блоку децентралізаційної реформи.  Йдеться про ліквідацію державних адміністрацій, як органів загальної компетенції і передачі виконавчих функцій виконкомам обласних і районних рад, що поширює іхні повноваження. Але ці повноваження повинні бути підкріплені: законодавча і держва повинна нести відповідальність за невчасне фінансування.  Це системна робота, яка має внести багато змін у життя кожного.  

Народний депутат України Віталій Гудзенко виступив з критикою об’єднання громад як це відбувається сьогодні.  До речі, він голосував проти цього закону. Промовець підкреслив проблему, яка стосується добровільності об’єднання громад, що на практиці не відбувається, а тільки декларується законом. Запропонував перед проведенням такої широкомасштабної реформи провести управлінський експеримент на базі однієї області.

Діна Серебрянська у своїй доповіді представила аналіз результатів реформи місцевого самоврядування.  В результаті виявилася відсутність чітко визначеного  на законодавчому рівні розподілу повноважень в системі органів місцевого самоврядування та не відповідність переданих повноважень на місцях фінансовим ресурсам. Також вона надала аналіз проекту змін до бюджетного законодавства за грудень 2015 року. За її думкою для забезпечення бюджетної самостійності органів місцевого самоврядування необхідно змінити перерозподіл податку з доходів фізичних  осіб та єдиного податку між бюджетами різних рівнів. Не зважаючи на низький рівень наповнення  місцевих бюджетів, Діна Серебрянська надала позитивні приклади поповнення місцевого бюджету завдяки активізації ролі органів місцевого самоврядування в акумуляції коштів. Вона зазначила, що на жаль, ми лише частково можемо скористатися досвідом європейських країн щодо децентралізації.

Про перші результати децентралізації в Київській області розповів голова Київського обласного відділення КВУ  Юрій Бут. Він сказав , що у Київській області вже створена одна об’єднана територіальна громада з центром у селі Калинівка, де вже відбулися вибори. Ще дві об’єднаних громади: Бучанська та Гостомельська на останньому етапі об’єднання та затверджені перспективні плани ще близько тридцяти об’єднаних громад. Але більшість населених пунктів не погоджується входити до таких об’єднань.

Про перші результати об’єднання у Білоцерківському районі доповів голова Білоцерківської районної ради Віталій Гринчук, а у Сквирському районі Шамраївський міський голова Валентина Левицька. Всі виступаючі говорили про об’єктивні фактори, які гальмують цей процес, а саме: 1. Відсутність довіри до влади (побоювання що можуть не виконати обіцянки по переросподілу бюджетних коштів на користь об’єднаних громад, що підтверджується  змінами у бюджетному законодавстві, а також розпорядженню земельними ресурсами); 2. Неузгодженість дій різних гілок Центральної влади, відсутність узгоджених нормативних актів, які регулюють всі питання такої реформи; 3. Вимога щодо створення занадто крупних об’єднань (один район – одна об’єднана громада); 4. Проблеми добровільності об’єднання громад,  небажання сільських голів втрачати владу у своїх селах; 5. Недостатня роз’яснювальна робота щодо вигод, які отримує громада від об’єднання. 6. При укрупненні громад необхідно було добре продумати логістичні питання, зокрема, щодо усунення незручностей в отриманні необхідних документів, довідок членами громади. Цьому суттєво посприяло б впровадження електронного урядування (зокрема, створення відповідних реєстрів) та законодавче врегулювання статусу повноважень старост.  Але  сільські голови скаржилися, що в цих питаннях влада їх не чує. З іншого боку об’єднана громада отримує окремий рядочок у бюджеті, додаткові доходи (зокрема, акциз), які можуть бути використані в інтересах громади.

За результатами «круглого столу» було підведено підсумки: процес децентралізації є об’єктивним і необхідним для реалізації системних суспільних реформ. Водночас він має бути підкріплений комплексною реформою місцевого самоврядування.

Комітет виборців з свого боку завдяки таким круглим столам проведе аналіз недоліків, які гальмують реформу. І надалі обов’язково проводитиме відповідну лобістську кампанію, виходитиме на всі гілки Центральної влади з конструктивними пропозиціями щодо удосконалення процесу децентралізації влади. Сподіваємося, що влада почує громадськість і ця ключова реформа відбудеться.

21 грудня 2015 року у Будинку урочистих подій міста Біла Церква відбувся «круглий стіл» на тему «Децентралізація – базова реформа взаємовідносин центру і громад. Перші результати на Київщині».

До участі у роботі круглого столу були запрошені експерти з питань державного управління, місцевого самоврядування та бюджетних відносин в особі Генерального директора ВГО «Комітет виборців України» Олексія Кошеля, кандидата наук з державного управління Андрія Дуди та кандидата економічних наук, наукового співробітника відділу державних фінансів Інституту економіки та прогнозування НАН України Діни Серебрянської.

Також на круглому столі були присутні голова Білоцерківської районної ради Віталій Гринчук, депутат Верховної ради Віталій Гудзенко, сільські голови Білоцерківського та Сквирського районів, депутати районної та обласної ради, представники громадськості.

У ході круглого столу було обговорено проблемні питання децентралізації в Україні. Олексій Кошель у своєму виступі відзначив, що на сьогодні децентралізація – одна з ключових реформ, яку реалізує влада в Україні і яку треба було провести набагато раніше.  Комітет виборців завжди критикує парламент, що ключові системні реформи проводяться з великою затримкою – сказав він. Олексій Кошель підкреслив, що без децентралізації (в тому числі і фінансової), без об’єднання громад ми не можемо приступити й до  проведення інших реформ (охорони здоров’я, системи освіти, правоохоронних органів та інше). Не можуть громади з населення до тисячі мешканців надавати якісні послуги у всіх сферах суспільного життя та розвиватися. Громада  має стати повноправним розпорядником земель, будівель, устаткування. Зібрані податки в більшості мають залишаться на місцях. Децентралізація надає право обраному голові громади вільно приймати усі важливі для людей рішення - без усіляких вказівок із центру. Але ситуація ускладнюється тим, що у нас немає часу розтягувати проведення реформи на десятиріччя, як це могли дозволити собі Західні країни.

Крім того, Олексій Кошель торкнувся питання місцевих виборах в об’єднаних громадах і позиція Комітету виборці провести вибори рад і голів об’єднаних громад вже у 2016 році. Тут можуть виникнути складнощі щодо пояснень: чому  знову треба йти на вибори, якщо не так давно  обрали місцеву владу.  Також важко пояснити, чому вже об’єднані громади не були допущені до виборів з тієї причини що їх населенні пункти належать до різних районів. Але в бюджеті на 2016 рік кошти на ці вибори не були закладені. Зараз цей бюджет повернутий на доопрацювання і ми робимо все, щоб кошти на вибори для громад, які об’єднаються були передбачені. Є багато людей, які ще не розуміють прогресивності реформ і тому з ними треба проводити роз’яснювальну роботу.

Наступний виступаючий – Андрій Дуда – зупинився на різних підходах до децентралізації, як до процесу передачі повноважень від органів державної влади регіональним органам самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад, і як передачу повноважень від органів державної влади територіальним громадам, базовому рівню. Експерт відзначив, що пріоритетом має бути посилення базового рівня – створення на базі територіальних громад системи муніципального управління муніципальним господарським комплексом, надання адміністративних послуг і точок економічного росту. На думку Андрія Дуди, на сьогодні з прийняттям закону про добровільне об’єднання громад, змін до Бюджетного кодексу від 28 грудня 2014 року вже розпочався процес укрупнення громад, перетворення громад у самодостатніх господарських і управлінських суб’єктів. Перші вибори вже провели 159 об’єднаних громад - і це дуже значний результат для старту. Але об’єднання громад – це лише одна із складових децентралізації. Тому Андрій Дуда зупинився і на проблемі конституційних змін щодо проведення ще одного блоку децентралізаційної реформи.  Йдеться про ліквідацію державних адміністрацій, як органів загальної компетенції і передачі виконавчих функцій виконкомам обласних і районних рад, що поширює іхні повноваження. Але ці повноваження повинні бути підкріплені: законодавча і держва повинна нести відповідальність за невчасне фінансування.  Це системна робота, яка має внести багато змін у життя кожного.  

Народний депутат України Віталій Гудзенко виступив з критикою об’єднання громад як це відбувається сьогодні.  До речі, він голосував проти цього закону. Промовець підкреслив проблему, яка стосується добровільності об’єднання громад, що на практиці не відбувається, а тільки декларується законом. Запропонував перед проведенням такої широкомасштабної реформи провести управлінський експеримент на базі однієї області.

Діна Серебрянська у своїй доповіді представила аналіз результатів реформи місцевого самоврядування.  В результаті виявилася відсутність чітко визначеного  на законодавчому рівні розподілу повноважень в системі органів місцевого самоврядування та не відповідність переданих повноважень на місцях фінансовим ресурсам. Також вона надала аналіз проекту змін до бюджетного законодавства за грудень 2015 року. За її думкою для забезпечення бюджетної самостійності органів місцевого самоврядування необхідно змінити перерозподіл податку з доходів фізичних  осіб та єдиного податку між бюджетами різних рівнів. Не зважаючи на низький рівень наповнення  місцевих бюджетів, Діна Серебрянська надала позитивні приклади поповнення місцевого бюджету завдяки активізації ролі органів місцевого самоврядування в акумуляції коштів. Вона зазначила, що на жаль, ми лише частково можемо скористатися досвідом європейських країн щодо децентралізації.

Про перші результати децентралізації в Київській області розповів голова Київського обласного відділення КВУ  Юрій Бут. Він сказав , що у Київській області вже створена одна об’єднана територіальна громада з центром у селі Калинівка, де вже відбулися вибори. Ще дві об’єднаних громади: Бучанська та Гостомельська на останньому етапі об’єднання та затверджені перспективні плани ще близько тридцяти об’єднаних громад. Але більшість населених пунктів не погоджується входити до таких об’єднань.

Про перші результати об’єднання у Білоцерківському районі доповів голова Білоцерківської районної ради Віталій Гринчук, а у Сквирському районі Шамраївський міський голова Валентина Левицька. Всі виступаючі говорили про об’єктивні фактори, які гальмують цей процес, а саме: 1. Відсутність довіри до влади (побоювання що можуть не виконати обіцянки по переросподілу бюджетних коштів на користь об’єднаних громад, що підтверджується  змінами у бюджетному законодавстві, а також розпорядженню земельними ресурсами); 2. Неузгодженість дій різних гілок Центральної влади, відсутність узгоджених нормативних актів, які регулюють всі питання такої реформи; 3. Вимога щодо створення занадто крупних об’єднань (один район – одна об’єднана громада); 4. Проблеми добровільності об’єднання громад,  небажання сільських голів втрачати владу у своїх селах; 5. Недостатня роз’яснювальна робота щодо вигод, які отримує громада від об’єднання. 6. При укрупненні громад необхідно було добре продумати логістичні питання, зокрема, щодо усунення незручностей в отриманні необхідних документів, довідок членами громади. Цьому суттєво посприяло б впровадження електронного урядування (зокрема, створення відповідних реєстрів) та законодавче врегулювання статусу повноважень старост.  Але  сільські голови скаржилися, що в цих питаннях влада їх не чує. З іншого боку об’єднана громада отримує окремий рядочок у бюджеті, додаткові доходи (зокрема, акциз), які можуть бути використані в інтересах громади.

За результатами «круглого столу» було підведено підсумки: процес децентралізації є об’єктивним і необхідним для реалізації системних суспільних реформ. Водночас він має бути підкріплений комплексною реформою місцевого самоврядування.

Комітет виборців з свого боку завдяки таким круглим столам проведе аналіз недоліків, які гальмують реформу. І надалі обов’язково проводитиме відповідну лобістську кампанію, виходитиме на всі гілки Центральної влади з конструктивними пропозиціями щодо удосконалення процесу децентралізації влади. Сподіваємося, що влада почує громадськість і ця ключова реформа відбудеться. 

21 грудня 2015 року у Будинку урочистих подій міста Біла Церква відбувся «круглий стіл» на тему «Децентралізація – базова реформа взаємовідносин центру і громад. Перші результати на Київщині».

До участі у роботі круглого столу були запрошені експерти з питань державного управління, місцевого самоврядування та бюджетних відносин в особі Генерального директора ВГО «Комітет виборців України» Олексія Кошеля, кандидата наук з державного управління Андрія Дуди та кандидата економічних наук, наукового співробітника відділу державних фінансів Інституту економіки та прогнозування НАН України Діни Серебрянської.

Також на круглому столі були присутні голова Білоцерківської районної ради Віталій Гринчук, депутат Верховної ради Віталій Гудзенко, сільські голови Білоцерківського та Сквирського районів, депутати районної та обласної ради, представники громадськості.

У ході круглого столу було обговорено проблемні питання децентралізації в Україні. Олексій Кошель у своєму виступі відзначив, що на сьогодні децентралізація – одна з ключових реформ, яку реалізує влада в Україні і яку треба було провести набагато раніше.  Комітет виборців завжди критикує парламент, що ключові системні реформи проводяться з великою затримкою – сказав він. Олексій Кошель підкреслив, що без децентралізації (в тому числі і фінансової), без об’єднання громад ми не можемо приступити й до  проведення інших реформ (охорони здоров’я, системи освіти, правоохоронних органів та інше). Не можуть громади з населення до тисячі мешканців надавати якісні послуги у всіх сферах суспільного життя та розвиватися. Громада  має стати повноправним розпорядником земель, будівель, устаткування. Зібрані податки в більшості мають залишаться на місцях. Децентралізація надає право обраному голові громади вільно приймати усі важливі для людей рішення - без усіляких вказівок із центру. Але ситуація ускладнюється тим, що у нас немає часу розтягувати проведення реформи на десятиріччя, як це могли дозволити собі Західні країни.

Крім того, Олексій Кошель торкнувся питання місцевих виборах в об’єднаних громадах і позиція Комітету виборці провести вибори рад і голів об’єднаних громад вже у 2016 році. Тут можуть виникнути складнощі щодо пояснень: чому  знову треба йти на вибори, якщо не так давно  обрали місцеву владу.  Також важко пояснити, чому вже об’єднані громади не були допущені до виборів з тієї причини що їх населенні пункти належать до різних районів. Але в бюджеті на 2016 рік кошти на ці вибори не були закладені. Зараз цей бюджет повернутий на доопрацювання і ми робимо все, щоб кошти на вибори для громад, які об’єднаються були передбачені. Є багато людей, які ще не розуміють прогресивності реформ і тому з ними треба проводити роз’яснювальну роботу.

Наступний виступаючий – Андрій Дуда – зупинився на різних підходах до децентралізації, як до процесу передачі повноважень від органів державної влади регіональним органам самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад, і як передачу повноважень від органів державної влади територіальним громадам, базовому рівню. Експерт відзначив, що пріоритетом має бути посилення базового рівня – створення на базі територіальних громад системи муніципального управління муніципальним господарським комплексом, надання адміністративних послуг і точок економічного росту. На думку Андрія Дуди, на сьогодні з прийняттям закону про добровільне об’єднання громад, змін до Бюджетного кодексу від 28 грудня 2014 року вже розпочався процес укрупнення громад, перетворення громад у самодостатніх господарських і управлінських суб’єктів. Перші вибори вже провели 159 об’єднаних громад - і це дуже значний результат для старту. Але об’єднання громад – це лише одна із складових децентралізації. Тому Андрій Дуда зупинився і на проблемі конституційних змін щодо проведення ще одного блоку децентралізаційної реформи.  Йдеться про ліквідацію державних адміністрацій, як органів загальної компетенції і передачі виконавчих функцій виконкомам обласних і районних рад, що поширює іхні повноваження. Але ці повноваження повинні бути підкріплені: законодавча і держва повинна нести відповідальність за невчасне фінансування.  Це системна робота, яка має внести багато змін у життя кожного.  

Народний депутат України Віталій Гудзенко виступив з критикою об’єднання громад як це відбувається сьогодні.  До речі, він голосував проти цього закону. Промовець підкреслив проблему, яка стосується добровільності об’єднання громад, що на практиці не відбувається, а тільки декларується законом. Запропонував перед проведенням такої широкомасштабної реформи провести управлінський експеримент на базі однієї області.

Діна Серебрянська у своїй доповіді представила аналіз результатів реформи місцевого самоврядування.  В результаті виявилася відсутність чітко визначеного  на законодавчому рівні розподілу повноважень в системі органів місцевого самоврядування та не відповідність переданих повноважень на місцях фінансовим ресурсам. Також вона надала аналіз проекту змін до бюджетного законодавства за грудень 2015 року. За її думкою для забезпечення бюджетної самостійності органів місцевого самоврядування необхідно змінити перерозподіл податку з доходів фізичних  осіб та єдиного податку між бюджетами різних рівнів. Не зважаючи на низький рівень наповнення  місцевих бюджетів, Діна Серебрянська надала позитивні приклади поповнення місцевого бюджету завдяки активізації ролі органів місцевого самоврядування в акумуляції коштів. Вона зазначила, що на жаль, ми лише частково можемо скористатися досвідом європейських країн щодо децентралізації.

Про перші результати децентралізації в Київській області розповів голова Київського обласного відділення КВУ  Юрій Бут. Він сказав , що у Київській області вже створена одна об’єднана територіальна громада з центром у селі Калинівка, де вже відбулися вибори. Ще дві об’єднаних громади: Бучанська та Гостомельська на останньому етапі об’єднання та затверджені перспективні плани ще близько тридцяти об’єднаних громад. Але більшість населених пунктів не погоджується входити до таких об’єднань.

Про перші результати об’єднання у Білоцерківському районі доповів голова Білоцерківської районної ради Віталій Гринчук, а у Сквирському районі Шамраївський міський голова Валентина Левицька. Всі виступаючі говорили про об’єктивні фактори, які гальмують цей процес, а саме: 1. Відсутність довіри до влади (побоювання що можуть не виконати обіцянки по переросподілу бюджетних коштів на користь об’єднаних громад, що підтверджується  змінами у бюджетному законодавстві, а також розпорядженню земельними ресурсами); 2. Неузгодженість дій різних гілок Центральної влади, відсутність узгоджених нормативних актів, які регулюють всі питання такої реформи; 3. Вимога щодо створення занадто крупних об’єднань (один район – одна об’єднана громада); 4. Проблеми добровільності об’єднання громад,  небажання сільських голів втрачати владу у своїх селах; 5. Недостатня роз’яснювальна робота щодо вигод, які отримує громада від об’єднання. 6. При укрупненні громад необхідно було добре продумати логістичні питання, зокрема, щодо усунення незручностей в отриманні необхідних документів, довідок членами громади. Цьому суттєво посприяло б впровадження електронного урядування (зокрема, створення відповідних реєстрів) та законодавче врегулювання статусу повноважень старост.  Але  сільські голови скаржилися, що в цих питаннях влада їх не чує. З іншого боку об’єднана громада отримує окремий рядочок у бюджеті, додаткові доходи (зокрема, акциз), які можуть бути використані в інтересах громади.

За результатами «круглого столу» було підведено підсумки: процес децентралізації є об’єктивним і необхідним для реалізації системних суспільних реформ. Водночас він має бути підкріплений комплексною реформою місцевого самоврядування.

Комітет виборців з свого боку завдяки таким круглим столам проведе аналіз недоліків, які гальмують реформу. І надалі обов’язково проводитиме відповідну лобістську кампанію, виходитиме на всі гілки Центральної влади з конструктивними пропозиціями щодо удосконалення процесу децентралізації влади. Сподіваємося, що влада почує громадськість і ця ключова реформа відбудеться. 

21 грудня 2015 року у Будинку урочистих подій міста Біла Церква відбувся «круглий стіл» на тему «Децентралізація – базова реформа взаємовідносин центру і громад. Перші результати на Київщині».

До участі у роботі круглого столу були запрошені експерти з питань державного управління, місцевого самоврядування та бюджетних відносин в особі Генерального директора ВГО «Комітет виборців України» Олексія Кошеля, кандидата наук з державного управління Андрія Дуди та кандидата економічних наук, наукового співробітника відділу державних фінансів Інституту економіки та прогнозування НАН України Діни Серебрянської.

Також на круглому столі були присутні голова Білоцерківської районної ради Віталій Гринчук, депутат Верховної ради Віталій Гудзенко, сільські голови Білоцерківського та Сквирського районів, депутати районної та обласної ради, представники громадськості.

У ході круглого столу було обговорено проблемні питання децентралізації в Україні. Олексій Кошель у своєму виступі відзначив, що на сьогодні децентралізація – одна з ключових реформ, яку реалізує влада в Україні і яку треба було провести набагато раніше.  Комітет виборців завжди критикує парламент, що ключові системні реформи проводяться з великою затримкою – сказав він. Олексій Кошель підкреслив, що без децентралізації (в тому числі і фінансової), без об’єднання громад ми не можемо приступити й до  проведення інших реформ (охорони здоров’я, системи освіти, правоохоронних органів та інше). Не можуть громади з населення до тисячі мешканців надавати якісні послуги у всіх сферах суспільного життя та розвиватися. Громада  має стати повноправним розпорядником земель, будівель, устаткування. Зібрані податки в більшості мають залишаться на місцях. Децентралізація надає право обраному голові громади вільно приймати усі важливі для людей рішення - без усіляких вказівок із центру. Але ситуація ускладнюється тим, що у нас немає часу розтягувати проведення реформи на десятиріччя, як це могли дозволити собі Західні країни.

Крім того, Олексій Кошель торкнувся питання місцевих виборах в об’єднаних громадах і позиція Комітету виборці провести вибори рад і голів об’єднаних громад вже у 2016 році. Тут можуть виникнути складнощі щодо пояснень: чому  знову треба йти на вибори, якщо не так давно  обрали місцеву владу.  Також важко пояснити, чому вже об’єднані громади не були допущені до виборів з тієї причини що їх населенні пункти належать до різних районів. Але в бюджеті на 2016 рік кошти на ці вибори не були закладені. Зараз цей бюджет повернутий на доопрацювання і ми робимо все, щоб кошти на вибори для громад, які об’єднаються були передбачені. Є багато людей, які ще не розуміють прогресивності реформ і тому з ними треба проводити роз’яснювальну роботу.

Наступний виступаючий – Андрій Дуда – зупинився на різних підходах до децентралізації, як до процесу передачі повноважень від органів державної влади регіональним органам самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад, і як передачу повноважень від органів державної влади територіальним громадам, базовому рівню. Експерт відзначив, що пріоритетом має бути посилення базового рівня – створення на базі територіальних громад системи муніципального управління муніципальним господарським комплексом, надання адміністративних послуг і точок економічного росту. На думку Андрія Дуди, на сьогодні з прийняттям закону про добровільне об’єднання громад, змін до Бюджетного кодексу від 28 грудня 2014 року вже розпочався процес укрупнення громад, перетворення громад у самодостатніх господарських і управлінських суб’єктів. Перші вибори вже провели 159 об’єднаних громад - і це дуже значний результат для старту. Але об’єднання громад – це лише одна із складових децентралізації. Тому Андрій Дуда зупинився і на проблемі конституційних змін щодо проведення ще одного блоку децентралізаційної реформи.  Йдеться про ліквідацію державних адміністрацій, як органів загальної компетенції і передачі виконавчих функцій виконкомам обласних і районних рад, що поширює іхні повноваження. Але ці повноваження повинні бути підкріплені: законодавча і держва повинна нести відповідальність за невчасне фінансування.  Це системна робота, яка має внести багато змін у життя кожного.  

Народний депутат України Віталій Гудзенко виступив з критикою об’єднання громад як це відбувається сьогодні.  До речі, він голосував проти цього закону. Промовець підкреслив проблему, яка стосується добровільності об’єднання громад, що на практиці не відбувається, а тільки декларується законом. Запропонував перед проведенням такої широкомасштабної реформи провести управлінський експеримент на базі однієї області.

Діна Серебрянська у своїй доповіді представила аналіз результатів реформи місцевого самоврядування.  В результаті виявилася відсутність чітко визначеного  на законодавчому рівні розподілу повноважень в системі органів місцевого самоврядування та не відповідність переданих повноважень на місцях фінансовим ресурсам. Також вона надала аналіз проекту змін до бюджетного законодавства за грудень 2015 року. За її думкою для забезпечення бюджетної самостійності органів місцевого самоврядування необхідно змінити перерозподіл податку з доходів фізичних  осіб та єдиного податку між бюджетами різних рівнів. Не зважаючи на низький рівень наповнення  місцевих бюджетів, Діна Серебрянська надала позитивні приклади поповнення місцевого бюджету завдяки активізації ролі органів місцевого самоврядування в акумуляції коштів. Вона зазначила, що на жаль, ми лише частково можемо скористатися досвідом європейських країн щодо децентралізації.

Про перші результати децентралізації в Київській області розповів голова Київського обласного відділення КВУ  Юрій Бут. Він сказав , що у Київській області вже створена одна об’єднана територіальна громада з центром у селі Калинівка, де вже відбулися вибори. Ще дві об’єднаних громади: Бучанська та Гостомельська на останньому етапі об’єднання та затверджені перспективні плани ще близько тридцяти об’єднаних громад. Але більшість населених пунктів не погоджується входити до таких об’єднань.

Про перші результати об’єднання у Білоцерківському районі доповів голова Білоцерківської районної ради Віталій Гринчук, а у Сквирському районі Шамраївський міський голова Валентина Левицька. Всі виступаючі говорили про об’єктивні фактори, які гальмують цей процес, а саме: 1. Відсутність довіри до влади (побоювання що можуть не виконати обіцянки по переросподілу бюджетних коштів на користь об’єднаних громад, що підтверджується  змінами у бюджетному законодавстві, а також розпорядженню земельними ресурсами); 2. Неузгодженість дій різних гілок Центральної влади, відсутність узгоджених нормативних актів, які регулюють всі питання такої реформи; 3. Вимога щодо створення занадто крупних об’єднань (один район – одна об’єднана громада); 4. Проблеми добровільності об’єднання громад,  небажання сільських голів втрачати владу у своїх селах; 5. Недостатня роз’яснювальна робота щодо вигод, які отримує громада від об’єднання. 6. При укрупненні громад необхідно було добре продумати логістичні питання, зокрема, щодо усунення незручностей в отриманні необхідних документів, довідок членами громади. Цьому суттєво посприяло б впровадження електронного урядування (зокрема, створення відповідних реєстрів) та законодавче врегулювання статусу повноважень старост.  Але  сільські голови скаржилися, що в цих питаннях влада їх не чує. З іншого боку об’єднана громада отримує окремий рядочок у бюджеті, додаткові доходи (зокрема, акциз), які можуть бути використані в інтересах громади.

За результатами «круглого столу» було підведено підсумки: процес децентралізації є об’єктивним і необхідним для реалізації системних суспільних реформ. Водночас він має бути підкріплений комплексною реформою місцевого самоврядування.

Комітет виборців з свого боку завдяки таким круглим столам проведе аналіз недоліків, які гальмують реформу. І надалі обов’язково проводитиме відповідну лобістську кампанію, виходитиме на всі гілки Центральної влади з конструктивними пропозиціями щодо удосконалення процесу децентралізації влади. Сподіваємося, що влада почує громадськість і ця ключова реформа відбудеться. 

21 грудня 2015 року у Будинку урочистих подій міста Біла Церква відбувся «круглий стіл» на тему «Децентралізація – базова реформа взаємовідносин центру і громад. Перші результати на Київщині».

До участі у роботі круглого столу були запрошені експерти з питань державного управління, місцевого самоврядування та бюджетних відносин в особі Генерального директора ВГО «Комітет виборців України» Олексія Кошеля, кандидата наук з державного управління Андрія Дуди та кандидата економічних наук, наукового співробітника відділу державних фінансів Інституту економіки та прогнозування НАН України Діни Серебрянської.

Також на круглому столі були присутні голова Білоцерківської районної ради Віталій Гринчук, депутат Верховної ради Віталій Гудзенко, сільські голови Білоцерківського та Сквирського районів, депутати районної та обласної ради, представники громадськості.

У ході круглого столу було обговорено проблемні питання децентралізації в Україні. Олексій Кошель у своєму виступі відзначив, що на сьогодні децентралізація – одна з ключових реформ, яку реалізує влада в Україні і яку треба було провести набагато раніше.  Комітет виборців завжди критикує парламент, що ключові системні реформи проводяться з великою затримкою – сказав він. Олексій Кошель підкреслив, що без децентралізації (в тому числі і фінансової), без об’єднання громад ми не можемо приступити й до  проведення інших реформ (охорони здоров’я, системи освіти, правоохоронних органів та інше). Не можуть громади з населення до тисячі мешканців надавати якісні послуги у всіх сферах суспільного життя та розвиватися. Громада  має стати повноправним розпорядником земель, будівель, устаткування. Зібрані податки в більшості мають залишаться на місцях. Децентралізація надає право обраному голові громади вільно приймати усі важливі для людей рішення - без усіляких вказівок із центру. Але ситуація ускладнюється тим, що у нас немає часу розтягувати проведення реформи на десятиріччя, як це могли дозволити собі Західні країни.

Крім того, Олексій Кошель торкнувся питання місцевих виборах в об’єднаних громадах і позиція Комітету виборці провести вибори рад і голів об’єднаних громад вже у 2016 році. Тут можуть виникнути складнощі щодо пояснень: чому  знову треба йти на вибори, якщо не так давно  обрали місцеву владу.  Також важко пояснити, чому вже об’єднані громади не були допущені до виборів з тієї причини що їх населенні пункти належать до різних районів. Але в бюджеті на 2016 рік кошти на ці вибори не були закладені. Зараз цей бюджет повернутий на доопрацювання і ми робимо все, щоб кошти на вибори для громад, які об’єднаються були передбачені. Є багато людей, які ще не розуміють прогресивності реформ і тому з ними треба проводити роз’яснювальну роботу.

Наступний виступаючий – Андрій Дуда – зупинився на різних підходах до децентралізації, як до процесу передачі повноважень від органів державної влади регіональним органам самоврядування, що представляють спільні інтереси територіальних громад, і як передачу повноважень від органів державної влади територіальним громадам, базовому рівню. Експерт відзначив, що пріоритетом має бути посилення базового рівня – створення на базі територіальних громад системи муніципального управління муніципальним господарським комплексом, надання адміністративних послуг і точок економічного росту. На думку Андрія Дуди, на сьогодні з прийняттям закону про добровільне об’єднання громад, змін до Бюджетного кодексу від 28 грудня 2014 року вже розпочався процес укрупнення громад, перетворення громад у самодостатніх господарських і управлінських суб’єктів. Перші вибори вже провели 159 об’єднаних громад - і це дуже значний результат для старту. Але об’єднання громад – це лише одна із складових децентралізації. Тому Андрій Дуда зупинився і на проблемі конституційних змін щодо проведення ще одного блоку децентралізаційної реформи.  Йдеться про ліквідацію державних адміністрацій, як органів загальної компетенції і передачі виконавчих функцій виконкомам обласних і районних рад, що поширює іхні повноваження. Але ці повноваження повинні бути підкріплені: законодавча і держва повинна нести відповідальність за невчасне фінансування.  Це системна робота, яка має внести багато змін у життя кожного.  

Народний депутат України Віталій Гудзенко виступив з критикою об’єднання громад як це відбувається сьогодні.  До речі, він голосував проти цього закону. Промовець підкреслив проблему, яка стосується добровільності об’єднання громад, що на практиці не відбувається, а тільки декларується законом. Запропонував перед проведенням такої широкомасштабної реформи провести управлінський експеримент на базі однієї області.

Діна Серебрянська у своїй доповіді представила аналіз результатів реформи місцевого самоврядування.  В результаті виявилася відсутність чітко визначеного  на законодавчому рівні розподілу повноважень в системі органів місцевого самоврядування та не відповідність переданих повноважень на місцях фінансовим ресурсам. Також вона надала аналіз проекту змін до бюджетного законодавства за грудень 2015 року. За її думкою для забезпечення бюджетної самостійності органів місцевого самоврядування необхідно змінити перерозподіл податку з доходів фізичних  осіб та єдиного податку між бюджетами різних рівнів. Не зважаючи на низький рівень наповнення  місцевих бюджетів, Діна Серебрянська надала позитивні приклади поповнення місцевого бюджету завдяки активізації ролі органів місцевого самоврядування в акумуляції коштів. Вона зазначила, що на жаль, ми лише частково можемо скористатися досвідом європейських країн щодо децентралізації.

Про перші результати децентралізації в Київській області розповів голова Київського обласного відділення КВУ  Юрій Бут. Він сказав , що у Київській області вже створена одна об’єднана територіальна громада з центром у селі Калинівка, де вже відбулися вибори. Ще дві об’єднаних громади: Бучанська та Гостомельська на останньому етапі об’єднання та затверджені перспективні плани ще близько тридцяти об’єднаних громад. Але більшість населених пунктів не погоджується входити до таких об’єднань.

Про перші результати об’єднання у Білоцерківському районі доповів голова Білоцерківської районної ради Віталій Гринчук, а у Сквирському районі Шамраївський міський голова Валентина Левицька. Всі виступаючі говорили про об’єктивні фактори, які гальмують цей процес, а саме: 1. Відсутність довіри до влади (побоювання що можуть не виконати обіцянки по переросподілу бюджетних коштів на користь об’єднаних громад, що підтверджується  змінами у бюджетному законодавстві, а також розпорядженню земельними ресурсами); 2. Неузгодженість дій різних гілок Центральної влади, відсутність узгоджених нормативних актів, які регулюють всі питання такої реформи; 3. Вимога щодо створення занадто крупних об’єднань (один район – одна об’єднана громада); 4. Проблеми добровільності об’єднання громад,  небажання сільських голів втрачати владу у своїх селах; 5. Недостатня роз’яснювальна робота щодо вигод, які отримує громада від об’єднання. 6. При укрупненні громад необхідно було добре продумати логістичні питання, зокрема, щодо усунення незручностей в отриманні необхідних документів, довідок членами громади. Цьому суттєво посприяло б впровадження електронного урядування (зокрема, створення відповідних реєстрів) та законодавче врегулювання статусу повноважень старост.  Але  сільські голови скаржилися, що в цих питаннях влада їх не чує. З іншого боку об’єднана громада отримує окремий рядочок у бюджеті, додаткові доходи (зокрема, акциз), які можуть бути використані в інтересах громади.

За результатами «круглого столу» було підведено підсумки: процес децентралізації є об’єктивним і необхідним для реалізації системних суспільних реформ. Водночас він має бути підкріплений комплексною реформою місцевого самоврядування.

Комітет виборців з свого боку завдяки таким круглим столам проведе аналіз недоліків, які гальмують реформу. І надалі обов’язково проводитиме відповідну лобістську кампанію, виходитиме на всі гілки Центральної влади з конструктивними пропозиціями щодо удосконалення процесу децентралізації влади. Сподіваємося, що влада почує громадськість і ця ключова реформа відбудеться.

23 грудня 2015 року о 10:00 у приміщенні малої зали БК «Металург» міста Новомосковськ Дніпропетровської області. 

До участі у роботі круглого столу були запрошені Голова правління ВГО «Комітет виборців України», голова Дніпропетровської обласної організації «Комітет виборців України» Станіслав Жолудєв та експерт з питань державного управління та місцевого самоврядування, магістр з державного управління Богдан Галенко. Також на заході були присутні 24 місцевих представника.

Під час круглого столу було обговорено проблемні питання децентралізації в Україні. Станіслав Жолудєв у своєму виступі відзначив, що на сьогодні децентралізація – це одна з ключових реформ, яку реалізує влада в Україні. Голова Дніпропетровської обласної організації «Комітет виборців України» нагадав, що ця є передвиборча обіцянка парламентських партій на виборах 2014 року. На його думку, вже прийшов час відповідати політичним силам за свої слова.

Крім того, Станіслав Жолудєв торкнувся питання виборчої системи на місцевих виборах, відзначивши як пріоритет на найближчий період – прийняття Виборчого кодексу, який формалізує інститут виборів за відкритими партійними списками.

У своєму виступі Богдан Галенко зупинився на різних підходах до децентралізації. Експерт відзначив, що пріоритетом має бути посилення базового рівня, тобто створення на базі територіальних громад системи муніципального управління господарським комплексом, надання адміністративних послуг і точок економічного росту. На його думку, сьогодні з прийняттям закону про добровільне об’єднання громад, змін до Бюджетного кодексу від 28 грудня 2014 року вже розпочався процес укрупнення громад, перетворення громад у самодостатніх господарських і управлінських суб’єктів. Перші вибори вже провели 159 об’єднаних громад, що є значним результатом для старту.

Також зупинилися на проблемі конституційних змін щодо ліквідації державних адміністрацій як органів загальної компетенції і передачі виконавчих функцій виконкомам обласних і районних рад.

Голова Дніпропетровської обласної організації «Комітет виборців України» Станіслав Жолудєв відзначив, що є об’єктивні фактори, які гальмують цей процес, а саме: 1) недостатнє законодавче та нормативне забезпечення процесу; 2) недостатня роз’яснювальна робота щодо вигод, які отримує громада від об’єднання; 3) інституційна слабкість всієї вертикалі місцевого самоврядування та персональні перешкоди чинними представниками цих органів; 4) логістичні проблеми, нерозуміння фіскальної та бюджетної політики тощо. Поліпшенню ситуації посприяло б впровадження електронного урядування (зокрема, створення відповідних реєстрів) та законодавче врегулювання статусу старост, префектів. У цьому зв’язку голова Дніпропетровської обласної КВУ закликав законодавців внести відповідні зміни до законодавчих актів.

За результатами круглого столу було підведено підсумки: процес децентралізації є об’єктивним і необхідним для реалізації системних суспільних реформ, але водночас він обов’язково має бути підкріплений комплексною реформою місцевого самоврядування.

23 грудня 2015 року у місті Новомосковськ та смт Солоне відблися круглі столи на тему «Децентралізація – базова реформа взаємовідносин центру і громад».

23 грудня 2015 року у місті Новомосковськ та смт Солоне відбулися круглі столи на тему «Децентралізація – базова реформа взаємовідносин центру і громад».

До участі у заходах були запрошені Голова правління ВГО «Комітет виборців України», голова Дніпропетровської обласної організації «Комітет виборців України» Станіслав Жолудєв та експерт з питань державного управління та місцевого самоврядування, магістр з державного управління Богдан Галенко. Також на заході були присутні 24 місцевих представника.

Під час круглого столу було обговорено проблемні питання децентралізації в Україні. Станіслав Жолудєв у своєму виступі відзначив, що на сьогодні децентралізація – це одна з ключових реформ, яку реалізує влада в Україні. Голова Дніпропетровської обласної організації «Комітет виборців України» нагадав, що ця є передвиборча обіцянка парламентських партій на виборах 2014 року. На його думку, вже прийшов час відповідати політичним силам за свої слова.

Крім того, Станіслав Жолудєв торкнувся питання виборчої системи на місцевих виборах, відзначивши як пріоритет на найближчий період – прийняття Виборчого кодексу, який формалізує інститут виборів за відкритими партійними списками.

У своєму виступі Богдан Галенко зупинився на різних підходах до децентралізації. Експерт відзначив, що пріоритетом має бути посилення базового рівня, тобто створення на базі територіальних громад системи муніципального управління господарським комплексом, надання адміністративних послуг і точок економічного росту. На його думку, сьогодні з прийняттям закону про добровільне об’єднання громад, змін до Бюджетного кодексу від 28 грудня 2014 року вже розпочався процес укрупнення громад, перетворення громад у самодостатніх господарських і управлінських суб’єктів. Перші вибори вже провели 159 об’єднаних громад, що є значним результатом для старту.

Також зупинилися на проблемі конституційних змін щодо ліквідації державних адміністрацій як органів загальної компетенції і передачі виконавчих функцій виконкомам обласних і районних рад.

Голова Дніпропетровської обласної організації «Комітет виборців України» Станіслав Жолудєв відзначив, що є об’єктивні фактори, які гальмують цей процес, а саме: 1) недостатнє законодавче та нормативне забезпечення процесу; 2) недостатня роз’яснювальна робота щодо вигод, які отримує громада від об’єднання; 3) інституційна слабкість всієї вертикалі місцевого самоврядування та персональні перешкоди чинними представниками цих органів; 4) логістичні проблеми, нерозуміння фіскальної та бюджетної політики тощо. Поліпшенню ситуації посприяло б впровадження електронного урядування (зокрема, створення відповідних реєстрів) та законодавче врегулювання статусу старост, префектів. У цьому зв’язку Станіслав Жолудєв закликав законодавців внести відповідні зміни до законодавчих актів.

За результатами круглого столу було підведено підсумки: процес децентралізації є об’єктивним і необхідним для реалізації системних суспільних реформ, але водночас він обов’язково має бути підкріплений комплексною реформою місцевого самоврядування.